Україні, як жодній іншій країні, є, що втрачати у війні в Ірані. Пентагон уже планує спрямувати на Близький Схід значну частину конче необхідного військового оснащення, зокрема ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони, призначені для України. Різке зростання світових цін на нафту й газ забезпечує Росії, за оцінками, додатковий прибуток на рівні $150 млн. на день для фінансування війни проти України. А увага президента Трампа зараз повністю зосереджена на Ірані, що не залишає йому часу чи стимулу до просування мирної угоди для України.
Утрата критично важливих військових поставок — найгостріша проблема для Києва. Адміністрація Трампа вже давно зупинила регулярні поставки американської зброї, які почалися за президентства Байдена. Натомість Америка продає ракети, зброю і системи протиповітряної оборони європейським членам НАТО, які, своєю чергою, передають їх Україні. Зараз Америка використовує цю зброю для своїх операцій в Ірані. А європейцям починає бракувати грошей на придбання того, що ще є в наявності. Вони погодилися витратити $ 90 млрд. на озброєння України, але кілька членів НАТО, особливо країни південного флангу, як-от Іспанія, Португалія й Італія, роблять замалий внесок у бюджет, що переважно фінансується Великою Британією, Німеччиною, країнами Північної Європи і Балтії. Навіть ці гроші зараз під питанням, оскільки Угорщина відмовляється схвалювати угоду і затримує закупівлю американської зброї. Однак ситуація може змінитися після перемоги опозиційних до Віктора Орбана сил на виборах у неділю.
Однак обурення Трампа відмовою європейських країн долучитися до нападу на Іран призвело до зростання напруженості між ним і союзниками в НАТО, що спричинює серйозний розкол у Західному альянсі.
Президент США публічно засудив своїх найближчих союзників, зокрема Велику Британію, яка дозволила США використовувати британські військові бази в Англії й на острові Дієго-Гарсія в Індійському океані, але не надіслала військ і літаків на допомогу американцям й ізраїльтянам. Трамп висміяв Кіра Стармера, сказавши, що той «не Вінстон Черчилль», натякаючи на тісний союз між Великою Британією і США часів Другої світової війни. Він також заявив, що Велика Британія обіцяла надіслати авіаносець, але не зробила цього, утім Велика Британія заперечила це звинувачення. Трамп назвав дії Іспанії, яка розкритикувала атаку на Іран, ганьбою.
Серйозно стривожило всіх європейських членів НАТО те, що Трамп назвав їх боягузами і сказав, що в майбутньому Америка може не почуватися зобов’язаною захищати будь-яку європейську країну, на яку нападе Росія чи інший ворог. Ці попередження викликають значне занепокоєння як у Києві, так і в європейських столицях. Нещодавно, розлютившись, Трамп заявив, що раніше Америка завжди була готова захищати Європу від Росії. «Але вони не готові захищати нас, — додав він. — Який тоді сенс?». І відверто натякнув, що США не долучатиметься до європейських союзників у протистоянні агресії, особливо на захист України.
Реакція в Європі була бурхливою. Військові керівники, політики і стратеги одностайно засудили війну в Ірані, заявивши, що Трамп, судячи з усього, не має ані стратегії, ані розуміння, як має виглядати перемога, ані уявлення про те, як завершити конфлікт. Економісти попередили, що війна може мати катастрофічні наслідки для світової економіки, якщо триватиме довго, і заявляють, що зростання цін на нафту внаслідок блокади Іраном Ормузької протоки швидко призведе до нафтової кризи в більшій частині світу — критичнішу за ситуації, що складалися після Арабо-ізраїльської війни 1973 року або російського вторгнення в Україну чотири роки тому. Політики закликали Європу протистояти Трампу і попередили про можливу активізацію тероризму в Європі внаслідок війни.
