Незважаючи на західні санкції, Росія отримує мільярди євро додаткових доходів від експорту сирої нафти та нафтопродуктів, які використовує для фінансування війни в Україні та нарощування військової потужності.
Згідно з березневою публікацією Німецького федерального центру політичної освіти, у середньому близько 200 завантажених танкерів-«тіньовиків» щомісяця виходять із російських портів, а понад три чверті всього російського експорту нафти морем здійснюється з терміналів у Балтійському та Чорному морях. При цьому судна перевозять близько 110–120 мільйонів барелів нафти на місяць, що торік принесло Кремлю додатковий дохід у розмірі майже 15 мільярдів євро.
Видання Neue Zürcher Zeitung опублікувало матеріал, у якому спробувало окреслити основні способи зупинити тіньовий флот у Балтійському морі, або принаймні зробити його більш ризикованим, повільним та дорожчим. Тиждень робить їхній стислий огляд.
По-перше, варто було б вдатися до тиску на покупців російської нафти та створити єдиний чорний список. Наприклад, Європа та США могли б пов’язати свій експорт озброєння, постачання технологій та доступ до ринків з чіткими умовами: ніякої нафти з танкерів, що підпадають під санкції. Такий метод дав би важіль впливу щонайменше двом європейським країнам, коли йдеться про Індію, у сфері постачання зброї: Франції через винищувачі Rafale та Німеччині через підводні човни й артилерійські боєприпаси.
Однак ефективними були переважно американські, а не європейські, санкції, оскільки покупці нафти, причетні банки або портові адміністрації стикалися з покаранням з боку США, щойно вони намагалися зав’зати будь-які стосунки із санкційним судном. І такий збільшений тиск на тіньовий флот призвів до того, що Росія була змушена погодитися на подальше зниження цін на експорт нафти. Навесні, після приходу до влади Дональда Трампа, виникли сумніви щодо продовження санкцій Штатів через те, що новообраний президент вивчав, наскільки можна послабити їх, щоб розпочати мирні переговори з Путіним.
Також у публікації як інструмент розглядають єдиний чорний список, оскільки зараз не існує консолідованої бази даних щодо суден. Якби його підтримували та регулярно оновлювали країни ЄС, Велика Британія, то можна було б безпосередньо вводити його у системи захисту портів та узбережжя, а судноплавні компанії, банки та страховики більше не могли б скаржитися на незнання.
По-друге, варто було б впровадити перевірку того, чи належно застраховані танкери, насамперед йдеться про фінансове покриття у разі розливу нафти. «Минулі випадки показали, що збитки можуть сягати мільярдів. Якщо судно відмовляється надати інформацію або якщо страхування виявляється невідповідним, можуть бути застосовані санкції. Це може призвести до того, що судна будуть виведені з експлуатації або конфісковані владою», — припускає Neue Zürcher Zeitung.
По-третє, оскільки досі не існує єдиної системи берегової охорони, то було б добре створити спільний цивільний оперативний центр країн, що межують з Балтійським морем. І хоч таке рішення, ймовірно, викличе критику щонайменше у Німеччині, яка виступає проти поєднання цивільних і військових заходів, саме у такому поєднанні діє Росія у Балтійському морі.
«Це мало би подвійну користь: з одного боку, можна було б запобігти екологічним катастрофам через аварії іржавих танкерів. Прикладом цього є танкер “Eventin”, який у січні цього року сів на мілину біля острова Рюген і був затриманий німецькою митницею. З іншого боку, це могло б мати ефект стримування, адже кожному судну з тіньового флоту стало б очевидно, що воно перебуває під наглядом», — пише Neue Zürcher Zeitung.
Четвертий аспект — стримування. З січня цього року військові кораблі НАТО з місії «Baltic Sentry» патрулюють Балтійське море і через те, що Альянс посилив свою присутність на морі та в повітрі, стало легше спостерігати за підозрілими суднами. Крім того, може бути проведена операція ЄС, схожа до місії «Аспідес» у Червоному морі, яка має на меті контролювати свободу морських шляхів. Однак це може мати ризики, оскільки Росія може розцінити будь-яке посилення присутності західних кораблів як ескалацію конфлікту. Тож цей елемент мав би радше символічне значення.
І останній, найменш імовірний, елемент — блокада морських шляхів, яка, однак, може бути встановлена лише у стані оборони. За словами експерта із зовнішньої та безпекової політики від ХДС/ХСС Родеріха Кізеветтера, у межах права на самооборону може бути легітимним оголосити про ситуацію загрози й задіяти військово-морські сили проти «тіньових» суден. Однак це значно збільшило б ймовірність збройного конфлікту з Росією.