17 березня Україна отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами. Зокрема, йдеться про:
- «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток»,
- «Зелений порядок денний та стале зʼєднання»,
- «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».
«Відтепер Україна має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС — вперше в історії», — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
У грудні минулого року українська сторона також отримала умови за трьома іншими кластерами:
- «Основами процесу вступу до ЄС»,
- «Внутрішнім ринком»,
- «Зовнішніми відносинами».
За словами єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, тепер технічна робота дозволяє проводити пояснювальні зустрічі, визначати вимоги до реформ і фактично просувати переговори уперед, навіть без формального політичного рішення про відкриття переговорних розділів.
Видання Politico підкреслює, що план ЄС полягає у тому, щоб дати Україні та Молдові, заявки на членство в ЄС яких є пов’язаними, фору у необхідній технічній роботі, навіть незважаючи на те, що офіційні переговори перебувають у глухому куті через угорський блок.
Власне, заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук заявила, що неофіційне відкриття кластерів для України — це креативний спосіб обійти блокування нашого процесу європейської інтеграції Угорщиною, фактично не порушуючи процедуру.
«Усі так звані бенчмарки, тобто критерії, мають бути виконані до моменту вступу. Під час головування Данії в ЄС було відкрито перші три кластери, а тепер, під головуванням Кіпру, оголошено про відкриття наступних трьох. Однак Україна має офіційно закрити ці шість переговорних кластерів, за повної політичної підтримки всіх держав-членів Європейського Союзу», — наголосила вона.
Обхідний шлях Брюсселю втілився через механізм «frontloading». Детальніше про нього у коментарі Тижню раніше розповідала виконавча директорка ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.
«Принцип одностайності закріплений лише у переговорних рамках, затверджених для кожної країни окремо. Установчі договори ЄС таких положень не містять і вимагають одностайності тільки для фінального рішення про вступ. Водночас, з точки зору переговорної практики, зміна переговорної рамки потребує одностайного рішення, тому кожна із держав-членів де-факто має право вето щодо його заміни на QMV», — зазначала вона.
Крім того, в інтерв’ю Тижню юристка, колишня заступниця міністра юстиції Хорватії та експертка з європейської інтеграції, яка займається підтримкою України у межах проєкту ЄС «Право-Justice» Майя Цвітан Грубішин заявляла, що правила переговорів і спосіб їх проведення не є чимось незмінним.
«З року в рік, від країни до країни з’являються нові реалії, і процес інтеграції до ЄС постійно змінюється. У цьому контексті можливо, що механізми, обставини та усі зусилля, яких доклала Україна (а за короткий час було докладено чимало зусиль, що важливо зазначити), будуть такими, що можна буде офіційно відкрити та розпочати переговори, як було нещодавно оголошено», — переконувала вона.
Вступ України до ЄС: що далі?
«Тепер увага зміщується на те, чи розблокують цього року країни-члени наступний етап — офіційне відкриття переговорів про приєднання», — підкреслює Politico.
В Українському центрі європейської політики зазначають, що основний ризик зараз полягає у створенні «паралельної реальності», де безкінечний технічний процес виправдовує відсутність політичних рішень.
«Найближча можливість може з’явитися після виборів в Угорщині у квітні, на яких дуже ймовірно до влади прийде більш проєвропейський кандидат. Якщо це станеться, сильним індикатором для нас стане прагнення ЄС скористатися моментом і затвердити відкриття усіх шести кластерів одночасно. Подивимось, чи вийде. Навіть при позитивному розвитку подій, політичний час іде так, що рішення можна очікувати не раніше осені», — йдеться у повідомленні.
Водночас Україна повинна інтегрувати європейські норми у національне законодавство. «Аби підтримати імпульс, нам треба максимально використовувати технічний етап і сфокусуватися на фундаментальних питаннях. А це, на хвилиночку, вже давно знайоме нам верховенство права, антикорупція, державне управління… Все те, у чому ми буксуємо роками», — додають в Українському центрі європейської політики.
