Неспокій на Близькому Сході: чи є ймовірність нового конфлікту між Іраном та Ізраїлем?

Чотири місяці тому Ізраїль протягом 12 днів завдавав точкових ударів по урядових і військових обʼєктах Ірану. Топкомандування іранського КВІРу було ліквідовано. Хаменеї донедавна не виходив із бункера, навіть щоб записати свою традиційну відозву, а іранські ядерні обʼєкти, хоча й не були повністю знищені, зазнали значних руйнувань. Після перемирʼя таємничі «побутові інциденти» і «витоки газу» й далі відбувалися з представниками режиму — Іран відкидав роботу іноземних спецслужб, а Ізраїль традиційно не коментував своєї причетності.

А вже 28 вересня Велика Британія, Франція та Німеччина активували руйнівний для Ірану механізм санкцій ООН «snapback», який фактично повернув усі обмеження, чинні до 2015 року.

Донедавна Іран дотримувався стратегії повільного збагачення урану та затягування безрезультатних переговорів із Заходом. Зараз, зазнавши військового і дипломатичного приниження, він опинився в глухому куті. Чи може самовпевненість, прорахунок або необдуманий хід спровокувати нову війну?

Перемирʼя чи затишшя перед бурею?

У неділю 28 вересня ізраїльська газета Israel Hayom опублікувала статтю, автори якої зазначають, що «наступна війна з Іраном може виявитись жорсткішою та кривавішою», а ймовірність такого зіткнення стрімко зростає, оскільки дипломатичні зусилля фактично зійшли нанівець. «Ізраїль не має недооцінювати Ісламську Республіку. Якщо і є якийсь урок для нас, то це те, що іранський режим виявився сильнішим, ніж багато хто вважав».

За словами авторів статті, відчуття «перемоги», яке ревно просувала іранська державна пропаганда, і самовпевненість іранського режиму не слід скидати з рахунків. Після зірваних ядерних переговорів та активації санкцій «Іран не виглядає наляканим перспективою нової війни». Керівництво ісламської республіки вважає, що тепер вони можуть вибороти те, що їм не вдалося під час попереднього раунду.

Водночас Ізраїль уже дав зрозуміти, що червневий «мир» — це затишшя, а не справжній мир і навіть не перемирʼя. І якщо на початку червневої кампанії Ізраїль офіційно заявляв, що зміна режиму не є основною метою ударів, то після закінчення війни таких заяв уже не чути. Ба більше, Біньямін Нетаньягу вже кілька разів звертався до іранського народу, стверджуючи, що «багатьох із тих, хто сьогодні веде війну проти Ізраїлю, завтра вже не буде. Їхнє місце займуть сміливі миротворці — й ніде це не буде так показово, як в Ірані. Іранський народ відновить свою свободу».

Ізраїльська риторика загострюється. 9 вересня ізраїльський премʼєр заявив, що Ізраїлю відомо, де Іран зберігає до 400 кілограмів урану, збагаченого майже до рівня, придатного для створення ядерної зброї. «Ми маємо досить чітке уявлення про те, де він перебуває», — сказав Біньямін Нетаньягу в ефірі американського телеканалу Fox News. Згідно зі звітом Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), на початку літа, ще до старту війни Ізраїлю проти Ірану, Тегеран мав понад 400 кілограмів урану, збагаченого до 60 % чистоти.

В інтервʼю з коментатором Беном Шапіро 7 жовтня Нетаньягу розповів, що Іран розробляє далекобійні балістичні ракети, здатні досягати Сполучених Штатів. Таким чином він попередив, що розширення військової програми Тегерана становить загрозу для глобальної безпеки. «Іран зможе шантажувати будь-яке американське місто», — попередив Нетаньягу, стверджуючи, що Тегеран розробляє міжконтинентальні балістичні ракети з дальністю до 8 000 кілометрів.

