Олександр Трохимчук оглядач Тижня, внутрішня політика

Війна, вибори, корупція та довіра, або Чим українці готові пожертвувати заради миру

26 Грудня 2025, 12:56

Що є найбільшими помилками української влади? Хто відповідальний за корупцію в державі? За кого українці голосувати би на президентських і парламентських виборах? На які поступки готові піти задля завершення війни? Ці запитання зокрема у своєму найновішому дослідженні порушив центр соціальних і маркетингових досліджень Socis (Социс). Тиждень проаналізував ці показники.


Помилки влади = погіршення ситуації в Україні?

Понад 58 % опитаних вважають, що ситуація в Україні розвивається в неправильному напрямку. При цьому, за даними Socis, 62,7 % українців вважають, що 2025-го ситуація погіршилася. Майже по третині респондентів прогнозують, що все може як поліпшитися, так і навпаки.

Чинником, який найбільш негативно впливає на ситуацію в Україні, більш як половина опитаних назвала високий рівень корупції на державному рівні. І лише на другому місці (45,2 %), на думку респондентів, – постійні атаки дронів і ракет на об’єкти енергетичної, комунальної та цивільної інфраструктури.

Найефективнішою інституцією визнали Службу безпеки України. Понад 56 % оцінюють дії СБУ відповідним чином. Далі в трійці лідерів – військове керівництво та президент (так висловилися 50,5 % і 43,7 % респондентів). Водночас найменш ефективними українці назвали уряд (16,3 %) та Верховну Раду (9,6 %).

На запитання ж соціологів «Що вважаєте найбільшими помилками нинішньої влади?» українські громадяни назвали передусім збереження високого рівня корупції і розкрадання бюджетних коштів (майже 69 %), неналежну підготовку до війни (41,5 %) і помилкові кадрові рішення (35,7 %), зокрема близько 20 % акцентували на відставці Валерія Залужного з посади Командувача Збройних сил України.

Хто відповідальний за топкорупцію?

Окремо в Socis зупинилися на оцінці рівня корупції в Україні та корупційних скандалах. Так, 54,8 % опитаних стверджують, що цей показник є дуже високим. При цьому відповідальними за такий стан речей українці «призначили» Верховну Раду (53,2 %), президента (51,4 %), Кабінет Міністрів (50,2 %), антикорупційні органи (46,6 %) і навіть самих себе, тобто суспільство (31,0 %). Разом з тим, на думку майже 39 % опитаних, глава Української Держави Володимир Зеленський знав про корупційні оборудки у своєму оточенні.

З іншого боку, по 30 % респондентів як впевнені в тому, що Зеленський повинен нести за це повну відповідальність перед судом, так і вказують на відсутність доказів його провини, а отже, в нього немає перешкод балотуватися на президентських виборах.

Що віддали б, аби не було війни?

Коли стартувало аналізоване Тижнем опитування, в Україні активно обговорювали 28 пунктів «мирного плану» від США. На злобу дня дослідники Socic запитали у своїх респондентів, на які вимоги Штатів можна погодитися заради припинення війни і настання миру. Українцям пропонували висловитися щодо одинадцяти варіантів.

Так, щонайбільше респонденти готові до проведення президентських і парламентських виборів упродовж 100 днів після припинення вогню (35,9 % опитаних). Хоча 65,4 % не пішли би на поступове зняття санкцій з РФ, 61,8 % – проти відновлення прав Української православної церкви Московського патріархату, а 60,2 % не відводили би військ ЗСУ з частини Донецької області, яку зараз контролює українська армія.

Зрештою навіть визнати російську мову офіційною в певних регіонах готові лише 11,9 % українців, із якими поспілкувалися соціологи. Менше з тим, досить високим є відсоток і тих, хто відмовився би від членства в НАТО. Повністю готовими на це виявилися 18,7 % респондентів.

Чи хочуть українці виборів і за кого голосували б?

Майже 64 % українців вбачають необхідність у проведенні виборів в Україні. Звісно ж, за умови тимчасового припинення бойових дій і завершення воєнного стану. Своєю чергою 24,9 % пропонують відтермінувати цю форму волевиявлення «ще на певний час», а 5,6 % – за те, щоб відбулися лише місцеві вибори.

Якби ж президентські вибори мали місце вже зараз, то найбільше електоральних симпатій отримали би чинний глава держави Володимир Зеленський (30,6 %) і екс-головоком Валерій Залужний (29,6 %).

Разом з тим, за даними опитування, у другому турі виборів Зеленський, імовірно, програв би Залужному (з відривом у 28,4 %) або керівнику Головного управління розвідки Кирилу Буданову (різниця могла би становити 12,4 % голосів виборів).

З іншого боку, Зеленський міг би мати 35,6 % переваги над Порошенком у випадку такої «дуелі». А командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького обігнав би на 19,2 %.

Що ж до політичних сил, то в разі, якби парламентські вибори відбулися найближчим часом, близько 30 % опитаних українців обрали би партію Залужного (уявімо, що така є), 16,8 % знову провели би до ВР «Слугу народу», 10,5 % підтримали б партію Буданова, 8,6 % – «Європейську солідарність». Окрім того, п’ятивідсотковий бар’єр змогли би подолати «Батьківщина», Ветеранський корпус Білецького, партія екс-спікера ВР Дмитра Разумкова.

На додачу Socis поцікавився думкою українців і щодо їхньої участі у референдумі. Так, 73,6 % українців готові підтримати на ньому вступ України до Євросоюзу, а 59,9 % – до НАТО.

Кому найбільше довіряють?

Цей блок дослідження соціологи поділити на кілька груп. Наприклад, з’ясували, кому з військових українці довіряють найбільше. Лідером виявився Валерій Залужний – повну довіру ексголовкому виказали 39,4 %.

Серед представників центральної влади респонденти найбільше довіряють Володимиру Зеленському (18,1 %), серед регіональних лідерів – начальнику Миколаївської ОВА Віталію Кіму (11,3 %), серед опозиційних політиків – Дмитру Разумкову (6,9 %).

Волонтерами з найбільшим кредитом довіри стали два Сергії – Стерненко та Притула (13,6 % і 13,3 % відповідно), блогером – Ігор Лаченков (8 %), журналістом (тобто журналісткою) – Мирослава Гонгадзе (9 %), професійним експертом – міністр закордонних справ України (2014-2019 рр.) Павло Клімкін (3,3 %), бізнесменом – Ренат Ахметов (7 %), а духовним лідером – Папа Римський Лев ХІV (12,6 %).

***

У межах свого дослідження Socis 12-18 грудня опитав 2000 повнолітніх респондентів в Україні. Опитування не проводили в АР Крим, на території Луганської області, на тимчасово окупованих територіях та на територіях, де проходять активні бойові дії (значна частина Донецької, Херсонської, Запорізької та Харківської областей).

читати ще