Американський суд відмовився вимагати розділення Google в рамках антимонопольного позову. Хоча від компанії тепер вимагають ділитися даними з конкурентами, на неї наклали дуже м’які обмеження, які деякі аналітики назвали «готовим рецептом для продовження монополії». Все це свідчить про те, що антимонополісти програли, і схоже на те, що найближчим часом найбільшим техногігантам у США нічого не загрожує.
Минулого тижня Окружний суд США виніс рішення в одній з найбільш знакових антимонопольних справ, спрямованих проти техногігантів. Окружний суддя Аміт Мехта відхилив вимогу міністерства юстиції США до компанії Google продати її браузер Chrome та операційну систему Android. Натомість суд озвучив інші обмеження, яких повинна дотримуватись компанія. Серед них — вимога від Google ділитися частиною своїх пошукових даних та показниками взаємодії з користувачами. Ці відомості компанія зобов’язана передавати своїм конкурентам. Окрім того, суддя наклав на Google певні обмеження щодо ексклюзивних дистриб’юторських контрактів, які підкріплювали монопольне положення техногіганта.
Це рішення є безперечною перемогою для компанії, яка досягла її після п’яти років розслідування, а потім судового розгляду. Воно є потенційно важливим для наступних застосувань антимонопольного законодавства на цифрових ринках і майбутньої конкуренції в сучасному ІТ-бізнесі. Ініціатори приборкання техногігантів, напевно, відчують себе ошуканими. Хоча більшість експертів попереджали, що вимога розділення Google не вирішить проблему, а активні антимонопольні позови є радше підґрунтям для захисту від наступних потенційних монополій.
Технологічно-юридичні батли проти Google
Антимонопольна справа проти Google розпочалася у 2020 році, коли міністерство юстиції США, до якого приєдналися кілька штатів, подало скаргу, звинувативши Google у незаконному формуванні монопольного положення на двох критично важливих ринках —онлайн-пошуку та реклами в пошукових системах. Основні звинувачення стосувалися використання компанією Google ексклюзивних угод і величезних платежів виробникам пристроїв, мобільним операторам та іншим ІТ-компаніям. У рамках цих домовленостей гарантувалося використання Google як пошукового сервісу за замовчуванням із одночасною забороною додавання інших пошукових систем на ці пристрої. Іншими словами, Google платила за те, щоб використовували лише її пошук і не допускали інших пошукових інструментів.
У вересні 2023 року розпочалися судові слухання в справі. В ході судових засідань стало відомо, що компанія Google задля збереження монополії Google укладала вигідні угоди, зокрема з Apple, щоб залишатися пошуковою системою за замовчуванням на iPhone через браузер Safari. Це коштувало пошуковому гіганту понад $20 млрд. Тоді ж стало відомо й про інші контракти із виробниками смартфонів і мобільними провайдерами, які не лише забезпечували першочерговий пошук через Google, але й використовували операційну систему Android із вбудованим Google. Окрім цього, ще одним головним дистриб’ютором Google-пошуку був браузер Google Chrome — найпопулярніша платформа для веб-серфінгу.
Позивачі проти Google стверджували, що така практика перешкоджала конкуренції з боку інших пошукових систем і шкодила споживачам, придушуючи інновації на ринку пошуку та вибір для них пошукового інструменту.
У серпні 2024 року суддя Мехта визнав дії Google такими, що сприяють її монопольному положенню на ринку пошуку, та оголосив компанію монополістом. Наступним етапом став пошук конкретних кроків правового захисту для відновлення конкуренції та запобігання майбутнім зловживанням.
Очікувані та реальні наслідки позову
Серед кроків, які розглядало міністерство юстиції США у цьому антимонопольному позові, — змусити Google позбутися браузера Chrome, що могло б зруйнувати один із шляхів дистрибуції пошуку Google. Відразу декілька технологічних компаній та інвестиційних груп прагнули придбати Chrome. До прикладу, на початку серпня ШІ-компанія Perplexity AI озвучила бажання купити Chrome за $34,5 млрд. Хоча точна вартість браузера від Google невідома, експертні оцінки цього продукту коливалися від $20 млрд до $50 млрд.
На початку вересня суддя Аміт Мехта виніс детальне рішення у справі на 223 сторінок. Ним він відхилив пропозицію міністерства юстиції США відокремити браузер Chrome та операційну систему Android від материнської компанії. Натомість суд озвучив набір поведінкових кроків для Google, спрямованих на посилення конкуренції на ринку пошуку та реклами. До прикладу, суддя встановив заборону на ексклюзивні контракти за замовчуванням. Google більше не має права укладати чи підтримувати ексклюзивні угоди, які роблять пошук від Google єдиною пошуковою системою за замовчуванням у браузерах, на пристроях або в операторів. Заборона ексклюзивності означає, що ці компанії можуть використовувати й інші пошукові платформи, хоча Google може продовжувати платити таким партнерам, як Apple та Samsung, за використання її пошуку Google — поруч з іншими конкурентами (яких, за великим рахунком, немає).
