У Києві під час дискусії «Бюджет стійкості 2026. Як спрямувати кожну гривню на перемогу», організованої Мережею захисту національних інтересів «АНТС», народні депутати, економісти, лідери громадського сектору попередили: у проєкті бюджету-2026 закладено критичне недофінансування сектору оборони — мінус щонайменше 180 мільярдів гривень на зарплати військовим. Учасники закликали уряд припинити марнотратство й зробити так, щоб кожна гривня державного бюджету працювала на перемогу.
Ярослав Желєзняк, народний депутат України:
«У проєкті бюджету-2026 на зарплати військовим закладено щонайменше на 180 млрд грн менше, ніж у 2025 році. Поясню на простому прикладі. За останні чотири роки більшість професій — у державному секторі, бізнесі чи корпоративному середовищі — отримали підвищення зарплат на 60–70%. Але наш солдат, який виконує найнебезпечнішу й найважливішу роботу в країні, як отримував мінімальні 20 тисяч гривень, так і отримує — без права звільнитися, без можливості переведення, під постійним ризиком для життя. І замість того, щоб закласти збільшення, ми бачимо урізання».
Желєзняк також наголосив, що загальне фінансування оборонних пріоритетів у 2026 році менше на 300 млрд грн, ніж у 2025-му, попри інфляцію, девальвацію та зростання воєнних потреб: «3,1 трлн грн цього року проти 2,8 трлн грн наступного — математика річ уперта».
Голова правління «АНТС» Ганна Гопко підкреслила: ресурси в Україні є — бракує політичної волі та ефективності управління.
«Український бюджет-2026 має працювати виключно на перемогу. Ми дослідили стан економіки та презентували аналітичний звіт “Гроші на перемогу” — і можемо впевнено сказати: гроші в Україні є. Але бракує ефективного управління бюджетом і справжніх реформ, які б забезпечили прозоре та розумне використання ресурсів. Путін не зупиниться сам — його може зупинити лише сила, а сила потребує грошей. Тому настав час припинити марнотратство, зосередитися на пріоритетах оборони й зробити так, щоб кожна гривня державного бюджету працювала на нашу перемогу».
Учасники також обговорили роль територіальних громад у забезпеченні національної стійкості. Саме на місцевий рівень сьогодні лягають функції підтримки армії, цивільного захисту та базових послуг для населення.
Анатолій Ткачук, з Інституту громадянського суспільства зазначив:
«У роки світових війн бюджети США і Британії спрямовували 85–90% видатків на війну. Наш — близько 60%. Правило має бути простим: фінансується лише те, що веде до перемоги або зміцнює фронт і тил. Податки сплачують усі — без пільг та ухилень; некритичні витрати не індексуються; зарплати в публічному секторі прив’язуються до рівня виплат військовим; капітальні — у захищене оборонне виробництво та критичну логістику».
Як зазначив Тарас Добрівський, виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації ОТГ, громади сьогодні фактично виконують частину функцій держави, але без належної фінансової підтримки:
«Потрібні сталі бюджетні правила на роки. Громадам додали нетипових безпекових повноважень, але забрали ресурси. Вимагаємо повернути фінансування ДСНС і поліції на місця та навести лад у сплаті місцевих податків — тут великий резерв для армії».
Під час дискусії порушили й ширше розуміння поняття «оборона».
Як підкреслила Люба Шипович, директорка Фонду Dignitas і співзасновниця Razom for Ukraine, без надійної інфраструктури неможливо говорити про ефективну роботу армії:
«Оборона — це не лише ЗСУ, це й інфраструктура, якою армія рухається та яку захищає. Дороги до прифронтових агломерацій — питання виживання. Будувати їх потрібно там, де вирішується оборона, а не “для галочки” в туристичних регіонах».
Де ж “витікають” гроші, які мали б працювати на армію
Тему справедливості й ефективності розподілу ресурсів порушив Ілля Несходовський, керівник аналітичного відділу Мережі «АНТС».
За його словами, замість того щоб ліквідувати корупційні схеми, уряд знову підвищує податкове навантаження на малий і середній бізнес та працюючих українців. При цьому країна продовжує втрачати мільярди на тіньових потоках, які могли б іти на оборону:
«У цьому бюджеті немає справедливості. Замість закриття схем — удар по МСП і зарплатах. Водночас держава втрачає 2–3 млрд доларів на митниці, щонайменше 25 млрд грн — на нелегальному тютюні, 25–50 млрд грн — на гральному бізнесі, терпить мінімізацію податків e-commerce та предметів розкоші. Це прямі гроші на армію, які зараз “витікають”».
Несходовський наголосив, що боротьба з контрабандою, “сірими” схемами й ухиленням від податків — це не лише питання економіки, а справедливості у воєнний час. Саме з цього потрібно починати реформування фінансової системи, перш ніж шукати нові джерела наповнення бюджету.
Ще один конкретний резерв для збільшення надходжень до бюджету — акцизна політика. Про це нагадав Дмитро Купира, програмний директор Центру громадянського представництва «Життя».
Він підкреслив, що підвищення акцизів на шкідливі товари — це не лише додаткові доходи, а й ефективний механізм захисту здоров’я українців.
«Акциз — це і здоров’я, і надходження бюджету. Після 35%-го підвищення на акциз на сигарети у 2025 році нічого “страшного” не сталося, надходження ростуть. Натомість преференції для ТВЕН вже “мінусують” до 3 млрд грн цьогоріч і 4+ млрд наступного. Рішення очевидні: підвищення ставок не на 5%, а бодай до традиційних ~20%, та ратифікація Протоколу ВООЗ щодо ліквідації нелегальної торгівлі».
За словами Купири, лише ці два кроки — усунення пільг для тютюнових виробів для нагрівання та реальне впровадження міжнародного протоколу ВООЗ — здатні забезпечити державі додаткові мільярди, які мають іти на фінансування армії та медичної системи.
Під час дискусії учасники наголосили: щоб перетворити бюджет-2026 на справжній бюджет перемоги, потрібно діяти вже зараз.
Насамперед — переглянути пріоритети видатків. Усі некритичні та «вітринні» проєкти мають бути заморожені або скасовані. Зарплати у публічному секторі слід прив’язати до рівня грошового забезпечення військових, а капітальні видатки — спрямувати у захищене оборонне виробництво, критичну логістику та системи ППО.
Необхідно також мобілізувати внутрішні доходи без задушення економіки. Йдеться про реальний антисхемний контроль на митниці, який може дати додатково 2–3 млрд доларів на рік; підвищення ставок акцизів на тютюн і ліквідацію пільг для ТВЕН; запровадження онлайн-моніторингу грального бізнесу, що дозволить додатково зібрати 25–50 млрд грн; а також закриття «дір» у сфері e-commerce та дрібного імпорту. Важливим напрямом є справедливий перерозподіл між рівнями влади. Громади, які фактично тримають тил, мають отримати більше фінансової самостійності. Потрібно повернути фінансування ДСНС і поліції на місця, закріпити сталі бюджетні правила для частки місцевих податків і посилити їх адміністрування.
Ще один пріоритет — створення оборонно-промислового мультиплікатора. Держава має гарантувати багаторічні контракти Міноборони (на 3–5 років), щоб залучити інвесторів, а також дозволити експорт оборонної продукції для розвитку галузі. На міжнародному рівні Україна повинна продовжувати роботу над Reparations Loan та механізмами використання заморожених російських активів, демонструючи партнерам прозорість і реальні антикорупційні зміни.