Міністри закордонних справ НАТО зібралися в Брюсселі 3 грудня в час, коли не видно жодних ознак завершення російської війни проти України. Це спонукає європейських лідерів у межах НАТО та ЄС активізувати зусилля й посилити військову підтримку Києва. Чергова зустріч міністрів — яку пропускає державний секретар США Марко Рубіо — відбулася всього через день після того, як Владімір Путін приймав спеціального посланця Дональда Трампа Стівена Віткоффа та його зятя Джареда Кушнера для переговорів щодо припинення російської агресії.
«Ми так і не побачили жодних поступок з боку агресора»
«Мирні переговори тривають, і це позитивний розвиток ситуації, проте водночас ми маємо переконатись, що поки вони тривають — а ми не знаємо, коли завершаться, — Україна перебуватиме у максимально сильній позиції, щоб продовжувати захищатися від Росії, а також буде повністю готова до етапу, коли вони (українські та російські посадовці, — Ред.) сядуть за стіл переговорів», — сказав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте журналістам перед початком засідання міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що хоча за останні шість місяців Європа мобілізувала зусилля, позиція Росії не змінилася. «Дещо таки змінилося за останні шість місяців — і це те, що Європа зібралася докупи, надавши Україні необхідну додаткову підтримку. Завдяки механізму PURL ми побачили залученість Сполучених Штатів до цього процесу. Американці докладають реальних дипломатичних зусиль для досягнення тривалого миру. А от що зовсім не змінилося за ці пів року, то це позиція Росії. Вони залишаються абсолютно не зацікавленими ані в припиненні вогню, ані в мирній угоді й просто продовжують робити те, що робили раніше [воювати проти України]».
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен погодилася з цією оцінкою. Вона сказала журналістам: «Поки ми не побачили жодних поступок з боку держави-агресора, якою є Росія».
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що низка нещодавніх атак, пов’язаних із Росією, у Польщі вчергове продемонструвала загрозу, з якою стикається Європа. Він додав, що рішення Польщі приєднатися до Норвегії та Німеччини у новому пакеті підтримки України має на меті показати солідарність, спонукати інших союзників активніше діяти та надіслати чіткий сигнал Путіну.
«Владімір Путін погрожує нам, європейцям, із Москви — а це просто не працює. Кілька тижнів тому в Польщі відбувався цілеспрямований напад, метою якого було вбивство польських громадян. Група диверсантів підірвала бомбу, намагаючись знести з рейок польський поїзд. І хоча ця спроба, на щастя, виявилася невдалою, їхній [російський] намір був очевидним. В тому числі й у відповідь на це ми робимо додатковий жест солідарності з українським народом. Польща пишається тим, що разом із Норвегією та Німеччиною ми долучаємось до американської програми підтримки України, зробивши суттєвий внесок у розмірі 500 мільйонів доларів США. Ми сподіваємося, що це побачать Сполучені Штати, що це побачить Україна і, найважливіше — що інші союзники сприймуть це як заохочення долучитися до допомоги українцям, надіславши чіткий сигнал Путіну та допомігши Україні досягти справедливості».
Сікорський також сказав журналістам: «Я закрив усі їхні [російські] консульства, що значно ускладнить їхнім дипломатам шпигувати на нашій території — не лише в Польщі, а й в інших країнах Європи. Нам також потрібно тверезо оцінювати наміри Росії, а вони не є добрими».
Перспективи мирних переговорів
Протягом дводенного саміту в Брюсселі багато уваги приділяли можливим мирним переговорам і перемовинам, які намагається забезпечити Дональд Трамп. Слова «мир» і «мирні переговори» звучали значно частіше, ніж раніше. Після початкового шоку від оприлюдненого 28-пунктового плану — який фактично означав би капітуляцію України та, ймовірно, втрату її суверенітету й незалежності, — Рютте наголосив, що звідтоді пропозиції щодо миру «просунулися вперед» порівняно з початковим варіантом. Він пояснив, що це був лише перший проєкт, а будь-які переговори потребують стартового документа — без нього процес неможливо запустити.
«Я вважаю дуже позитивним те, що США висунули свої пропозиції. Потрібно ж із чогось починати. Необхідно мати якісь пропозиції на столі. Як вам відомо, і в Женеві, і два дні тому в Маямі відбулись переговори з українською стороною. І справді, сьогодні тривають переговори з російською стороною».
