Здавалося б, війна — не час для читання, але українська статистика вказує на інші реалії. Лише за перше півріччя 2025 року в Україні відкрили 50 нових видавництв. Зростає і кількість книгарень, хоча тут цифри видаються не такими радісними. За перше півріччя відкрилося 32 нові бізнеси пов’язані з роздрібною торгівлею книгами, але закрилося 45. За той самий час минулого року ситуація виглядала значно позитивнішою: відкриттів було 77, а закриттів — 43. Тим не менш, неозброєним оком видно, що порівняно з іншими галузями українське книговидання рухається шляхом птаха Фенікса — відроджується майже із попелу. Але чи справді українці стали більше читати? І хто найактивніші читачі?
Результати нещодавніх опитувань дають ствердну відповідь. Так, майже щодня читають 16 % українців, згідно з опитуванням проведеним агенцією Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги (УІК). Ця цифра незмінна порівняно із 2023 роком, але вдвічі вища порівняно із 2020-м. Українці також читають більше українськомовних книг (76 % від усіх прочитаних книг). В основному це класика (40 %), трохи більше третини українців читають сучасних українських авторів (34 %). А от молодь віком 16–19 років найкраще знається на сучасних іноземних авторах і є їхніми найактивнішими читачами. Від них лише трохи відстає покоління 20–49 років. І вочевидь соцмережі не в останню чергу впливають на формування цих уподобань, адже ці групи є найактивнішими користувачами соцмереж.
У грудні 2024-го уряд України запровадив ініціативу «єКнига», відповідно до якої українці, яким виповнилося 18 років у 2024-му, а також виповниться у наступних роках, отримують 908 гривень на купівлю книг. Така ініціатива була спрямована на популяризацію читання та підтримку українських книговидавців. Кошти можна витратити як на паперові, так і на електронні чи аудіокниги українською мовою. Протягом трьох кварталів 2025 року в межах цієї програми молоді українці придбали понад 359 тисяч книг. Список найпопулярніших авторів очолила американська письменниця Колін Гувер із романом «Покинь, якщо кохаєш». До десятки найпопулярніших книг увійшли як художні твори, так і нон-фікшн. Серед художніх бестселерів домінують романи про кохання та складні долі: згадана «Покинь, якщо кохаєш» Коллін Гувер, «Якби він був зі мною» Лоури Новлін, а також гучний історико-біографічний роман Тейлор Дженкінс Рід «Сім чоловіків Евелін Ґ’юґо». Окреме місце посідає популярна дилогія Карлтон «Гра в кота і мишу» («Переслідування Аделіни» та «Полювання на Аделіну»). Водночас значний інтерес викликає література із саморозвитку та психології: тут представлені мотиваційні роботи Джима Ловлесса («Іди туди, де страшно…») та дві книги Бріанни Вест («Тією горою є ви…» і «Переломний рік…»), які допомагають боротися з самосаботажем. Нарешті, список підкреслює незгасну актуальність класики екзистенційної психології — праці Віктора Франкла «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі».
Як виглядає зі списку, сучасні вподобання молодих українців схильні до емоційних пошуків і відновлення себе. Популярними є як нонфікшн, так і художні видання. Так, книги Бріанни Вест «Переломний рік. 365 днів, щоб стати людиною, якою ви справді хочете бути» і Джима Ловлесса «Іди туди, де страшно» є путівниками для зміни світосприйняття та пропрацювання своїх травм. Вони допомагають долати тривожність, якою пронизане життя молодої людини під час війни.
Серед українських письменників у топах продажів опинилися ті, чиї роботи торкаються важливих соціальних і психологічних тем. Так, один із лідерів — психотерапевт Володимир Станчишин. Його книги в рамках програми купили 2 944 рази. Друге місце посів Ілларіон Павлюк — 1 739 книг, третє — Андрій Сем’янків, чиї книги купили 1 312 рази.