Погіршення трансатлантичних відносин змусило Західні столиці серйозно замислитися. У Великій Британії об’єднаний парламентський комітет із питань національної безпеки заявив, що необхідно вжити додаткових заходів для обмеження залежності британської оборони від США. Тон доповіді був болісним і сумним; у ній змальовувалася картина, яка була немислимою ще десять років тому, коли Велика Британія й Америка нібито мали міцні «особливі відносини».
У звіті йшлося про те, що Британія має готуватися до майбутнього, в якому США робитимуть «менш активний внесок у європейську безпеку». За найгіршого сценарію, Європа більше не зможе розраховувати на підтримку США в разі кризи. Тому Велика Британія повинна відійти від двосторонніх відносин і зменшити стратегічну залежність від Америки в питаннях основного потенціалу у сфері ядерної, розвідувальної і конвенційної оборони. Наразі Велика Британія залежить від США в обслуговуванні ракет Trident американського виробництва і не може запускати їх без дозволу Вашингтону. Як наслідок, на думку комітету, Велика Британія повинна терміново збільшити власні видатки на оборону, поповнити армію і зміцнити потенціал. Варто також тісно співпрацювати з європейськими партнерами в НАТО, щоб вони теж інвестували в оборону більше.
Особливо тривожним є те, що Трамп, схоже, втратив терпіння до союзників й інтерес до України. У Вашингтоні лунають припущення, що адміністрація готується запропонувати Києву угоду на умовах «бери або до побачення», яка передбачатиме відмову від усіх втрачених територій, а також від решти Луганської і Донецької областей, які Україна все ще утримує. Окрема угода між США й Росією, укладена за згодою Києва або європейських членів НАТО, означатиме кінець НАТО як оборонного альянсу. Це також потягне серйозні наслідки не тільки для європейської безпеки, а й для мережі економічних, торговельних, культурних й інституційних зв’язків, що пов’язують Америку з Європою.
Європейцям буде важко приховати цей розкол. Трамп ще три роки залишатиметься на посаді.
І навіть якщо війна з Іраном скоро закінчиться, відносинам США і Європи завдано стільки шкоди, що відновити колишню довіру буде важко. Це також може ускладнити відновлення відносин будь-якому президенту після Трампа, особливо якщо оберуть республіканця, який зараз працює в адміністрації, наприклад, Джей Ді Венса або Марко Рубіо.
Кір Стармер неодноразово заявляв про незгоду з Вашингтоном щодо Ірану. Так само висловилися президент Франції Емманюель Макрон й інші європейські лідери. Однак британському прем’єру слід намагатися дотримуватися ввічливого тону, оскільки наступного місяця король Чарльз і королева Камілла мають здійснити державний візит до Америки з нагоди 250-річчя незалежності США від Великої Британії. Короля закликали скасувати візит, але він все ж полетить, і лишається сподіватися, що політичних суперечок вдасться уникнути.
Стармер все ще має надію вплинути на Трампа в телефонних розмовах. Прем’єр планує вмовити президента не полишати Україну у війні, яку в Європі вважають головним іспитом на готовність європейців чинити опір російській агресії. Уже зараз відбуваються численні провокації, як-от пошкодження підводних кабелів, шпигунство російських кораблів за Західними комунікаціями і вторгнення дронів у повітряний простір НАТО. Представники оборони й розвідки також попереджають про спроби Росії зламати важливі комп’ютерні системи британських установ й урядових служб.
Читайте також: Омар Ашур: «Перська затока має змінити свою політику в бік більшої підтримки України та меншого фетишу щодо Росії»
У Великій Британії панує думка, що Росія отримала величезну вигоду від війни в Ірані — завдяки не лише прибутку від продажу нафти, а й тимчасовому призупиненню санкцій США. Що довше триватиме війна, то вигідніше Росії й Китаю і то гірше Європі й арабським країнам Перської затоки. Жодні інші події не призводили до такого глибокого розколу в НАТО й не спричиняли такого згубного розбрату в Західному альянсі, як ця непередбачувана війна в Ірані, що її стратеги вже називають «безпереможною».
