У четвер, 26 березня, у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі генсек Альянсу Марк Рютте представив свій щорічний звіт за 2025-ий. Він свідчить про фундаментальну трансформацію блоку під тиском війни і нової реальності безпеки в Європі, де східний фланг стає пріоритетом, а Україна інтегрується у безпекову архітектуру. Тиждень публікує огляд ключових тем звіту.
Зміцнення оборонної спроможності союзників
У передмові Рютте підкреслює, що 2025 рік був переломним для безпеки Альянсу, зокрема, зросли оборонні витрати союзників. Так, уперше в історії всі 32 союзники НАТО досягли або перевершили цільові показники витрат на оборону у 2% ВВП, встановлені ще у 2014 році.
Найменшу частку ВВП на оборону (2%) у 2025 році витратили Іспанія, Португалія, Албанія, Бельгія та Канада. При цьому Польща мала найвищі витрати у відсотках від ВВП серед членів Альянсу (4,3%), тоді як Литва, Латвія, Естонія та Данія значно перевищили позначку у 3%.
За словами Рютте, багато країн перевищили мінімальний поріг і в 2025 році відбувся 20% ріст витрат Європи та Канади на оборону порівняно з 2024 роком. Йдеться зокрема про збільшення до 574 мільярдів доларів.
«Це свідчить про те, що члени НАТО усвідомлюють зміни у безпеці та необхідність виконання наших спільних зобов’язань. Я сподіваюся, що саміт НАТО в Анкарі у липні цього року дозволить розвинути наші досягнення 2025 року. Немає місця для самозаспокоєння і немає часу на марнування», — зазначає у звіті Марк Рютте.
Стратегічне стримування та оборона
Звіт чітко називає Росію головною та прямою загрозою безпеці регіону, оскільки фіксує регулярні повітряні порушення та кібератаки, спроби дестабілізації критичної інфраструктури, гібридні кампанії проти союзників.
У документі зазначено, що НАТО посилило ядро стратегічного стримування, інтегрувавши засоби повітряної, кібернетичної, космічної оборони та сухопутних сил, а також створило спеціальні механізми реагування, зокрема Baltic Sentry (захист підводної інфраструктури) та Eastern Sentry (стримування загроз із сходу). Ці програми спрямовані на розширення наглядових та реактивних можливостей НАТО, включно з використанням безпілотних і протидронових технологій.
Звіт значну увагу приділяє і матеріально-технічній спроможності та інноваціям. Зокрема, йдеться про те, що НАТО використовує своє стратегічне становище, щоб координувати попит на оборонні технології між союзниками, стимулює збільшення виробництва озброєнь, зокрема боєприпасів, ракетних систем і засобів захисту від безпілотників, щоб відповідати зростанню оборонних бюджетів. Це важливий крок у напрямку самозабезпеченості Альянсу та зменшення залежності від третьої сторони у глобальних ланцюгах постачання озброєнь.
Альянс створив добровільний, циклічний та повторюваний підхід до поєднання окремих потреб союзників та забезпечення відповідних можливостей на багатонаціональній основі — цей процес відомий як REPEAD.
У 2025 році він розпочав свій другий цикл, зосередившись на вирішальних засобах ведення повітряного бою, таких як ракети, бомби, дрони та системи глибокого точного ураження, а також на системах протиповітряної оборони, включаючи протидронові системи, і рішеннях для повітряного спостереження. У результаті НАТО змогло визначити багатонаціональні потреби у боєприпасах та можливостях, вартість яких може сягати 145 мільярдів доларів.
Протягом кількох десятиліть безпілотні авіаційні системи (UAS) експлуатували у відокремленому повітряному просторі військового призначення, що створювало значне навантаження на перевантажену європейську повітряну інфраструктуру та обмежувало географічну мобільність цих систем. Комплексний перший стандарт НАТО «Sense and Avoid», опублікований у серпні 2025 року, усуває це обмеження, забезпечуючи експоненційний прогрес для UAS і полегшуючи їх доступ до всього повітряного простору.
Безпілотні системи, обладнані «Sense and Avoid», отримають значно більшу свободу маневру та кращу здатність досягати оперативних результатів у будь-якому місці. Очікують, що перші системи «Sense and Avoid», які відповідають стандарту, будуть встановлені на літаках General Atomics MQ-9B Protector, які союзники закуповують у великих масштабах для повітряних та морських операцій.
Підтримка України: практичні кроки та механізми
Звіт відзначає, що НАТО розглядає безпеку України як невід’ємну частину власної безпеки. Відтак у 2025 році було створено Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC) у Польщі — перший спільний цивільно-військовий центр НАТО-Україна для обміну бойовим досвідом і навчань. Механізм Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) продовжив координувати постачання військового обладнання Україні, забезпечивши десятки мільярдів фінансових зобов’язань від союзників і партнерів.
Станом на 31 грудня 2025 року союзники та партнери внесли сумарно 1,3 мільярда євро до Фонду довіри (Comprehensive Assistance Package). Це підтримує понад сто короткострокових та довгострокових проєктів. Серед них — операція Renovator, амбітний проєкт НАТО з відновлення та модернізації п’яти військових реабілітаційних центрів в Україні, а також допомога більш ніж 1,3 мільйона ветеранів.
