День розпочався із новин про нічну атаку на об’єкти енергетичної інфраструктури у Костромській та Волгоградській областях Росії, зокрема горіла одна з найпотужніших російських електростанцій та нафтопереробний завод «Лукойл». Також видання Reuters повідомляє, що після атаки українських дронів, що відбулася 2 листопада, чорноморський порт Туапсе призупинив експорт палива, а місцевий нафтопереробний завод не працює.
Загалом від початку 2025 року українські Сили оборони майже 160 разів успішно атакували російські підприємства з нафтовидобутку та переробки, заявив голова СБУ Василь Малюк 31 жовтня. Він переконує, що ці удари спричинили до 20 % дефіциту на внутрішньому ринку нафтопродуктів, простій 37% нафтопереробних потужностей, дефіцит нафтопродуктів у 57 регіонах Росії та заборону експорту бензину до кінця цього року.
Один із секторів, який страждає від цих ударів, — лобі російських автомобілістів, які звикли використовувати автівки як спосіб продемонструвати свій престиж, живучи за формулою особистого добробуту радянських громадян — «квартира — машина — дача». Однак робити це у нинішніх умовах, схоже, стає дедалі важче.
Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung пише, що у жовтні водії у Владивостоці та Новосибірську вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти значного підвищення плати за утилізацію — або, простіше кажучи, податку на металобрухт — за переробку старих автомобілів. Оскільки доходи від нафти і газу дедалі більше скорочуються, російська влада вирішила перетворити людей на джерело грошей: ті, хто не йде воювати, повинні платити за тих, хто готовий піти.
«Немає сенсу підтримувати російську автомобільну промисловість четвертого сорту, якщо тільки мова не йде про складання іноземних автомобілів у Росії. І немає також підприємств, які б насправді переробляли старі автомобілі. Здача брухту — це просто державне пограбування», — пише видання.
Попит на російські автомобілі серед росіян очікувано низький, а ринок переповнений китайськими автівками. Однак вони занадто дорогі для пересічного споживача, та й люди скептично ставляться до китайської автопромисловості. Тому росіяни все ще віддають перевагу європейським автомобілям, якщо мають можливість їх придбати, або ж продовжують їздити на своїх старих європейських машинах.
Таксистів у Росії тепер обмежують у виборі авто та під гаслом підтримки «вітчизняних виробників» змушують переходити їх на китайські та російські автомобілі. Як наслідок, таксистів стає все менше, а тарифи зростають.
«Лояльність до європейських брендів зовсім не означає лояльності до Європи чи західних цінностей — це лише звичка споживати якісні товари зі сфер капіталізму. У межах “патріотичного ентузіазму” було поширеним прикрашати дорогий німецький автомобіль наліпкою “На Берлін!”. Це було жартом, що свідчив про нездатність логічно пов’язувати поняття та події між собою», — пише Neue Zürcher Zeitung.
Раніше Тиждень також писав про наслідки українських атак, після яких російські заправки порожніли, а у різних регіонах Росії утворювалися черги за пальним. Найгостріше дефіцит пального помітний у віддалених регіонах, зокрема на Далекому Сході та на півдні Росії, де водії змушені переходити на дорожчі марки через нестачу бензину А-95. Водночас оптова ціна на бензин зросла на 54% у порівнянні з початком року і сягнула рекордного рівня.
«Нав’язаний патріотизм дедалі частіше стикається з реальністю. Російському уряду, очевидно, терміново потрібні гроші для своєї “сво”, і він вичавлює їх там, де ще можна щось взяти — з автомобілістів. Але на людей, які залежать від користування автомобілем у своїй роботі та повсякденному житті, не можна безмежно тиснути. Тож цілком можна очікувати реакцій, яких ніхто не передбачав», — зазначає видання.