Гібридна війна: як Балтійський флот перетворюється на театр воєнних дій

Повітряні провокації

Агресивна поведінка Кремля, спрямована на ескалацію напруженості, досі залишається одним із чинників розвитку ситуації у світі, зокрема в регіоні Балтійського моря. До скандального вторгнення 10 вересня в повітряний простір Польщі і Естонії російських дронів і пілотованих бойових літаків 22 вересня додалась несподівана поява «невідомих» дронів над аеропортами в Данії та Норвегії. 25 вересня дрони фіксували вже над данськими військовими об’єктами.

В експертному середовищі такий розвиток подій розглядають і як очевидну проєкцію загроз Кремля, і як намір залякати Європу, розколоти НАТО і ЄС зсередини та вплинути на їхню підтримку України, що воює з агресором. Заведено вважати, що реакція НАТО на російські провокації була слабкою, недостатньою і такою, що лише заохочує агресора. Однак не все тут так очевидно, як здається.

По-перше, країни Альянсу діяли за узгодженими протоколами. У випадку з Польщею було негайно піднято бойову авіацію і без зволікань відкрито вогонь на знищення повітряних цілей. Інша річ, що сили НАТО, на відміну від України, наразі просто не мають ані досвіду, ані відповідних засобів боротьби з дронами.

У випадку з Естонією через короткий час перебування російських літаків у повітряному просторі цієї країни цього просто не могли і не встигли зробити. Адже збиті цілі в такому разі вочевидь упали б уже у нейтральних водах, створивши для Москви привід для подальшого звинувачення НАТО в агресії. Напевно, організатори повітряної провокації враховували і цей момент.

Мала місце заздалегідь ретельно підготовлена провокація. А обрані для цього три літаки МіГ-31 є висотними швидкісними винищувачами-перехоплювачами, які, попри свій вік, мають високі тактико-технічні характеристики, потужне електронне обладнання і розвідувальні спроможності. Тож пілоти чітко контролювали ситуацію та фіксували наближення F35, проте були впевнені, що по них не стрілятимуть. Адже не встигнуть, бо МіГи-порушники на той момент уже залишать повітряний простір Естонії.

По-друге, і Польща, й Естонія негайно активували статтю 4 Вашингтонської угоди НАТО для відповідних консультацій з союзниками. І це мало наслідки. Вже у вересні Альянс розпочав операцію «Східний вартовий», покликану зміцнити його позиції на Східному фланзі НАТО, зокрема не допустити вторгнення агресора на стратегічно важливий шведський острів Готланд.

22 вересня до регулярних навчань Альянсу додався новий елемент — двосторонні польсько-шведські навчання типу SNEX (Short Notice Exercise) під назвою GOSE — Gotland Sentry («Готландський вартовий»). Вони також мають на меті відпрацювання захисту Готланду від потенційної агресії.

Ці навчання передбачають залучення морських, повітряних і наземних сил та проводяться на підставі укладеної на початку вересня цього року польсько-шведської оборонної угоди, яка включає спільні дії на Балтиці та розвиток оборонних технологій. Важливою особливістю навчань GOSE є швидка реакція сторін на зміни ситуації без зайвої бюрократії та зволікань.

Насамкінець, 23 вересня США перекинули до Норвегії кілька багатоцільових патрульних літаків Р-8 Poseidon, які почали патрулювання і розвідку акваторії Балтійського моря поблизу російського Калінінградського ексклава.

Польща також оперативно збільшила чисельність військ на кордоні до понад 40 тисяч, що дорівнювало загальній чисельності військ агресора, задіяних на навчаннях «Запад–2025» на території Білорусі. Також Варшава негайно відправила в Україну військову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром і міністром оборони — домовлятись про спільну боротьбу з російськими дронами й укладати угоду про підготовку польських фахівців у частині боротьби з безпілотниками тощо.

23 вересня відбулася Рада НАТО, під час якої союзники чітко висловили готовність збивати російські повітряні об’єкти, що порушують повітряний простір Альянсу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив це, зазначивши: «…якщо виникне необхідність, будемо діяти, як належить».

А от як саме належить, пояснив на Радбезі ООН міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він попередив РФ, що російські літаки — порушники повітряного простору Польщі відтепер збиватимуться.

24 вересня Італія продовжила перебування свого контингенту ППО і радіолокаційного контролю на авіабазі Амарі в Естонії щонайменше до весни 2026 року. Загалом у рамках місії NATO Baltic Air Policing в Естонії на ротаційній основі перебувають до 500 італійських військових з літаками F-35 і ЗРК SAMP/T. А Франція і Німеччина на прохання Польщі терміново перекинули на Східний фланг додаткові ескадрильї винищувачів.

Що ж до Данії та Норвегії, то тут дронова провокація мала інший формат, і тимчасове блокування роботи аеропортів Копенгагена й Осло вочевидь не було її головною метою. Адже саме ці дві країни роблять найбільший внесок у допомогу Україні, передусім у фінансування і виробництво для України (і Данії) далекобійних крилатих ракет «Фламінго», кращих та в рази дешевших за американські аналоги. А головне — вони не потребують дозволу США на використання.

