Через зупинку нафтопроводу «Дружба» угорці та словаки припинили продаж Україні дизелю та погрожують перекрити експорт електроенергії. Якими можуть бути наслідки для нас і хто винен у пошкодженні зловісного нафтопроводу?
Гострі слова та економічні зв’язки
Ворожі позиції прем’єр-міністрів Угорщини Віктора Орбана та Словаччини Роберта Фіцо вже стали для українців частиною воєнної буденності. У наших очах ці держави поступово набувають іміджу Білорусі: нехай і не беруть безпосередньої участі у війні на боці РФ, але всіляко їй допомагають.
Однак за лаштунками гострої риторики — важлива для всіх сторін економічна прагматика. Історично Словаччина є для нас головним центром для реверсу газу з ЄС, завдяки якому ми позбулися прямої залежності від російського Газпрому. Обидві країни тісно пов’язані з українською енергосистемою. Імпорт електроенергії саме через їхні кордони рятує нас від тривалих блекаутів. Угорська компанія MOL та словацька Slovnaft є для нас важливими постачальниками дизельного пального та бензину.
З іншого боку, Угорщина та Словаччина досі залежать від транзиту російської нафти українською територією через нафтопровід «Дружба». Лідер словацької індустрії (завод U.S. Steel Košice) критично залежить від постачання залізної руди з України. Сотні тисяч українських робітників стали справжнім порятунком для Угорщини та Словаччини, економіки яких потерпають від демографічної кризи.
27 січня через російську атаку згаданий нафтопровід «Дружба» було пошкоджено, внаслідок чого його роботу було зупинено. Це стало приводом для угорців і словаків оголосити про зупинку експорту дизпалива в Україну. Невдовзі пролунали також погрози обірвати постачання електроенергії.
Труба від російських друзів
Хто ж винен у пошкодженні «Дружби»? Україна заявляє, що причиною є масована ракетно-дронова атака Росії, що відбулася 27 січня 2026 року, коли росіяни вдарили в районі міста Броди на Львівщині. За даними Укртранснафти, пошкоджено технологічне обладнання та один із найбільших нафтових резервуарів. Станом на кінець лютого ремонтні роботи тривають, але вони затягуються через обстріли та складність поломок.
Орбан і Фіцо мають іншу версію подій. Вони вважають, що українці навмисно затягують ремонт або навіть імітують неможливість транзиту, щоб тиснути на Будапешт і Братиславу. Україна нібито хоче змусити їх розблокувати допомогу та процес вступу до ЄС.
Їхній головний аргумент у тому, що Україна вже сприяла зупинці потоку нафти до сусідів. Зокрема, у серпні та грудні 2025 року ЗСУ та ГУР підтверджували удари по об’єктах «Дружби» на території Росії (по станції «Унеча» у Брянській області).
Так чи інакше, цього разу наші західні сусіди вирішили демонструвати не тільки вербальний протест. Наскільки критичними для нас можуть стати зупинка імпорту дизпалива та електроенергії? Розберемося далі.
Через дизель хвилюватися не варто
У коментарі для Тижня директор консалтингової групи «А 95» Сергій Куюн заявив, що через зупинку угорсько-словацьких постачань хвилюватися не потрібно: «Вони не такі великі (до 10 % ринку), та й ми без них уже декілька разів опинялися. Востаннє — восени минулого року. Нічого особливого не відбулося. Нам є чим заміститися».
Експерт стверджує, що втрати угорців від зупинки «Дружби» будуть значно більшими: «А ось Орбану буде непереливки: треба стратегічні запаси нафти використовувати, а паралельно возити російську нафту морем і качати її через Хорватію (яка наче погодилась, хоча й заявила про неприпустимість російського нафтового імпорту. Які пацифісти!). Це буде довго й дорого. Всі ці роки Орбан розповідав про неможливість диверсифікації постачань, а щойно запахло смаженим — побіг до хорватів просити про допомогу з прокачкою. І що іронічно — російські друзі самі зупинили цей потік, атакувавши нафтоперекачувальну станцію в Бродах наприкінці січня».
Справді, протягом 2025 року частка Угорщини та Словаччини в українському імпорті дизеля знизилась до близько 10 %. Україна переорієнтувалася на постачання через Польщу та морські порти (Греція, Румунія). Нині понад 80 % пального заходить саме цим шляхом.
Наслідками можуть бути короткочасні цінові стрибки, але глобального дефіциту на АЗС не прогнозується.
Інша справа з електроенергією
У січні 2026 року Угорщина та Словаччина забезпечили до 70 % всього імпорту електроенергії в Україну (близько 50 % – Угорщина, близько 20 % – Словаччина). Це значні обсяги, зупинка постачання яких може суттєво вплинути на Україну. Для розуміння обсягів, імпортуємо ми близько 2 ГВт, а загальний попит становить 16–17 ГВт, тобто імпорт покриває 11–13 % наших потреб.
У коментарі для Тижня аналітик компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко підтвердив, що угорсько-словацьке постачання є для нас важливим, однак не все так критично: «Тут є такий момент, що це не безкоштовні поставки, не просто Словаччина чи Угорщина вирішили допомогти Україні електроенергією. Це все на комерційній основі за домовленістю між трейдерами, за далеко не пільговими цінами. Фактично, це бізнес для словацьких та угорських компаній».
«Якщо буде потрібно, Україна зможе замінити з інших сторін ресурсом. Можливо, не весь обсяг, але якусь частину точно вдасться. Навіть минулого року був приклад, коли приблизно на два місяці пішла в ремонт лінія зі Словаччиною. І Україна нормально імпортувала електроенергію, поставки вдалося замінити».
Альтернативами для України передусім є Польща та Румунія. Поляки вже заявили про готовність допомагати збільшенням генерації та експорту в Україну. Звісно, їхніх потужностей буде недостатньо, якщо угорці та словаки повністю перекриють постачання, проте нам мають допомогти потеплішання та збільшення сонячної генерації з приходом весни.
Дочекатися виборів
Якщо сусіди справді перекриють нам постачання електроенергії, це покладе початок новому етапу їхнього політичного протистояння з Україною. Адже це буде прямий удар по здатності нації виживати у складних умовах геноцидної війни. Найімовірніше, сторони знову досягнуть тимчасового компромісу, бо ж економічне самогубство не входить у плани ні Києва, ні Будапешта, ні Братислави.
Можливо, терпіти угорську недоброзичливість нам залишилося недовго. 12 квітня там відбудуться парламентські вибори, до яких партія Орбана «Фідес» поки підходить з відставанням від опозиційної партії «Тиса», риторика якої значно приємніша для українців.
