У вівторок над норвезьким аеропортом міста Бреннейсунн зафіксували проліт невідомого безпілотника. Крім того, місцева поліція отримала повідомлення про дрон і над газовим родовищем Equinor у Північному морі. Тим часом, німецька влада переконана, що невідомі безпілотники, які минулого тижня пролетіли над критичними об’єктами інфраструктури у землі Шлезвіг-Гольштайн, зробили це навмисно, що їх обстежити. Кількість таких випадків за останній місяць суттєво зросла.
Тиждень поспілкувався з Яном Бондом, заступником директора Центру європейських реформ – до цього він протягом 28 років працював у дипломатичній службі Великої Британії: був політичним радником та співкерівником групи з питань зовнішньої політики й безпеки у Посольстві Великої Британії у Вашингтоні (2007–2012), послом Великої Британії у Латвії (2005–2007) — про те, чому країни НАТО не перехоплюють дрони, про єдиний підхід для всіх членів Альянсу у цій ситуації та можливу ескалацію конфлікту з Росією.
— Протягом останніх тижнів кількість дронів, які літають над територіями різних країн НАТО, стрімко зросла. Однак реакція на них не сильно виходить з площини публічних заяв чи дискусій. Які причини того, що ці дрони не збивають? Хіба перехоплення дронів не є ключовим для захисту повітряного простору Альянсу?
— Деякі безпілотники, які вторглися у повітряний простір Польщі, були перехоплені і збиті. В інших випадках існує поєднання як вагомих, так і сумнівних причин, чому їх не збивають. До перших належить той факт, що наслідки збиття неозброєних безпілотників у населених районах або поблизу них можуть бути гіршими, ніж наслідки дозволу їм продовжувати політ — адже під час аварійного падіння вони можуть завдати шкоди людям чи майну.
До поганих причин належать відсутність можливості виявляти дрони на шляху до їхніх цілей, брак систем озброєння для їхнього знищення або неможливість своєчасно ухвалити політичні рішення для цього. Однак операція НАТО «Східний вартовий», яка передбачає розгортання більшої кількості літаків та інших систем поблизу кордонів Альянсу з Росією, повинна покращити здатність союзників збивати дрони — якщо вони визнають це необхідним — та водночас збільшити час, який вони матимуть для ухвалення такого рішення.
— За яких умов можна буде говорити про перші збиття дронів країнами НАТО? Чи можна напрацювати щодо цього єдиний підхід для всіх членів Альянсу, чи все ж таки кожна країна повинна самостійно визначати порядок дій у таких ситуаціях?
— Є дві умови, які можуть виправдати збиття дрона. Перша — коли він становить загрозу, належить до типу, який може бути озброєний, або якщо рухається у напрямку до особливо важливого об’єкта — цивільного чи військового, як, наприклад, атомна електростанція. Друга — якщо збиття дрона, ймовірно, буде становити меншу загрозу для людей чи об’єктів на землі, ніж дозвіл йому продовжувати свій шлях. Наприклад, збиття неозброєного безпілотника над, скажімо, центром Варшави може бути більш небезпечним, ніж якщо дати йому залишитися у повітрі.
Щодо загального підходу у межах НАТО, то так, можливо, його вдасться узгодити. Але у мирний час рішення у кожному конкретному випадку має залишатися за урядом тієї країни, у чиєму повітряному просторі перебуває дрон. Обрані політики повинні нести відповідальність за зважування необхідності збивати дрон та ризиків, пов’язаних із цим.
— Які уроки НАТО може винести з конфліктів, де активно застосовуються дрони, зокрема і з війни в Україні?
— Оскільки я не військовий, я не схильний робити припущення з цього приводу. Але головний урок полягає в тому, що НАТО має засвоїти всі ті уроки, які можуть дати українські сили. Очевидно, що поле бою, яке сформувалося після лютого 2022 року, суттєво відрізняється від того, на якому раніше тренувалися сили НАТО. Тому стратегія і тактика Альянсу повинні еволюціонувати відповідно до цих нових умов.
— Багато хто стверджує, що збиття дронів може призвести до ескалації конфлікту з Росією. Та чи не здається, що те, що дрони не збивають, може навпаки підігравати інтерес Кремля?
— Я зовсім не вважаю, що збивання дронів призведе до ескалації конфлікту. Навпаки, я переконаний, що НАТО має бути готовим збивати безпілотники, які атакують цілі в Україні, особливо у західних регіонах, поблизу кордонів Альянсу. І якщо НАТО систематично не реагуватиме на вторгнення дронів, можна очікувати, що Росія скористається цим, відправивши ще більше дронів, які дестабілізуватимуть роботу аеропортів та інших критично важливих об’єктів інфраструктури. Тож я би виступав за прагматичний підхід — збивати ті дрони, які становлять реальну загрозу, але не ті, які призначені для того, щоб лише дошкуляти.