Експерти не випадково говорять саме про «невідомі» дрони невеликих розмірів, приліт яких не фіксувався радарами. Це могли бути невеликі квадрокоптери, запущені поблизу аеропортів для провокації.

Хто це зробив, поки не з’ясувалося, хоча вже відомо про затримання данською поліцією можливих виконавців — двох громадян Сингапуру. Були також повідомлення, що дрони нібито запускали з борту судна російського «тіньового флоту», що перебувало біля берегів Данії.

Австрійський експерт Том Купер вважає, що провокації Путіна є частиною московського плану — відвернути увагу й змусити Європу зосередитись на власному переозброєнні, скорочуючи підтримку України. Тобто, Кремль зміщує акценти, приховуючи воєнний та економічний провал РФ.

Насамкінець, український експерт Віталій Портников висловлює думку, що останні повітряні провокації є засобом Москви підвищити міжнародну напруженість і частиною стратегії перевірки межі можливого. За його словами, це може бути лише початком більш масштабної гібридної війни.

Ба більше, останніми днями «невідомі» дрони знову фіксували над Данією, а також над Німеччиною, Литвою, Фінляндією та Швецією. Все це — не що інше, як класична московська «ескалація для деескалації», шляхом якої вона хоче спровокувати НАТО на дії у відповідь і потім вийти на перемовини на вигідних для себе умовах. Відповідно, Альянс усіляко намагається цього уникнути.

Не залишається осторонь і Україна. На запрошення уряду в Данію вже прибула група українських військових інструкторів і фахівців, що діляться з данськими військовими своїм досвідом і тактикою боротьби з дронами. До цього можна додати пропозиції України в частині засобів ППО і бойової техніки, що демонструвались на оборонній виставці MSPO-2025 у польському місті Кельце.

Серед них слід відзначити нову командно-штабну машину (КШМ) тактичної групи ППО з інтегрованою системою управління «Кречет» на базі бронемашини «Новатор-2» від компанії «Українська бронетехніка». Її призначення — автоматизована координація дій засобів спостереження, виявлення, ППО, а також до 10 мобільних вогневих груп.

Військовий вимір

Будь-яка провокація має сенс лише за наявності військової сили, тобто відповідних інструментів для можливої реалізації намірів агресора на практиці. Головним інструментом Кремля на Балтиці є Балтійський флот — оперативно-стратегічне об’єднання ВМФ РФ.

Важливість морського складника для агресора зумовлюється низкою факторів. Передусім — відокремленим розташуванням Калінінградського ексклава, затиснутого між Польщею і Литвою, необхідністю вирішення у разі війни чи збройного конфлікту наступальних завдань, пов’язаних з ударами по морських і берегових цілях, а головне — з висадкою оперативно-тактичних десантів.

Для цього Балтійський флот має у своєму складі підводний човен, есмінець, 2 фрегати, 4 корвети, 13 малих ракетних кораблів (МРК), 19 бойових катерів, 6 малих протичовнових кораблів, 10 тральників, 4 великих десантних кораблі (ВДК), 2 малих десантних кораблі (МДК) на повітряній подушці, 9 десантних катерів, а також розвідувальні, рятувальні та інші судна і катери.

Також на Балтиці тимчасово перебувають 5 кораблів Чорноморського флоту, які на момент закриття у лютому 2022 року турецьких проток перебували за межами Чорного моря: фрегат, корвет, МРК, і 2 підводних човни.

Для порівняння: ВМС дев’яти балтійських країн НАТО (Польща, Німеччина, Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Латвія, Литва й Естонія) мають на озброєнні загалом набагато потужніші сили: 25 фрегатів, 40 корветів, 17 патрульних кораблів, 13 підводних човнів, 9 ракетних катерів, 9 десантних кораблів, 12 десантних катерів, 14 мінних загороджувачів і 80 мінних тральників. Водночас там будують нові кораблі (9 фрегатів, 7 корветів, 17 десантних і безекіпажних катерів), розгортають нові берегові ракетні батареї, закуповують морські міни й ракети.

А наявність у ВМС союзників великої кількості мінних загороджувачів і протимінних тральників свідчить про готовність до широкого застосування у разі конфлікту мінної зброї, яка в умовах мілководної Балтики завжди була високоефективним засобом блокади ворожих портів і морських комунікацій.

Полегшить виконання цього завдання й очевидна слабкість протичовнових і протимінних сил Балтійського флоту, до того ж розділених по двох локаціях. Йдеться, зокрема, про приховане мінування союзниками з підводних човнів або морських дронів підходів до Готланду та Аландів, а також російських портів і військово-морських баз.