«Сьогодні молодь читає насамперед літературу з психології та філософії — щоб краще розуміти себе й світ, у якому живе. Водночас зростає популярність романтичних історій зі здоровими стосунками та “ґрінфлеґами”, чого в моїй юності майже не було», — розповідає Тижню авторка ютуб-каналу «SVITLO BIBLIOTEK» Надія Панченко. Блогерка вже п’ять років розвиває свій канал книжкових оглядів. Сьогодні на вибір читачів також неабияк впливають соціальні мережі. Упродовж останніх років активно розвиваються українські книжкові огляди у ютубі — так званий буктюб. Часто продаж якоїсь із книг зростає саме завдяки активним відгукам буктюберів чи книжкових блогерів. «Для мене, представниці покоління 30+, дуже відчутна різниця між тим, як я сприймала літературу в свої 18 років і тим, як це робить нинішнє покоління. Я читала “Мартіна Ідена” Джека Лондона й захоплювалася його драматизмом. А сьогоднішні читачі, певно, сприймуть цю історію як суцільний набір “ред флеґів” для головного героя — і матимуть рацію», — додає Надія Панченко.
Читайте також: Букток: «дивні дівчата» й популяризація читання
Суспільні зміни сприяють формуванню нового ринку літературних тенденцій. Все більше літератури з психології можна знайти на полицях книгарень. Окрім того, користується популярністю література у жанрі темного фентезі із сильними головними героями та героїнями. Такі історії допомагають відійти від проблем реальності та хоча б подумки опинитися в зовсім іншому просторі та часі. Як приклад, серед романів, які найактивніше купують у книгарнях мереж «Є» та «КСД» — «Беладона» Адалін Грейс, «Двір королеви вампірів» Кейті Роберт та «Плоть і вогонь. Книга 3. Вогонь у плоті» Дженніфер Л. Арментраут.
Популярними є й книги з історії України. Найбільше купують «Український Мультифронтир» Сергія Громенка, «Браму Європи» Сергія Плохія, «Криваві землі» Тімоті Снайдера. Про популярність історичної літератури свідчать і запити від молоді у бібліотеках.
«З року в рік, навіть місяць від місяця літературні вибори можуть відрізнятися. Це пов’язано із якимись певними подіями чи датами. Якщо раніше був великий попит на розбудову і дослідження різних методик різних сфер життя (нонфікшн), то під час пандемії більше почали обирати книги про саморозвиток, самозростання, успіх. А от під час війни все частіше наші читачі й читачки запитують про художню літературу, зокрема детективи, фантастику і романи. Дуже також зріс запит на історичну та військову літературу. А зараз особливо помічаємо, як у залах десь по куточках, де мало руху, читають книжки про самозарадність: психологічну та мотиваційну літературу», — розповіли Тижню у бібліотеці Українського католицького університету.
Літературна критикиня, членкиня PEN Ukraine Богдана Романцова у коментарі Тижню зазначає, що сучасна молодь насправді читає багато різножанрової літератури: «Є велика кількість прихильників фентезі, наукової фантастики. Останніх традиційно дещо менше, ніж фентезі, але також є. Молодь любить детективи, трилери та любовні історії». У сучасному літературному просторі ми також спостерігаємо появу нових форм і змішування жанрів. Так, сьогодні, за словами Романцової, популярним стає роментезі (схрещення романтики та фентезі).
Читайте також: Що сталося з читанням у ХХІ столітті
І статистика, і коментарі експерток доводять, що сучасна молодь вибудовує нову, дещо відмінну від старшого покоління культуру читання — більш відкриту, різноманітну та гнучку до жанрових експериментів. «Найважливіше — не те, що читають молоді українці: класичну літературу чи дарк-романи. Головне, що вони читають, і читання стало для них природною, звичною формою дозвілля», — підсумовує Надія Панченко.
Матеріал опубліковано у спільному спецпроєкті «Українського тижня» та Школи журналістики та комунікацій УКУ. Повну електронну версію спецвипуску можна переглянути за посиланням.
