Дострокові вибори до нижньої палати парламенту Японії, що відбулися 8 лютого, завершилися переконливою перемогою Ліберально-демократичної партії (ЛДП). Формальне переобрання Санае Такаїчі на посаду прем’єр-міністра 17 лютого зафіксувало нову політичну реальність: перехід від хиткої коаліційної більшості до впевненого одноосібного домінування правлячої сили
Парламентська арифметика та її значення
За результатами голосування ЛДП отримала 316 із 465 місць у Палаті представників. Разом із партнером по коаліції — Японською інноваційною партією (JIP/Ishin), що має 36 мандатів, правлячий блок наразі контролює 352 крісла. Це становить приблизно три чверті нижньої палати.
Значення цієї цифри важко переоцінити, адже коаліція, що має дві третини нижньої палати, отримує право відхиляти законопроєкти, заблоковані верхньою палатою. Проте ключовим аспектом є можливість ініціювати конституційні зміни.
Згідно із чинним законодавством, пропозиції щодо перегляду Основного закону потребують підтримки двох третин обох палат парламенту перед тим, як бути винесеними на всенародний референдум. З огляду на те, що Конституція Японії 1947 року досі жодного разу не зазнавала змін, наміри Санае Такаїчі змінити цей історичний факт виглядають цілком реалістичними.
Вирізняють ці вибори зокрема характер кампанії ЛДП, адже виборці віддавали голос не стільки за партію, скільки за її лідера — Санае Такаїчі. Втім, таке явище не нове для правлячої партії та значний акцент на персоналії перм’єр-міністерки відлунюється у епохах Коїдзумі Джюнічіро та Шіндзо Абе, які так само домінували в нижній палаті та визначали вектор розвитку нації на роки вперед.
Краще зрозуміти важливість здобуття партією значущої більшості допомагає зовсім нещодавній політичний контекст у якому знаходилась ЛДП влітку 2025 року. Втома виборців від правління ЛДП, що характеризувалося постійними змінами керівництва та невирішеними питаннями вартості життя, призвела до падіння підтримки партії та втрати більшості у палаті представників, тож саме призначення Санае Такаїчі стало стратегічною відповіддю ЛДП на глибоку кризу довіри, спричинену скандалами навколо тіньових фінансових фондів та низькими рейтингами кабінету Фуміо Кішіди.
Зростання її популярності, ознаменувало перемогу «твердого» правого крила ЛДП та відмову від більш поміркованих реформ. Також її призначення сприйняли як подвійний сигнал: наступність у питаннях безпеки та кадрове оновлення партії, що викликало хвилю оптимізму, особливо серед молодих виборців. Таким чином, рішення провести дострокові вибори виявилося виправданим кроком, що дав змогу конвертувати особисту популярність прем’єр-міністерки у стабільний партійний ресурс.
Згідно з опитуванням NHK, рівень підтримки кабінету Такаїчі після виборів зріс до 65%, тоді як рівень несхвалення впав до 20%. Показово, що на запитання про те, чи вважають виборці перемогу ЛДП з двотретинною більшістю позитивним явищем, 28 % відповіли однозначно ствердно, а ще 32% «скоріше так». Лише 33% сумарно висловили скептичне або негативне ставлення. Такий розподіл достатньо красномовно свідчить про суперечливі суспільні настрої: абсолютна більшість не заперечує проти домінування ЛДП, однак значна меншість зберігає застереження щодо надмірної концентрації влади в руках однієї партії.
- Премʼєр-міністерка Санае Такаїчі під час відкриття 221-ї сесії парламенту Японії
Водночас для опозиції ці вибори стали політичною катастрофою. Головна альтернативна сила – Центристський реформаторський альянс (ЦРА) — втратила понад сто мандатів. На тлі цього обвалу лише радикальніші або нішеві проєкти, такі як «Сансейто» та «Team Mirai», продемонстрували зростання у кількості представників у нижній палаті.
Політичний курс ЛДП під керівництвом Такаїчі
Програма Такаїчі, підтримувана оновленим складом партійних представників, тримається на двох ключових стовпах — економічній стійкості та жорсткій безпековій політиці.
В економічній площині вона пов’язала свій мандат із програмою фіскальної експансії, спрямованою на подолання соціальних наслідків інфляції та одночасне стимулювання економічного зростання. Проте ринки побоюються, що такий курс призведе до збільшення обсягів державних запозичень та зростання дохідності облігацій. Також, одним із ключових питань передвиборчої кампанії стало зниження податку на споживання. Такаїчі наголосила, що більшість партій, представлених у парламенті, схиляються до тієї чи іншої форми зниження — чи то обнулення податку на продовольчі товари, чи зниження загальної ставки з нинішніх 10% до 5%. Прем’єрка висловила намір ініціювати створення міжпартійного форуму для прискорення дискусії з цього питання та досягнення проміжних результатів у вигляді доповіді вже до літа, зокрема щодо можливого дворічного звільнення продовольчих товарів від оподаткування.