Рютте неодноразово наголошував на своїй впевненості у серйозності нинішніх американських зусиль щодо організації мирних переговорів або хоча б для досягнення перемир’я, наполягаючи, що ці ініціативи мають реальний шанс на успіх. Він підкреслив, що активність Вашингтона стала ключовою у наданні перемовинам нового імпульсу.
«Я знаю, що американці роблять усе можливе, аби нас до цього [переговорів] підвести. Подивіться на цифри: щомісяця Росія втрачає близько 20 тисяч військових, і українські втрати також величезні. Українці завзято обороняють свою країну, але багато людей гине. Важко передбачити, чи нам це вдасться, але можу запевнити, що всі — і українці, і НАТО, і американці, які фактично ведуть процес, — роблять усе можливе, бо ми хочемо, щоб ця війна нарешті закінчилася. Та, зрештою, танго танцюють удвох. Росія теж має брати участь, і саме це зараз перевіряється, тому сказати напевно, чим усе закінчиться, складно».
Під час сесії із журналістами Рютте також відкинув твердження, що на Україну тиснуть, змушуючи її погодитися на несправедливий і принизливий мир або на капітуляцію. «Я повністю довіряю тому, що намагаються зробити американці. Вони постійно звіряють позиції з європейцями та всередині НАТО, щоб ми всі діяли узгоджено. Я не маю жодних підстав критикувати цей процес».
Генеральний секретар НАТО додав, що вважає угоду цілком можливою: «Я думаю, що ми можемо цього досягти. Гадаю, українці хочуть завершити цю війну і дуже високо цінують американські мирні зусилля. Сьогодні ми побачимо, чи готові росіяни теж долучитися. Це зараз і перевіряється».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив журналістам, що очільник української делегації провів телефонну розмову з Віткоффом і що з міркувань безпеки чутливі подробиці залишили для подальшої розмови. Зараз же тривають консультації з колегами з Великої Британії, Німеччини та Франції, аби скоординувати зусилля й оцінити прогрес.
«Ми справді маємо прогрес від Женеви, потім Маямі. Дійсно досягнуто прогресу в мирному процесі. Ми зараз відштовхуємося від документу з 20 пунктів, напрацьованому в Женеві. Теж хочу підтвердити, що американська делегація почула українську, і документ удосконалюється. Так, є найбільш чутливі питання, взяті в дужки й залишені на розгляд лідерів. Що нам повідомили представники американської делегації, то це те, що за їхньою оцінкою розмови в Москві мали позитивне значення для мирного процесу».
Він також додав, що союзники України «висловили [нам] підтримку в наших підходах, у принципах, у відстоюванні національного інтересу, а саме — що не може бути жодних компромісів з українським суверенітетом чи зі статутом ООН, тобто всі підходи у мирному процесі мають базуватись саме на цьому, і не може бути жодних змін кордону шляхом застосування сили. Хочу відзначити підтримку всіх учасників, які будуть присутні за столом, і за це ми дуже вдячні».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга
НАТО вивчає бойовий досвід України для посилення власної оборони
Поки політики розпачливо хапаються за примарну надію укласти мирну угоду — чи хоча б розпочати змістовні переговори, — посадовці НАТО паралельно працюють на повну, щоб зміцнити оборонні спроможності союзників. Як ніколи раніше, Альянс прагне засвоїти й адаптувати український досвід ведення війни, особливо у сфері дронових технологій, які стрімко стали визначальним елементом сучасної війни.
За словами високопоставленого військового представника НАТО, після того, як на Мадридському саміті 2022 року Росію було визнано загрозою, Альянс активно інтегрує український бойовий досвід у розвиток власної оборони. Це означає використання українського досвіду у протидії дронам — від FPV до великих безпілотних систем і дронів на оптоволокні — та застосування цих напрацювань у повітряному просторі, де контроль над небом залишається критично важливим. Успіх, зазначив посадовець, дедалі більше залежить від високоточної зброї та мобільності на полі бою, а на морі НАТО працює над тим, щоб інтегрувати дрони у морські операції. Не менш нагальною є й кіберскладова українського досвіду: російські кібератаки показують, що НАТО справді слід суттєво посилювати свої цифрові оборонні можливості.
Альянс вивчає, як Україна евакуйовує поранених на полі бою, повністю відкритому для ворожих дронів, — а це означає, що медики та військові працюють під постійною загрозою обстрілу від ворожих дронів. Загальний висновок, за словами посадовця, очевидний: сучасний бій має бути заснований на глибокому обміні та використанні даних, бути вкрай інтегрованим і постійно адаптовуватися.
