Здається, як господині готують хату до Різдва, так Вашингтону хочеться позбутися «українського питання» до 24 грудня і сідати до святкової вечері. Тож 14-15 грудня світова увага була прикута до переговорів у Берліні за участі європейських лідерів, українських та американських переговорних груп. Однак це лише початок тижня важливих для українського майбутнього рішень. У вівторок, 16 грудня, президент Володимир Зеленський перебував із візитом у Нідерландах, де у Гаазі зібралися лідери з Європи та інших країн, щоб дати старт другій частині механізму компенсацій шкоди, яку наносить Росія Україні у війні. Цей механізм спиратиметься на Реєстр збитків – створену у 2023 році при Раді Європи організацію. А вже 18-19 грудня відбудеться мабуть найголовніше для України цьогоріч засідання Європейської Ради, де голосуватимуть щодо репараційного кредиту у розмірі під заставу заморожених активів Центробанку РФ (ЦБ РФ). А тепер розглянемо все детальніше.
Берлін
«Зараз у нас є шанс на справжній мирний процес для України», — заявив під час спільної із президентом Володимиром Зеленським пресконференції канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він не єдиний із присутніх у Берліні європейських політиків, хто позитивно висловлювався про результати дводенних переговорів. «Вперше я почув від американських переговірників, що Америка буде залучена до гарантій безпеки України таким чином, щоб росіяни не мали сумнівів, що відповідь Америки матиме військовий характер, якщо вони знову нападуть на Україну», — зазначив премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск. За результатами зустрічі європейські лідери також опублікували спільну заяву, де окреслили, що безпекові гарантії та економічна підтримка під час відновлення мають містити наступні складові:
- Українське військо чисельністю 800 тисяч, «щоб мати можливість стримувати конфлікти та захищати територію України».
- Багатонаціональні сили в Україні, створені на базі Коаліції охочих. Вони сприятимуть відновленню Збройних сил України, забезпеченню безпеки повітряного простору України та підтримці безпеки на морі, зокрема шляхом проведення операцій на території України.
- Механізм моніторингу та перевірки стану припинення вогню під керівництвом США за участю міжнародної спільноти.
- Обовʼязкові заходи для відновлення миру та безпеки у випадку майбутнього збройного нападу.
- Інвестиції в майбутнє процвітання України.
- Підтримка вступу України до ЄС.
Тиск на Україну щодо територіальних поступок з боку США залишається високим. Так виглядає і з коментарів європейських лідерів, і з безпосередніх «офрекордс» коментарів американських чиновників світовим медіа. На своїх пресконференціях по завершенні зустрічі у Берліні європейські лідери залишали за Україною рішення у цьому питанні. «Відповідь на це питання можуть дати тільки український народ і український президент, який захищає тут свою територію», — зазначив Фрідріх Мерц. «Польща, безумовно, не буде чинити жодного тиску на Україну, щоб та пішла на будь-які поступки. Це має бути рішення, яке випливає з розрахунків та оцінки самих українців», — йдеться у коментарі польського премʼєра Дональда Туска.
У спільній заяві європейських лідерів тема територіальних поступок безпосередньо не згадується, але зазначено наступне: «міжнародні кордони не можуть бути змінені силою. Рішення щодо території належать народу України, після того як будуть ефективно запроваджені надійні гарантії безпеки». Тож це рішення залишається «червоною лінією», яку Україна навряд чи дозволить перетнути.
Переговори у Берліні були вкрай важливими і для європейських лідерів. Своїм рішенням вести переговори безпосередньо з Москвою, Вашингтон вказує на зневагу європейських партнерів, що вкінці-кінців загрожує їм повною дипломатичною маргіналізацією, тому важливо повернути держави Європи до активної участі у цьому процесі. Це розуміють і самі європейські лідери. Своєю поведінкою Владімір Путін вказує на небажання зупинятися. Та й заявлена ціль для нього не кордони Донецької та Луганської областей, а підконтрольна Україна. То ж в Кремлі вкотре користуються прагненням Вашингтона якнайшвидше завершити усе і просто тягнуть час. Здається, що європейці нарешті вивчили цю російську тактику на відміну від США, утім поки не створили можливостей для якісного протистояння. Але такі можливості можуть зʼявитися вже 18 грудня під час засідання Євроради, де вони голосуватимуть за «репараційний кредит» Україні під заставу заморожених активів Центробанку РФ.
Гаага
Однак тиждень напередодні святкових канікул є важливим не лише з точки зору переговорів у Берліні. 16 грудня Володимир Зеленський перебував із візитом у Нідерландах, де перші 34 держави Ради Європи та Євросоюз підписали угоду про створення Компенсаційної Комісії.