У безпековій сфері Такаїчі тривалий час виступає за перегляд Статті 9 Конституції, що передбачає чітку згадку про Сили самооборони, а раніше навіть пропонувала змінити їхній статус на «Національну армію». Її програма також включає збільшення оборонних видатків та розвиток передових спроможностей, зокрема впровадження опції завдання ударів по ворожих базах.
Після виборів вона дала сигнал, що конституційна реформа та створення умов для проведення референдуму стануть її ключовими пріоритетами, зважаючи на нову політичну «арифметику» в Палаті представників.
Геополітичний контекст
Окрім внутрішньополітичних факторів, перемога ЛДП також відбулась у складному зовнішньополітичному контексті загострення відносин між Китаєм та Японією, насамперед навколо питання Тайваню та акваторії Східнокитайського моря. Заява Санае Такаїчі в Парламенті у листопаді 2025 року про те, що напад Китаю на Тайвань може розцінюватися як «ситуація, що загрожує виживанню Японії», а отже потенційно виправдовує втручання Сил самооборони в межах колективної самооборони, стала розривом із традиційною японською політикою стратегічної невизначеності. Це спровокувало гостру дипломатичну кризу у відносинах із Пекіном.
Своєю чергою, Ліберально-демократична партія поступово відходила від прагматичної позиції «мінімізації загроз» щодо Китаю на користь відкрито конкурентної стратегії, де домінує ідея активного безпекового гравця. Зокрема, інституційною спадщиною Шіндзо Абе, з яким уже порівнюють Санае Такаїчі, став початок цього курсу через ребрендинг регіональної дипломатії Японії як концепції «Вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону» (FOIP) та зміцнення зв’язків із США, Австралією, Індією та європейськими партнерами. Водночас поглиблення стратегії після 2022 року, коли війна Росії проти України та тиск Китаю на Тайвань почали трактуватися як єдина загроза світовому порядку, заснованому на правилах.
- Зустріч Премʼєр-міністерки Санае Такаїчі та головою Європейської Ради Антоніу Кошта на полях саміту АСЕАН у Малайзії
Обрання Такаїчі та її подальший тріумф у Палаті представників свідчать про те, що японські виборці, хоча їх і не можна назвати одностайно «яструбами», готові підтримувати цю жорстку лінію навіть ціною дипломатичних сутичок та економічних ризиків у відносинах із КНР.
У цьому сенсі результати 2026 року можна вважати внутрішньополітичною ратифікацією тривалого розвороту ЛДП: перетворення з партії економічного дива, що балансувала між асиметрією відносин із США та торговельними конфліктами, на партію що просуває активізацію безпекового виміру, яка позиціонує Японію як проактивну силу в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Наслідки для України
З точки зору майбутніх зовнішніх політик, зокрема щодо України, перемогу ЛДП на виборах можна пов’язувати напряму зі стратегічними планами Такаїчі та розглядати як суттєве розширення її мандату. Ще раніше уряд Такаїчі вже підтвердив таку інтерпретацію, зокрема під час своєї першої розмови з Президентом Зеленським вона наголосила, що війна Росії впливає не лише на Європу, а й на порядок в Індо-Тихоокеанському регіоні, та пообіцяла подальшу підтримку Японії у сфері оборони, відновлення та реконструкції України.
Найважливішою структурною зміною є поступове послаблення колись суворого режиму експорту озброєнь Японії, що зумовлено поєднанням експансії Китаю та уроків війни в Україні. У 2025 році Токіо переглянув «Три принципи передачі оборонного обладнання та технологій», дозволивши експорт ліцензійної зброї (наприклад, ракет Patriot, вироблених в Японії за ліцензією США) назад до країни-ліцензіара, а також дозволивши передачу певних нелетальних компонентів та обладнання державам, що захищаються від незаконної агресії, включно з Україною.
Наразі у межах нової більшості ЛДП триває активна дискусія щодо скасування нинішнього обмеження експорту «п’ятьма нелетальними категоріями» (рятувальні роботи, транспорт, оповіщення, спостереження, розмінування) та переходу до ширшої концепції передачі оборонного обладнання як нормального інструменту державної політики.
З іншого боку, варто розуміти важливість внутрішньополітичних економічних питань для чинного парламенту. Це означає, що уряд Такаїчі мусить надавати пріоритет внутрішньому економічному управлінню, включаючи інфляцію та державний борг, паралельно з нарощуванням оборонного потенціалу. У разі будь-якої серйозної кризи навколо Тайваню або у Східнокитайському морі парламентський час, бюджетні ресурси та політична увага можуть миттєво переключитися на нагальні регіональні потреби, відсунувши питання України на менш актуальний, хоч і все ще символічно важливий, рівень. Водночас тривале надання фінансової допомоги у значних обсягах може викликати питання щодо того, чи не варто спрямувати ці кошти на вирішення власних демографічних та соціальних проблем Японії та, зокрема, опозиційні партії вже почали опрацьовувати такі наративи.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Нові глобальні партнерства – експертна дипломатія та адвокація» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»
