Понад дві третини громадян України й надалі споживають контент російською мовою. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, про це сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна, посилаючись на результати проведеного дослідження.
За її словами, дослідження було реалізоване у співпраці з компанією Gradus. Після аналізу того, як саме українці споживають контент, з’ясувалося, що навіть на п’ятому році повномасштабної війни 71% населення регулярно звертається до російськомовного контенту. При цьому майже чверть із цієї групи робить це щоденно. Цю інформацію Бережна озвучила у вівторок у Києві під час презентації результатів дослідження, яке компанія Gradus провела на замовлення Міністерства культури України за підтримки благодійного фонду «МХП-Громаді».
Вона також наголосила, що одним із важливих висновків дослідження стало розуміння причин такого споживання. Зокрема, йдеться не про ідеологічні переконання чи свідому підтримку певних поглядів. Основною причиною є звичка, а також те, що російськомовний контент залишається широко доступним і його обсяг є значним.
Читайте також: Представник мовного омбудсмена Ігор Спірідонов: «Часи лагідної українізації минули ще в 2014 році»
Бережна підкреслила, що контент має потужний вплив на суспільство, хоча цей вплив часто недооцінюють. За її словами, саме через контент нерідко поширюється пропаганда, відбувається знецінення української ідентичності та формується сприйняття агресії як чогось звичного.
На її думку, для зміни ситуації необхідно вже зараз забезпечити належні умови для розвитку якісного українського контенту. Йдеться про те, щоб український культурний продукт був представлений у достатній кількості в різних сферах і міг конкурувати з наявними альтернативами.
Водночас вона зазначила, що на сьогодні багато українських митців створюють контент переважно завдяки власному таланту, переконанням і творчому натхненню, часто не маючи достатніх ресурсів. Вона припустила, що поєднання цих факторів із системною фінансовою підтримкою з боку держави може призвести до суттєвих і навіть несподіваних результатів. Саме з цією метою було започатковано програму «Тисячовесна».
Читайте також: «Битва Путіна, а не Пушкіна»: місце російської культури в Україні та світі
Як уже писав Тиждень раніше, за останні три роки (2023–2025) частка молоді в Україні, яка виступає за повну заборону російського культурного простору в Україні, суттєво знизилася (з 49% до 40%), а тих, хто зовсім не підтримують, — зросла (з 8-10% до 21%). Найвищий рівень підтримки повної заборони зафіксовано серед жителів Заходу (59%), жінок (45%), людей старших вікових груп (25–29 років: 44%; 30–35 років: 45%), а також серед більш забезпечених опитаних (41%). Для порівняння, у 2024 році результати опитування показували, що в Україні рівень підтримки бойкоту російського культурного простору був однаковим серед чоловіків і жінок, тоді як за кордоном чоловіки значно рідше підтримували таку позицію, ніж жінки (51% проти 70%). Крім того, українські слухачі досі продовжують слухати російську музику, хоча частка українськомовної музики на всіх платформах доволі велика (від 50% до 68%), як повідомляє ресурс UA War Infographics. Загалом же, як писав Тиждень, усе це свідчить про нашу хвилеподібну цікавість до російської музики: на початку війни було більше людей, які погоджувалися зовсім від неї відмовитися, а зараз таких стало вже менше. Ще й молодь часто слухає музику РФ, керуючись протестними настроями: раз заборонено, то інтерес підвищується. І найважливіший висновок з цього полягає у тому, що, як виявляється, найуспішнішною операцією всіх російських спецслужб за багато років була та, яка дозволила переконати значну кількість людей, що мистецтво — поза політикою.