У неділю 5 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив, що знову завдасть ударів по Ірану, якщо країна відновить свою ядерну програму, додавши, що цього разу Сполучені Штати «не чекатимуть так довго». Виступаючи на заході до Дня флоту на військово-морській базі Норфолк у Вірджинії, Трамп назвав повітряні удари США по ядерних об’єктах Ірану 22 червня «ідеально виконаними».

Іран готується: погрози та спроби відновити військовий потенціал

Хоча Іран і намагається применшити загрозу ймовірної війни, чимало офіційних заяв демонструють неприховану тривогу іранців. Віцепрезидент з виконавчих питань Мохаммад-Джафар Ґаемпанах повідомив журналістам після засідання кабінету, що Іран «повністю готовий» до будь-якої нової війни, хоча вважає малоймовірним, що вороги Ірану «повторять свою помилку».

Керівник ідеологічно-політичного відділу Верховного лідера Алі Хаменеї Алі Саеді заявив державним ЗМІ, що «не може дати чіткої відповіді» на запитання, чи буде війна.

Дані відстеження польотів протягом минулих вихідних показали швидке переміщення літаків-заправників на авіабазу Аль-Удейд у Катарі, найбільшу американську військову базу на Близькому Сході. Останнє масштабне переміщення збіглося з раптовими ударами США та Ізраїлю по Ірану в червні.

Водночас «яструби» в іранському парламенті закликають вжити заходів після того, як було застосовано механізм «snapback».

«Вихід із ДНЯЗ, проведення політики невизначеності та, зрештою, випробування атомної бомби — це єдиний варіант, який може вберегти Іран від долі Іраку та Лівії, — заявив у суботу член президії парламенту Ахмад Надері. — Це єдиний спосіб гарантувати територіальну цілісність Ірану. Досвід показав, що країни без ядерного стримування зрештою стають жертвами вторгнення чи зміни режиму. Настав час ухвалювати важкі, але потрібні рішення».

Бригадний генерал КВІРу Мохаммад-Джафар Асаді пообіцяв, що Іран «збільшить дальність своїх ракет настільки, наскільки буде потрібно», водночас запевнивши, що Тегеран «не розпочне війну, але дасть рішучу відповідь на будь-яку агресію».

«Те, що ми бачимо сьогодні, — це не тривалий мир і не перемирʼя, а лише тимчасове призупинення бойових дій», — заявив 18 серпня перший віцепрезидент Ірану Мохаммад Реза Ареф, близький до так званих «реформістів». Він додав: «Я вважаю, що новий конфлікт можливий».

Крім офіційної риторики, Іран і далі активно шукає озброєння у своїх ситуативних союзників — Москви й Пекіна. Щоправда, після інформації про чергову спробу Ірану закупити китайські літаки J-10C Vigorous Dragon чи системи HQ-9B, а також повідомлення члена меджлісу про появу російських МіГів у Шіразі чимало оглядачів висловили скепсис щодо того, що Іран дійсно отримає таке озброєння. Фарзін Надімі, аналітик і старший науковий співробітник Вашингтонського інституту близькосхідної політики, прокоментував: «У кращому разі це може бути бажання чи прохання, передане росіянам занепокоєними іранцями, але ймовірність того, що це [передача зброї] станеться у найближчому майбутньому, близька до нуля».

Водночас, за даними Defense Express, нещодавня хакерська атака злила секретні деталі російських експортних контрактів на продаж літаків кільком країнам, серед них й Ірану. Злиті російські оборонні документи свідчать, що Іран нібито підписав угоду на 6 мільярдів євро на купівлю 48 винищувачів Су-35 у Москви, а постачання очікуються в період з 2026 по 2028 рік, повідомляють Defense Security Asia та Newsweek.

