Києво-Печерська лавра дедалі більше набуває українського обличчя і транслює правильні ідеї, що не може не тішити.
Читайте також: Прогулянка Києво-Печерською Лаврою після повернення туди української церкви (фото)
Нещодавно в Лаврі відкрили пам’ятник Іванові Мазепі в просторі присвяченої йому виставки, а також почав роботу виставковий проєкт «Київське князівство XIV–XV століть: український фактор у безпеці Європи». Власне, де як не в Лаврі розказувати про цей період українсько історії? Саме ця поодинока інституція зберігала тяглість у «темні» віки нашої історії між монгольською навалою і початком духовного відродження Києва за часів Єлисея Плетенецького. Саме в Успенському соборі були поховані династії руських князів Гедиміновичів, Олельковичів і Гольшанських, які в 1362–1470 роках почергово обіймали київський престол, формували політичну суб’єктність регіону та закладали основу для його церковної автономії.
Пізнє середньовіччя зазвичай випадає з українського гранднаративу, і дарма. Цілеспрямоване привернення уваги до нього засвідчує: в цей час київські князі відбили землі у Золотої Орди, взяли участь у вирішальних битвах Європи та спільно із союзниками створили оборонну систему від Балтійського до Чорного морів.
Читайте також: Метаморфози Києво-Печерської лаври
Експозиція зібрала артефакти, що показують місце Києва в європейській історії після спустошення 1240 року та повернення до спільного політичного й безпекового простору Європи. Серед експонатів — документи Константинопольського патріархату, печатки, середньовічні мапи, зразки зброї, хоругви, плани замків і міст. Виставка простежує діяльність княжих родів, спроби відновлення Київської митрополії, участь руських сил у воєнних конфліктах епохи та формування образу «щита Європи».
Серед цілей виставки – наголосити на неперервності української історії, яку намагалися підважити російські ідеологи починаючи щонайменше з Міхаіла Погодіна. Ще один важливий акцент – церковна історія, що також потребує перегляду, адже після переїзду Київського митрополита до Володимира на Клязьмі, а потому до Москви остання буцімто успадкувала спадщину «всія Русі». Нинішня виставка – ще один спосіб нагадати, чому це не так. Цікавою сторінкою є православні митрополії і храми в Криму 1317–1396-х років, історія яких представлена на виставці.
Читайте також: Жіночі досвіди на маргінесах історії Києво-Печерської лаври
Куратори проєкту – Олег Однороженко та Марина Траттнер. Серед партнерів – Національний заповідник «Гетьманська столиця» , Національний заповідник «Софія Київська», Фортеця Тягинь, Державний архів Швеції. Значну частину представлених експонатів надав Музей Шереметьєвих.
Читайте також: Іван Мазепа на ментальній мапі Києва
