Технологія штучного інтелекту могла би стати тією силою, що зруйнує гегемонію BigTech. Натомість зараз на ІТ-ринку формується подвійна монополізація: ШІ-компанії перетворюються на нових техногігантів, а «класичні» BigTech використовують ШІ, щоб зміцнити свої позиції.
Технологія штучного інтелекту не є новою. Перші розробки, на яких базуються сучасні ШІ-системи, з’явилися ще в середині 20 століття. Проте саме поява наприкінці 2022 року ChatGPT та подальший запуск інших генеративних ШІ-чатботів стали поштовхом до активізації ринку ШІ-рішень і новим етапом його розвитку. У 2025 році штучний інтелект перебуває під контролем кількох технологічних гігантів, серед яких як нові імена (OpenAI), так і давно відомі назви (Google, Microsoft та Meta). Ці компанії разом контролюють понад 90 % ринку генеративного ШІ. Фактично декілька компаній визначають, як мільярди людей працюють, шукають інформацію, спілкуються і мислять. Таке зосередження контролю над новітньою технологією не найкращим чином впливає на глобальну економіку та створює нові форми технологічної залежності.
Протягом останніх двох десятиліть регулятори намагалися обмежити домінування великих технологічних компаній, а саме зменшити роль Google на ринку онлайн-пошуку, вплив Meta на ринок соцмереж, Amazon — на сегмент e-commerce. Хоча антимонопольні справи проти цих компаній тривали роками, насправді жодного реального кроку, спрямованого на зменшення їхньої монополії, окрім мільярдних штрафів, зроблено так і не було.
Тепер ці самі гіганти формують нову хвилю концентрації влади у сфері ШІ. Microsoft інвестує великі суми в в OpenAI та інтегрує ChatGPT в усі свої продукти, Google випускає Gemini, Meta активно просуває власне ШІ-рішення Meta AI. Хоча розподіл сил на ринку ШІ лише формується, вже зараз можна стверджувати, що конкурентної боротьби на ньому ми не спостерігатимемо, окрім, власне, розподілу сфер впливу та створення нових монополій.
Ілюзія конкуренції
Поява нового сегменту ринку мала б призвести до запеклої конкурентної боротьби між гравцями, які хотіли б на ньому працювати. Натомість ми спостерігаємо формування олігополії — структури, в якій домінує невелика кількість гравців. Ця олігополія формується діями як OpenAI — умовного новачка ринку, так і класичних ІТ-монополій, які намагаються зайти на ринок ШІ. Всі вони пробують вибудувати таку структуру продуктів, сервісів і технічних ресурсів, яка сприяла би просуванню їхніх продуктів якомога більшій кількості користувачів і водночас робила все, аби юзери не обирали ШІ-продукти конкурента. І почасти вони повторюють дії одне одного, принаймні новачки ринку роблять те, що свого часу зробили техногіганти, вибудовуючи власні монополії.
Перший вектор нової ШІ-монополії — це спеціалізовані ШІ-компанії на кшталт OpenAI, Anthropic чи Perplexity. Вони намагаються запустити сервіси та створити продукти, що забезпечать дистрибуцію їхніх рішень і допоможуть їм конкурувати з іншими цифровими продуктами та створити власний ШІ-інтерфейс, який забезпечуватиме доступ до їхніх продуктів. З іншого боку, традиційні гіганти інтегрують ШІ у свої екосистеми. Google вбудовує Gemini у пошук і Gmail, Meta — свої ШІ рішення додає у Facebook та WhatsApp, Microsoft додала Copilot в усі сервіси цього гіганта, що об’єднані в пакет Office 365. Все це теж спрямоване на те, аби користувач не обирав ChatGPT замість Google чи не намагався організовувати роботу через Claude замість Teams.
Тож виглядає так, що ми рухаємось до сценарію, в якому ШІ-компанії будуть змушені ставати BigTech — і далі будувати власні екосистеми, множити сервіси, накопичувати дані користувачів. Натомість BigTech, інтегруючи ШІ у свої рішення, просто отримають іще один інструмент утримання своїх користувачів, аби не відпустити їх у ШІ-екосистеми конкурентів.
