Цими днями Емманюель Макрон виголосив ефектну промову, наживо з першої космічної французької авіабази в Тулузі. Говорив натхненно, всі акценти щодо небезпечної залежності Європи від американців окреслив правильно. Наголосив, як важливо розробляти європейські ракети-носії багаторазового використання, щоб скласти дієву конкуренцію дітищу Ілона Маска SpaceX. Французький президент пообіцяв виділити додаткові 4,2 млрд євро на військову космічну програму держави.
І все б воно добре та оптимістично, але є нюанси. Почнемо з цифр. Як зазначає французький економічний часопис Capital.fr, торік SpaceX здійснила 261 орбітальний запуск, коли ж європейці, всі гуртом, — лише три. Від початку повномасштабного нападу Росії на Україну, європейські держави заявляють про намір створити потужного конкурента Starlink, щоб понад міру не залежати від примх американського мільярдера. Але задум дуже повільно втілюється в життя.
Над проєктом під назвою «Bromo», що замислений як альтернатива американцям, працюють три аерокосмічні групи: Thales, Airbus і Leonardo. Станом на першу декаду листопада, підприємства ведуть активні переговори, щоб досягти принципової згоди про розподіл ролей та фінансів.
Реально ж «Bromo» зможе почати працювати хіба з 2027 року, прогнозує французьке BFM.TV. Перед тим злиття супутникових підрозділів французько-німецько-іспанського авіабудівного концерну Airbus, французької компанії Thales та італійського космічного виробника Leonardo має дістати схвалення антимонопольного органу Європейської комісії, що, «в принципі, ймовірно», але «швидко не відбудеться».
Три партнери планують працевлаштувати «близько 25 000 осіб у Європі та досягти обороту порядка 6,5 млрд євро», але розраховують на «портфель замовлень, що перевищує цей показник утричі», уточнює німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung. Майбутнє підприємство, в якому Airbus володітиме 35 % капіталу, а Thales і Leonardo – по 32,5 %, матиме «збалансоване керівництво», натхненне «моделлю» MBDA – європейського лідера в галузі розробки ракет. Спільна дочірня компанія Airbus, BAE Systems і Leonardo, щойно отримає всі дозволи, зможе також працювати в оборонній сфері.
Завдяки цьому проєкту Європа планує не тільки «здобути автономію в космічній галузі, а й, що найголовніше, стримати зростання свого американського конкурента SpaceX, який «щороку випускає тисячі малих супутників на низьку орбіту за допомогою своєї серії Starlink», повідомляє німецька FAZ. Якщо «Bromo» дійсно стане привілейованим партнером Європейського Союзу, європейці зможуть розбудувати власну автономну систему доступу до інтернету через супутник, а також досягти певної незалежності в космічній сфері.
Ну гарні ж плани! Їхнє обговорення триває з 2022 року, відколи Європейська комісія подала відповідний проєкт до розгляду. Цифровий суверенітет у взаєминах не лише з американцями, але також з росіянами та китайцями — більш ніж на часі. Але вийти на якусь конкретику вдалося лише цієї осені.
Аналізуючи перспективи успішності європейського проєкту, часопис Capital.fr вказує на різницю, яку він вважає «абсолютно фундаментальною» між Європою та США. Йдеться про право на конкуренцію. «Це зовсім не дрібниця», – наголошує спеціалізоване економічне медіа. – SpaceX – це виробник ракет, запускач і телекомунікаційний оператор – Starlink». Його французький конкурент, Ariane, є «лише» оператором ракет-носіїв. З «конкурентних міркувань» Ariane «не має права бути виробником ракет», цю роль виконує компанія Airbus. З тієї ж причини Ariane не може стати оператором мобільного зв’язку. На думку французького економічного аналітика Ніколя Бузу, така ситуація є «величезною проблемою», бо ставить європейську модель у невигідне становище порівняно зі SpaceX.
Водночас, компанія Ілона Маска, станом на листопад, випустила на орбіту 10 000 супутників, пропонуючи світові високошвидкісний інтернет із низькою затримкою. Якщо держави ЄС прагнуть «догнати й перегнати» американців, виклик перед ними постав серйозний.
Під час виступу в Тулузі, 12 листопада, Емманюель Макрон презентував національну космічну стратегію Франції на термін до 2040 року. План складається з п’яти основних напрямків і покликаний відповісти на посилення світової конкуренції, в якій французькі стартапи та промислові гіганти повинні об’єднати зусилля, щоб протистояти амбіціям Китаю та США. «Космос перетворився на поле бою», – наголосив французький президент, якому не відмовиш у стратегічному баченні. Питання в тому, чи стане його наступник або наступниця, якого оберуть французи в 2027 році, свідомим всіх тих загроз, які так слушно окреслює Макрон.
Довго запрягають європейці, хоча б вже їхали швидше.