Український військовий, присутній на саміті НАТО, зазначив, що Альянс виявляє значний інтерес до бойового досвіду й інновацій України.
Він повідомив журналістам, що коли НАТО усвідомило необхідність розвивати власні можливості у сфері дронів, 32 держави-члени погодилися виробляти їх самостійно, не покладаючись на постачальників із третіх країн. Такий крок має збільшити кількість дронів на ринку й знизити ціни. Донедавна багато передових систем, які Україна використовує на фронті та які були розроблені й виготовлені в Україні, не можна було отримати в інших постачальників. Але коли союзники теж почнуть виробляти ці системи, Києву стане значно легше їх закуповувати.
За словами військового, військові інновації є зараз абсолютно критичними і для України, і для НАТО. На фронті українці перебувають у такій фазі війни, де технології та тактика змінюються кожні три чи принаймні шість місяців. Це наочно показує різницю між країнами, які ведуть активні бойові дії, і тими, які цього не роблять — їхня реальна готовність і здатність швидко адаптуватися дуже відрізняються.
«У НАТО є величезний інноваційний потенціал, але тут альянсові ще потрібно правильно визначити, куди саме спрямувати ці зусилля та в якому напрямку рухатися. Оскільки збройні сили країн-членів не перебувають у активній фазі війни, їм часто складно зрозуміти, які технології потребують термінового розвитку вже зараз», — додав він.
Чи будуть гарантії безпеки для України?
На передміністерській конференції 2 грудня Рютте також заявив, що хоча наразі серед союзників НАТО немає одностайної згоди щодо ймовірного членства України, статут альянсу 1949 року — який, в принципі, передбачає політику відкритих дверей — залишається чинним. «Важливо відокремлювати принцип від практики. Практична ситуація така, що для вступу України до НАТО потрібна згода всіх союзників. І наразі такої згоди немає. Що стосується принципу, то це Вашингтонський договір 1949 року, і він усе ще діє. Також це стосується рішень, ухвалених на Вашингтонському саміті 2024 року».
Хоча перспективи членства України в НАТО залишаються незрозумілими, а гарантії безпеки не визначені, багато уваги приділяється підтримці сильної та добре підготовленої української армії. За словами Рютте, європейці — у тісній співпраці зі США — вже проробили значну підготовчу роботу, щоб після потенційної мирної угоди Україна не залишилася без захисту. Їхня мета, зазначив він, — забезпечити гарантії безпеки, які нададуть Києву максимально надійний захист після завершення бойових дій: «І, звичайно, найміцнішою опорою цієї безпеки будуть українські Збройні Сили — саме вони стануть першим рівнем оборони України».
Марк Рютте на прес-конференції Генерального секретаря, 3 грудня
3 грудня на прес конференції Генерального секретаря Рютте відмовився коментувати можливі гарантії безпеки для України, зазначивши, що хоча за лаштунками й ведеться велика робота, він не хоче ставити під загрозу сам процес. «Останнє, що я хотів би зараз робити, — це ускладнювати досягнення угоди, коментуючи кожен наш крок. Можу вас запевнити, що НАТО, штаб-квартира, я особисто та моя команда тісно координуємо наші зусилля з Білим домом та Держдепартаментом».
«Ми всі погоджуємося, що в кінцевому підсумку нам усім необхідна суверенна Україна — Україна, яка може бути впевненою, що має необхідні гарантії безпеки, щоб після потенційної мирної угоди чи тривалого перемир’я Росія ніколи більше не наважилася атакувати, знаючи, що наша реакція буде нещадною».
Ще один високопосадовець НАТО підтвердив заяви Рютте — за його словами, саме Збройні Сили України мають залишатися серцем її оборони. Він також додав, що це стандартний підхід НАТО і навіть у випадку держав-членів НАТО основну відповідальність за власну оборону несуть вони самі, і завдання кожного члена — бути пильним щодо власної безпеки.
У коментарі для Тижня посадовець НАТО зазначив: «Сьогодні я можу підтвердити, що шлях України до НАТО вважається незворотним. Однак питання, коли саме це станеться, залишається невизначеним через фундаментальний принцип консенсусу в НАТО. Нам потрібна одностайна згода. Альянс дуже суворо дотримується цього правила, і тут важко шукати лазівок — їх не існує. Водночас ми вміємо досягати цієї згоди ефективно. У випадку з Фінляндією та Швецією були тривалі дискусії та певний опір щодо їхнього членства, але зрештою нам вистачило політичної волі, щоб досягти консенсусу».