На парламентських виборах в Угорщині, які відбулися 12 квітня з рекордною явкою, яка склала понад 77%, впевнену перемогу здобула опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Після підрахунку 99% голосів, за даними виборчої комісії Угорщини, вона отримує 138 місць у парламенті, а за партійними списками — 53%.
Тим часом, партія «Фідес» Віктора Орбана, яку активно підтримувала Росія та Дональд Трамп, зазнав поразки. Він визнав її та привітав Мадяра.
«Тут, певне, найбільш несподіваним результатом став розгром “Фідесу” саме за мажоритарними округами, на які Віктор Орбан робив ставку. Попередньо “Тиса” матиме 138 мандатів, що означатиме конституційну більшість — можливість однопартійно приймати будь-які рішення в будівлі Національної Асамблеї Угорщини. Фактично, це означає, що партія Орбана, навіть якщо додати до їхніх мандатів ще місця партії “Мі Хазанк”, яка подолала п’ятивідсотковий барʼєр, не матиме постійної можливості блокувати рішення “Тиси” в угорському парламенті», — зазначає у коментарі Тижню молодший аналітик Ради зовнішньої політики «Українська Призма» Ілля Юрчина.
Видання Politico також пише, що попри те, що поразка Орбана є невдачею для Білого дому, кампанія переможця має стати сигналом тривоги для опонентів Трампа — демократів.
«Це пояснюється тим, що усунення Орбана є новою перемогою певного типу деструктивної політики: такої, що характеризується появою реформаторських кандидатів, які створюють нові партії та руйнують старі, виграючи вибори завдяки тому, що роблять традиційні політичні структури застарілими. Угорський політик Петер Мадяр є останнім переможцем такого типу. Серед американських опонентів Трампа немає аналогічної фігури», — йдеться у статті.
Politico зазначає, що американська партійна система надзвичайно стійка до потрясінь і там практично неможливо повторити те, що зробив Мадяр в Угорщині — перетворити молоду політичну організацію на особистий інструмент і миттєво привести її до влади на національному рівні. У Штатах немає другорядних політичних партій, які можуть вирватися на перший план за одну кампанію.
«Проте, як показав сам Трамп, можна поглинути велику партію зсередини — захопивши стару інституцію за допомогою підтримки з низових верств, відкинувши її закріплених лідерів, перетворивши її на новий образ і завоювавши свіжий погляд виборців, яким не подобалася стара версія. Марк Карні зробив щось подібне у Канаді, маючи зовсім іншу політичну програму. Так само вчинив Лі Чже Мюн у Південній Кореї», — пише видання та додає, що найсильнішим наступником Трампа — незалежно від партії — стане не кар’єрист, який чекає своєї черги, а людина, готова завоювати цю роль шляхом радикальних змін і боротьби.
Що перемога Мадяра означає для України?
Відомо, що Мадяр відвідував Київ у липні 2024-го, невдовзі після російського обстрілу дитячої лікарні «Охматдит». Він тоді привіз зібрану його партією гуманітарну допомогу. «Росія є агресором, а Україна має право захищати свою територію», — заявляв тоді Мадяр. Він також критикував часті зустрічі Орбана з Путіним — «поїздки одного диктатора до іншого».
Однак, за словами Іллі Юрчини, Мадяр не є проукраїнським політиком, а в його повноваження і плани точно не входить робота над репутацією України в Угорщині після хвилі антиукраїнства від уряду Орбана.
«Його основною метою зараз, після формування уряду, стане налагодження відносин з ЄС, зокрема імплементація тих реформ, які дозволять Угорщині отримати заморожене брюссельське фінансування. Ці кошти їм потрібні для того, щоб швидко проводити інші реформи, які мають бути соціально видимими. Ось ця соціальна видимість реформ для простих угорців зараз відіграє дуже важливе значення з точки зору того, чи зможе партія “Фідес” за чотири роки повернутися до влади на хвилі реваншизму і народного невдоволення. “Тиса” прагнутиме мінімізувати такий ризик, і для цього їм потрібні хороші відносини з Брюсселем», — зазначає молодший аналітик Ради зовнішньої політики «Українська Призма» Тижню.
Для України це означає як мінімум те, що Угорщина поступово перестане створювати камені спотикання для України в ЄС.
«Політика ветування всього, що стосується України, буде відкинута, і Угорщина доєднається до європейського мейнстріму щодо офіційного Києва. Однак, не варто очікувати від угорців гучної підтримки — на цьому етапі те, що вони не створюватимуть додаткові перешкоди, це вже позитивний наслідок. Зі вступом України до ЄС дещо важче, оскільки Мадяр виступає проти прискореної процедури, і він говорив про це й до виборів, та підтримує повне поетапне виконання Копенгагенських критеріїв про вступ», — зазначає у коментарі Тижню Ілля Юрчина.
За його словами, нам не варто чекати від Мадяра різких рухів щодо офіційного Києва — в Угорщині суспільство максимально поляризоване відносно України, тому для Мадяра на перших етапах — це гра з вогнем. До того ж, антиукраїнська пропаганда партії «Фідес» підсилила градус напруги ще більше.
«Разом із тим, питання угорської громади Закарпаття, яке уряд Орбана перетворив на інструмент тиску на Україну, має бути знятим з порядку денного. Загалом перемовини з Угорщиною можуть нарешті набути предметності, але це не скасовує того, що вони будуть нелегкими. Утім, ми маємо всі шанси на конструктивні перемовини і можливість розблокування першого переговорного кластеру для вступу України в ЄС як наслідок цих переговорів. Якби Віктор Орбан залишився при владі, ми б про такі можливості і не думали», — підкреслює Тижню Ілля Юрчина.