Міжнародна компенсаційна комісія стане другою частиною механізму компенсації за агресію Росії, спираючись на створений у 2023 році Реєстр збитків України. Як і Реєстр збитків, Компенсаційна комісія буде створена при Раді Європи. До самого Реєстру станом на сьогодні приєдналися 44 держави. Він збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані фізичними особами, організаціями та державними органами України. Станом на зараз Реєстр отримав понад 80 000 заяв.
Читайте також: Джейд МакҐлинн: «Війна закінчиться тільки тоді, коли це відбудеться на території Росії»
У свою чергу Міжнародна компенсаційна комісія розглядатиме, оцінюватиме та прийматиме рішення щодо відшкодувань за збитки, внесені до Реєстру, а також визначатиме розмір компенсацій. Як зазначено на сайті Ради Європи, Конвенція про створення Комісії набере чинності після її ратифікації 25 підписантами, за умови забезпечення достатніх коштів для підтримки початкової роботи комісії.
Брюссель
Після того, як ЄС минулого тижня погодився безстроково заморозити російські суверенні активи, Європейська рада цього тижня голосуватиме щодо «репараційного кредиту» для України. Саміт лідерів ЄС відбудеться 18-19 грудня у Брюсселі і саме там будуть приймати це рішення. Якщо лідери країн ЄС його підтримають, то заморожені російські активи на суму €210 млрд у вигляді репараційного кредиту можна буде спрямувати на українську оборону.
«Якщо в четвер (18 грудня — Ред.) вони (лідери ЄС) домовляться про конфіскацію цих активів, а не просто про їх заморожування, це стане поворотним моментом у війні — і, можливо, для безпеки самої Європи», — вважає американський фінансист Біл Браудер — один із тих, завдяки кому вдалося добитися формування санкційного «списку Магнітського», що тривалий час вважалося неможливим. На його думку, це дозволить Україні та її європейським союзникам, зокрема і Великій Британії, протистояти Путіну, не покладаючись на американські гроші, «які практично зникли за президентства Трампа».
Поки прогнози щодо результатів голосування не надто позитивні. Вочевидь це одна із причин, як зауважують деякі медіа, чому запрошений на це засідання Євроради Володимир Зеленський туди скоріш за все не поїде (але приєднається відеозвʼязком). Бельгія є наразі найбільш активним противником «репараційного кредиту» Україні під заставу російських суверенних активів. Одна із причин — це те, що найбільша частина заморожених російських активів — €185 млрд — зберігається в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear у Брюсселі. Саме через це премʼєр-міністр Бельгії Барт Де Вевер побоюється, що його країна буде відповідальною і буде змушена повернути Росії усю суму, якщо та виграє у суді. Про це зокрема йдеться в офіційному листі Де Вевера до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Однак, згідно з експертною думкою шести юристів-міжнародників, такі побоювання є необґрунтованими. Одна із причин, на думку юристів, полягає в тому, що Росія просто не зможе знайти юрисдикцію, яка погодиться розглянути справу проти Бельгії або виконати позов проти бельгійського уряду чи Euroclear щодо активів. Окрім Бельгії, Італія, Болгарія та Мальта виступають проти «репараційного кредиту».
Читайте також: США та Україна: погляд з обох боків океану
«Зараз великою мірою все залежить від дій індивідуальних лідерів, зокрема Фрідріха Мерца, Емманюеля Макрона, через їхні розмови безпосередньо із премʼєр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером і переконання Бельгії та надання їй резонних гарантій, там, де вони мають бути», — каже в коментарі Тижню cпівзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV) Олена Галушка. Разом із українськими громадами по всьому світу вона займалася адвокацією замороження російських активів від початку повномасштабного вторгнення. Серед таких гарантій для Бельгії, на її думку, може бути спільне гарантування суми кредиту на випадок, якщо Росія таки зможе десь виграти суд.
Щоправда, як пишуть журналісти Politico.eu із посиланням на анонімні джерела у Брюсселі, найбільшою проблемою для ЄС напередодні останньої у цьому році зустрічі Євроради, є не Бельгія, а Дональд Трамп. «Чиновники адміністрації Трампа тиснуть на європейські уряди — принаймні на ті, які вони вважають найбільш дружніми до них — щоб ті відхилили план використання €210 млрд російських активів для фінансування України», — пише видання із посиланням на чотирьох чиновників, що беруть участь у переговорах.
На разі, Німеччина є одним із найбільших рушіїв можливого позитивного рішення щодо репараційного кредиту Україні. І з риторики німецького канцлера виглядає, що для Берліна засідання 18 грудня буде також вкрай важливим: «Не обманюймо себе. Якщо ми не досягнемо успіху в цьому (голосуванні щодо репараційного кредиту — Ред.), здатність Європейського Союзу до дій буде серйозно пошкоджена на роки, а то й на довший період», – наголоси канцлер Мерц.