Фінляндія має спільний кордон із Росією довжиною близько 1350 кілометрів, що робить його найдовшим сухопутним кордоном між Росією та будь-якою країною НАТО. Після вступу Фінляндії до Північноатлантичного альянсу у 2023 році він також став важливим елементом безпеки як для самої країни, так і для всього східного флангу блоку.
Та поки чимало країн Європи ведуть гострі дебати щодо теми оборони, Фінляндія має чи не найбільш послідовний підхід у цьому питанні, зважаючи на її історичні відносини з Росією. Так, наприклад, на відміну від більшості європейських країн, Фінляндія ніколи не припиняла призов на військову службу у мирний час, що, на думку військових аналітиків, дозволило молодим фінам цілком осягнути теорію, що лежить в основі оборонної моделі.
Обов’язок сприяти національній обороні закріплений у Конституції Фінляндії, і всі чоловіки, починаючи з 18 років, мають проходити обов’язкову військову службу протягом 165, 255 або 347 днів, залежно від їхньої ролі. Довший термін стосується офіцерів, сержантів та призовників, які проходять підготовку для особливо складних завдань. Щодо жінок, то вони теж можуть добровільно зареєструватися, щоб служити.
У фінських збройних силах лише 13 000 професійних військових, але при цьому нараховується майже 900 000 резервістів та військове з’єднання на випадок війни з потужністю до 280 000 солдатів. Незважаючи на те, що Фінляндія є дев’ятою за чисельністю населення країною у ЄС, вона має найбільшу кількість резервістів. Щороку близько 20 000 чоловіків і близько тисячі жінок добровільно проходять службу тривалістю від шести до дванадцяти місяців, зазначає видання El PAIS.
Крім того, уряд Фінляндії у травні заявив, що хоче підвищити верхню вікову межу для резервістів армії до 65 років. Це додасть 125 000 військових до її чисельності на випадок війни і доведе загальну кількість резервістів до одного мільйона до 2031 року, пише Reuters.
Підготовка цивільного населення
У Фінляндії існує понад 1000 угод із приватними компаніями щодо виробництва обладнання або надання послуг у воєнний час, а також підтримуються запаси основних видів палива та зерна щонайменше на шість місяців. «У травні минулого року Фінляндія почала зберігати зброю, боєприпаси та військове обладнання за межами своєї території. Наразі — лише в сусідній Норвегії, хоча в найближчому майбутньому планує це робити й у Швеції», — зазначають у El PAIS.
Добровільні курси цивільної оборони організовують по всій країні, де учасники вчаться базовим методам безпеки, наданню першої допомоги, пожежогасінню, самозахисту та орієнтуванню на місцевості. Наприклад, існує курс виключно для жінок, який триває цілий вихідний і називається «виживання без електрики». Він навчає людей розпалювати вогонь, готувати на відкритому повітрі та зберігати тепло. Як зазначає заступник генерального директора Політичного департаменту Міністерства закордонних справ Фінляндії Мікаель Антелл, навіть «бізнесова, політична та культурна еліта» часто відвідує такі курси.
Крім того, уряд Фінляндії минулого місяця запропонував виділити 300 мільйонів євро на п’ять років, щоб допомогти регіональним службам добробуту підготуватися до можливих умов війни. Фінансування підтримуватиме інвестиції у критично важливі послуги та інфраструктуру, а також співпрацю з силами оборони та НАТО. Зокрема, йдеться про зміцнення служб екстреної медичної допомоги, переміщення критично важливих операцій та підготовку медичного персоналу до кризових умов, пише Helsinki Times.
Країна також впровадила пристрої типу «EpiShuttle» для транспортування пацієнтів із хімічним, біологічним або іншим зараженням, що потребує ізоляції. Це можна робити повітрям, сушею та морем. Виглядає пристрій як капсула, в якій можна надавати критичну допомогу та проводити лікування пацієнта. «EpiShuttle» почали широко впроваджувати під час пандемії ковіду. Окрім Фінляндії, його також використовують у Німеччині, Бельгії, Данії, Ірландії, Греції, Норвегії, Великій Британії та інших країнах.
Зразковий підхід до укриттів
Поки більшість європейських країн вважала, що з кінцем Холодної війни військова загроза залишилася у минулому, фіни ніколи так не думали. Тож свої укриття вони будували постійно і їх станом на зараз налічується вже понад 50 тисяч. Вони можуть одночасно розмістити до 87% населення — йдеться про 4,8 мільйона місць на 5,5 мільйона жителів.
Наприклад, на 20-метровій глибині під фінською столицею Гельсінкі розташоване один з найбільших цивільних бункерів країни. Тут у разі надзвичайної ситуації — а зі слів інструкторів цивільного захисту, навіть у разі ядерного удару — можуть вижити 6000 людей. Зрозуміло, що утримання цього укриття дороге, однак у мирний час воно приносить стабільний дохід. Його використовують, зокрема, як тренажерний зал, дитячий майданчик, хокейне та гандбольне поле, а також як підземний паркінг, йдеться у репортажі німецького видання BILD.
Водночас про своє життя в укритті кожен має подбати самостійно. Так, наприклад, фіни мають підготувати та принести запас їжі на 72 години у разі надзвичайної ситуації — а також ліхтарик, батарейки, спальник. Та й взагалі кожен будинок у Фінляндії зобов’язаний мати екстрений запас їжі, палива та води для кожної людини протягом 72 годин. Це означає, що допомогу пріоритетно надаватимуть тим, хто є особливо вразливим.