Крім цього, Associated Press зазначає, що Іран, імовірно, провів нещодавно неофіційне випробування балістичної ракети на космодромі імені Імама Хомейні. Про це свідчать супутникові знімки, проаналізовані агентством і зроблені в четвер 18 вересня. Хоча Іран офіційно й не визнав проведення тесту, один з депутатів іранського парламенту, Мохсен Зангене, заявив, що Тегеран начебто успішно випробував міжконтинентальну балістичну ракету.

Прогнози

Британсько-іранський журналіст Пурія Зерааті написав у мережі X: «Сполучені Штати збільшили кількість своїх систем протиповітряної оборони THAAD в Ізраїлі з 6 до 11. Кожна така система складається з 42–48 пускових установок, що збільшить загальну кількість THAAD в Ізраїлі до приблизно 550. З огляду на обмеження у виробництві ракет THAAD, США та Ізраїль навряд чи планують витратити таку кількість зброї просто на боротьбу з Хамасом, хуситами чи Хезболлою».

Письменник Мохаммад-Реза Мохаджер зазначив: «Якщо ви гадаєте, що розгортання такої кількості озброєння, літаків-заправників, винищувачів Америкою відбувається випадково, ненавмисно чи лише для перестрашення та залякування, вітаю — ви надзвичайні оптимісти».

Водночас іранський журналіст Хоссейн Язді оцінив імовірність відновлення масштабних ударів як низьку. Він стверджує, що ядерні об’єкти Ірану, які вже зазнали ударів, не були відновлені, Ізраїль отримав свою помсту, а США, ймовірно, заблокують подальшу ескалацію. «Військова фаза завершена», — написав він натякаючи, що Ізраїль тепер використовує психологічний тиск, щоб виснажити іранську економіку.

Британсько-іранський політичний аналітик Казра Араабі, який уже багато років досліджує іранський КВІР і динаміку іранського режиму, вважає, що світу «слід готуватися до знесиленого, але нерозсудливого Ірану, який перейде у наступ».

За його словами, в іранського режиму вкорінилось переконання в тому, що новий прямий конфлікт з Ізраїлем — це вже лише питання часу. Щоб підготуватися до війни, радикальні елементи КВІРу радять керівним елітам режиму завдати удару першими. Звісно, превентивний удар по Ізраїлю малоймовірний, але іранський режим вважає, що якщо він зможе втягнути впливові держави — передусім Ізраїль і США — у ще одну кризу в регіоні, шанси на прямий удар по Тегерану суттєво зменшаться.

Тому, на думку Араабі, іранські розрахунки зосереджені на новому плані Трампа для мирного врегулювання в Газі. «Не сумнівайтесь — дедалі більш ізольований іранський режим використає всі доступні йому засоби, щоб підірвати мирний план із подвійною метою — перешкодити миру між арабами та ізраїльтянами та втягнути США й Ізраїль у затяжну кризу».

Також аналітик додає: «Було б серйозною помилкою тлумачити слабкість як безсилля. Навпаки, саме такий статус-кво робить іранський режим іще більш відчайдушним і небезпечним».

Іранська правозахисна активістка Лавдан Базарган зазначає у статті для Iran International, що навіть зараз, коли санкційний механізм «snapback» було відновлено, Хаменеї вважає, що його виконання на практиці не спрацює через розколи між європейцями та обережність Вашингтона.

За словами Базарган, на думку Хаменеї, що довше Іран «чинитиме опір» (так, як цей опір розуміє режим), то ймовірніше, що міжнародний тиск послабне — як це вже справді не раз траплялося раніше. Але така стратегія не позбавлена ризику. Окрім можливих внутрішніх заворушень і руйнівного впливу санкцій, війна змінилася. Розрахунок на те, що виживання системи забезпечить лише впертість, більше не є гарантією. Хаменеї й далі покладається на стратегію, яка працює вже три десятиліття: репресії всередині країни, «стійкість» за кордоном і переконання, що Захід зрештою відступить. «Гра полягає в тому, що історія обовʼязково повториться. Небезпека ж — у тому, що цього разу вона може не повторитися».