З часом така ситуація призведе до найімовірнішого сценарію — консолідації ринку навколо 5–7 гравців, які контролюватимуть як ШІ-технології, так і доступ до користувачів. Ці «BigTech з ШІ-опціями» чи «ШІ-компанії з екосистемами» за своєю суттю будуть тим самим — новим витком технологічної концентрації влади, де ШІ стає не альтернативою монополіям, а їхнім найпотужнішим інструментом.
Як формуються ШІ-монополії
Монополії у сфері штучного інтелекту формуються через використання декількох базових переваг — ресурсів, на яких будуються технологічні компанії, що працюють у сфері ШІ. Йдеться про такі три «стовпи»: дані, обчислювальні ресурси та фінансова влада.
Контроль над даними — це перша і найпотужніша перевага будь-якої ШІ-компанії. Для своєї роботи ШІ має навчатися на даних, і зараз їх більш ніж достатньо у техногігантів. Google може оперувати трильйонами пошукових запитів, Gmail-листуванням, завантаженими YouTube-відео та картами переміщень мільярдів людей. Meta контролює соціальні графи, приватні повідомлення та фото з Facebook, Instagram і WhatsApp. Microsoft отримує доступ до корпоративних документів через Office 365 і LinkedIn-профілів. Ці дані неможливо купити чи зібрати за кілька років — вони накопичувалися десятиліттями. Наявність даних — це точність моделей і кращий користувацький досвід. Що більше даних має компанія, то точніші її моделі, то кращий користувацький досвід, то більше нових користувачів до неї приходить, генеруючи ще більше даних.
Обчислювальні ресурси, енергія, «залізо» — це другий базовий ресурс успіху на ринку ШІ. Навчання передових ШІ-моделей вимагає десятків тисяч спеціалізованих графічних процесорів, на роботу яких потрібна енергія, суперкомп’ютери та глобальні мережі дата-центрів. Усе це вже мають техногіганти, які роками забезпечували онлайн-доступність своїх сервісів.
Фінанси на ринку ШІ перетворюються на інвестиції у перспективні проєкти. До прикладу, Microsoft свого часу інвестувала понад $13 млрд в OpenAI, фактично перетворивши потенційного конкурента на підрозділ. Google купила DeepMind за $500 млн ще 2014 року. Apple планує укласти багатомільярдну угоду з Google для інтеграції Gemini у свої пристрої, фактично орендувавши передові ШІ-можливості замість розробки власних. Іншими словами, власну невдачу зі створенням власного ШІ-рішення компанія перекреслила, плануючи купити продукт у іншого техногіганта.
Як ШІ-компанії та BigTech «воюють» на ринках одне одного
OpenAI була створена як дослідницька компанія, яка намагалась зробити штучний інтелект доступним усім. Але зараз вона перетворюється на повноцінну платформу з власною екосистемою. Компанія нещодавно запустила Tasks — функцію планування й автоматизації завдань, додала можливості групового чату, де кілька користувачів можуть взаємодіяти з ШІ одночасно, та інтегрувала пошукові функції безпосередньо в ChatGPT, фактично конкуруючи з Google. Далі в планах компанії — розробка власного браузера й соціальної платформи, що дозволить OpenAI контролювати весь ланцюг: від створення контенту через ШІ до його споживання та поширення користувачами. OpenAI уже зараз замислюється про монетизацію своїх інструментів і додала можливість покупки товарів в інтерфейсі. ChatGPT стає центром цифрового життя. А найбільш амбітна мета OpenAI — створення разом із колишнім дизайнером Apple пристрою, в який буде інтегровано її ШІ-рішення.
Google сьогодні володіє найповнішою вертикально інтегрованою ШІ-монополією у світі. Компанія має власні TPU-чіпи для навчання ШІ-моделей, дані з пошуку, YouTube, Android, Gmail та Google Maps. Її генеративний ШІ-інструмент Gemini інтегрований безпосередньо в пошук, у браузер Chrome, що контролює 65 % ринку браузерів. А операційна система Android — це не лише дані про мобільну активність 3 млрд користувачів, а й іще один вектор поширення ШІ від Google. Тож цей техногігант активно використовує свої сервіси для вдосконалення ШІ в замкненому циклі, недоступному конкурентам, і водночас володіє системою дистрибуції свого ШІ. Відтак не дивно, що останні версії її Gemini за багатьма бенчмарками перевершили своїх конкурентів.