До морської компоненти слід додати повітряну — союзники мають на озброєнні понад 1300 сучасних багатоцільових бойових літаків, зокрема понад 300 машин 5-го покоління F-35. Отже, і тут спостерігаємо кількісну та якісну перевагу Альянсу, тоді як Росія має на озброєнні до 600 багатоцільових літаків максимум 4-го покоління, більшість яких задіяна у війні проти України.

Балтійські сценарії

З військового погляду, ключовою умовою успіху у разі бойових дій на Балтиці буде володіння стратегічно важливим шведським островом Готланд, розташованого за 330 км від Калінінграда і за 100 км від материкового берега Швеції. Значення цього острова можна порівняти з Кримом — хто володіє Готландом, може контролювати Балтійське море.

Другим за значенням об’єктом для висадки російського десанту є демілітаризовані Аландські острови (Аланди), що належать Фінляндії. Вони дозволяють контролювати вхід як до Ботнічної, так і до Фінської затоки. Острови й у минулому були об’єктами зазіхань Росії, яка двічі (у 1717 і 1808 роках) захоплювала Готланд і понад століття (з 1809 по 1917-ті роки) володіла Аландами.

За прогнозами західних розвідок, у разі відкритого конфлікту Балтійський флот намагатиметься за підтримки авіації захопити панування на морі й у повітрі, щоб змінити ситуацію на власну користь, забезпечити собі свободу дій. Для цього йому знадобиться спочатку захопити Готланд і Аланди, а потім утримати їх. Балтійський флот відпрацьовує висадку десанту на Готланд з березня 2015 року, після захоплення Криму. Тоді ж Швеція у відповідь відновила свою військову присутність на острові.

Захоплення цих ключових островів потрібне росіянам для подолання стратегічної ізоляції та розділеності сил Балтійського флоту між Калінінградським ексклавом і Ленінградською областю (понад 1000 км). Далі, розмістивши на островах ракети, росіяни спробують заблокувати морські та повітряні комунікації союзників передусім із країнами Балтії — що полегшить захоплення останніх і навіть частини Польщі, — щоб надалі диктувати НАТО власні умови припинення війни.

Щоб нівелювати очевидну перевагу сил НАТО на морі, Балтійський флот готується масовано використати дрони, безекіпажні катери-камікадзе для атак на кораблі та критичну інфраструктуру союзників, а також здійснити диверсійні акції. А наявність у Балтійського флоту 10 кораблів-носіїв КР «Калібр» дозволяє вражати цілі майже по всій території Європи.

До них можна додати ракетні комплекси, розміщені в Калінінградській та Ленінградській областях. Це ОТРК «Іскандер-М» з дальністю дії до 500 км (може нести ядерну бойову частину) або 2000 км — для версії «Іскандер-К», здатні вражати цілі майже на всій території Швеції та від південної Польщі до центральної Фінляндії. Крім того, на території Калінінградського ексклава дислокуються берегові ракетні комплекси «Бастіон-П» з крилатими ракетами П-800 «Онікс» (дальність 500 км) та «Бал» з ракетами Х-35 «Уран» (до 260 км).

Для Альянсу запобігання російському десанту на Готланд і Аландські острови є критично важливим для збереження ініціативи на морі, стримування агресора та примусу його до миру. У разі відкритого вторгнення від цього залежатиме здатність утримати країни Балтії до прибуття морських підкріплень союзників.

Так виглядає класика жанру для потенційного Балтійського театру воєнних дій, елементи якої обидві сторони відпрацьовують на військових навчаннях вже 11 років. А вступ до Альянсу Фінляндії й Швеції перетворив Балтику на «море НАТО», значно ускладнивши ситуацію для Росії.

У світлі зазначеного виникає логічне питання: а чи спроможний узагалі російський Балтійський флот за таких умов здійснити несподівану висадку морського десанту на Готланд? Тим паче що для цього йому бракує сил і засобів: морська піхота Балтійського флоту давно воює в Україні.

Балтійський флот не може розраховувати й на перекидання ВДК з Північного флоту, де їх бракує з аналогічних причин. Отже, наявних засобів критично мало для висадки більш-менш серйозного десанту з важкою технікою. З відмовою від десанту решта планів Кремля на Балтійському театрі воєнних дій просто втрачає сенс. Ця відмова може відбутись як без гарячої фази (агресор просто припинить провокації), так і примусово, з майже гарантованим знищенням флоту по частинах.

В останньому випадку внаслідок бойових дій і блокади, крім суто військових, Росія зазнає також болючих економічних втрат. Буде паралізовано її нафтовий і газовий експорт, перекрито морські комунікації, контейнерний транзит (до 52 %), заблоковано до 40 % потенціалу національного суднобудування.

Ба більше, залежно від ситуації, сили Альянсу можуть заблокувати та навіть зайняти Калінінградський ексклав, який уже перебуває в енергетичній блокаді й переживає не найкращі часи. За експертними оцінками, військ для його захисту майже немає. А такий сценарій напевно призведе і до політичних наслідків, бо може запустити процес розпаду всієї запоребрикової імперії.