Microsoft перетворив інвестицію в OpenAI на стратегію тотальної інтеграції ШІ в усю свою екосистему. Copilot вбудований у Windows 11 на рівні операційної системи, присутній у всіх продуктах Office 365 (Word, Excel, PowerPoint, Outlook), інтегрований у Teams. GitHub Copilot автоматизує програмування для 100 мільйонів розробників, а Azure OpenAI Service надає доступ до моделей GPT корпоративним клієнтам. Браузер Edge отримав ШІ-асистента, хмарна платформа Azure стала основною інфраструктурою для навчання моделей OpenAI.
Meta не лише використовує штучний інтелект для утримання користувачів у своїй екосистемі, але й робить соцмережі більш дружніми для користувачів, краще персоналізованими та кориснішими. А ще її ШІ-рішення допомагають створювати контент для її ж соцмереж. Алгоритми рекомендацій Facebook та Instagram із ШІ-функціями персоналізують стрічку для юзерів, рекламний інструмент аналізує поведінкові патерни, дозволяючи здійснювати мікротаргетування. А інструменти генерації зображень і тексту дозволяють користувачам створювати ШІ-контент безпосередньо на платформі, що дедалі збільшує залученість і поглиблює персоналізацію.
Наслідки ШІ-монополізму для ринку і суспільства
Проблема формування ШІ-монополізму полягає не лише у зменшенні доступу до ринку та скороченні потенційних конкурентів, що працюють у цьому сегменті. Хоча це теж серйозна проблема, коли стартапи, навіть з інноваційними ідеями та талановитими командами, стикаються з потребою вкладатися у «залізо» й десь брати дані для навчання своїх моделей — і через це на старті програють техногігантам, які накопичували ці дані десятиліттями.
Та й доступ до венчурного фінансування молодим гравцям ШІ-ринку теж обмежений. Адже венчурні інвестори все частіше фінансують не ймовірних конкурентів великих гравців, а компанії, які так чи інакше використовують інструменти OpenAI або Google.
Іще одна проблема — в сфері інформаційної безпеки. Адже невелика кількість ШІ-компаній та їхні алгоритми генерують доступний користувачам контент, тобто визначають те, що мільярди людей бачать, читають і в що вірять. Google Search з інтегрованим Gemini не просто знаходить інформацію — він синтезує відповіді, фактично обираючи, які джерела заслуговують на довіру, а які варті того, аби їх ігнорували. Алгоритми Meta формують стрічку новин у Facebook та Instagram, вирішуючи, які події важливі, які думки поширюються, а які залишаються непоміченими. Та й ChatGPT стає альтернативним джерелом інформації для мільйонів користувачів, які звертаються до нього з різноманітними запитаннями, а сама платформа вирішує, як саме сформулювати відповіді на них. Такий розподіл сил на ринку говорить про те, що в ньому наявний величезний потенціал для маніпуляції громадською думкою — невелика зміна акцентів, персоналізовані рекомендації, які підштовхують до певних висновків, відфільтровування непотрібних джерел — усе це може відбуватися непомітно, але систематично.
Тож монополізація ринку штучного інтелекту — це не лише проблема бізнесу чи конкуренції на ринку, а серйозне фундаментальне питання про те, хто контролює майбутнє людства. Коли кілька корпорацій визначають, як мільярди людей працюють, спілкуються й отримують інформацію, це переходить у площину демократії та базових прав.
Наразі американська судова система й антимонопольні органи програли черговий раунд боротьби з монополістами. Складно сказати, чи варто чекати нових антимонопольних позовів і наступних судових розглядів. Але якщо відкинути ці критичні кроки, які вимагають тривалої підготовки, то можна сформулювати інші вимоги до роботи ШІ-компаній, які зможуть принаймні зменшити деструктивні наслідки монополізму на ринку ШІ. Серед них — вимоги до розкриття даних, на яких навчаються ШІ-моделі, можливо, модерація контенту в цих даних, прозорість алгоритмів, незалежний аудит та інші інструменти нагляду за технологією, яка готується змінити те, як ми читаємо, сприймаємо контент і працюємо. Без такого втручання ми ризикуємо отримати цифровий феодалізм, де монополісти контролюють саму здатність людей думати незалежно.