Окрім того, Google повинна ділитися частиною даних, які використовує для роботи пошукової платформи, а ще агрегованими даними про взаємодію користувачів з «кваліфікованими конкурентами». Наскільки ці рішення вплинуть на майбутній розподіл сил на ринку пошуку — покаже час. До прикладу, виконавчий директор європейської пошукової системи DuckDuckGo Габріель Вайнберг, прокоментував, що це, ймовірно, не дозволить його компанії досягти якогось прориву. «Це нічого не вартий бургер», — сказав він.
Реакція ринку та глобальні наслідки
Очевидно, в компанії Google зраділи такому повороту подій, а її очільник Сундар Пічаї навіть подякував адміністрації Трампа за конструктивне рішення. Адже озвучене рішення суду означає, що техногігант зміг зберегти не лише одні з основних своїх бізнесів, але й ті, які є важливими дистриб’юторами її пошуку. Саме тому після оголошення рішення суду акції Alphabet зросли на понад 7 % після закриття торгів. Так само піднялися в ціні й акції Apple — на 3–4 %, що підтверджує, що Apple продовжить використовувати пошук від Google за замовчуванням, хоча й, згідно з рішенням суду, «на неексклюзивних умовах».
Цікавим моментом в обґрунтуванні рішення судді є захист фінансових інтересів Apple. Суддя підкреслив, що припинення виплат Google може завдати «істотних, у деяких випадках критичних» збитків партнерам з дистрибуції. У цій заяві вочевидь ідеться про величезну суму в $20 млрд, які Google платила за те, аби залишатися пошуком за замовчуванням на Apple-пристроях. Тепер ці контракти, окрім неексклюзивності, будуть обмежені одним роком. Саме тому експерти назвали це рішення «готовим рецептом продовження монополії» й порівняли його з відомим судовим розглядом монополії корпорації Microsoft початку 2000-х, де хоча б на початках був ефект залякування. Тож рішення на користь техногігантів у певному розумінні перекреслює всі досягнення, які здобув президент Байден — адже зараз, хоча й тривають судові процеси проти BigTech, очікувані рішення за ними не ухвалюються. Також воно є ударом по рішучих зусиллях уряду в останні роки, спрямованих на подолання домінування найбільших технологічних компаній.
Пошук і штучний інтелект
У рішенні судді Мехти підкреслено зростання конкуренції у сфері генеративного штучного інтелекту. Суддя зазначив, що конкурентне середовище на ринку пошуку змінилося у 2025 році, маючи на увазі зростання популярності ШІ-чатботів, які використовуються також і для пошуку. Також він повідомив, що запропоновані засоби правового захисту повинні балансувати між виправленням незаконної поведінки порушниками антимонопольного законодавства та сприянням інноваціям. Суддя Мехта зазначив, що генеративні ШІ-чатботи стають «новою конкурентною загрозою» для Google. Тому його рішення націлене на те, щоб домінування Google у пошуку не поширювалося на ШІ-сферу.
Це рішення було ухвалено на тлі того, що генеративний штучний інтелект загрожує замінити традиційні пошукові системи. ШІ-стартапи конкурують із Google, та й сама компанія Google вже вбудувала власні відповіді на основі штучного інтелекту у верхню частину пошукової видачі. Тож, попри всю антиконкурентну поведінку Google останніх років, у її пошукової платформи все ж з’явилися конкуренти.
Монополізм, що не зникає
Майже одночасно із рішенням судді Мехти щодо монополізму Google на ринку пошуку стало відомо про рекордний штраф, накладений на компанію з боку Євросоюзу. Єврокомісія оштрафувала Google на рекордні 2,95 млрд євро через зловживання техногіганта на ринку рекламних технологій.
Європейські закони й реальні кроки щодо приборкання сили техномонополістів вкотре показують, що обраний ЄС шлях — прийняти техногігантів як явище й натомість уважно стежити за їхньою діяльністю — виявився найадекватнішим у нинішньому технологічному ландшафті. Особливо це актуально в умовах, коли реальні конкуренти в сегментах пошуку, реклами чи соцмереж просто не з’являються через специфіку ринкової ситуації та високі бар’єри входу.
Геополітичні наслідки цих рішень можуть бути далекосяжними. Агресивна позиція ЄС щодо американських техногігантів загрожує поглибленням трансатлантичних суперечностей у сфері цифрового регулювання. Водночас американське рішення щодо Google демонструє, що навіть у США зростає занепокоєння монопольною владою BigTech.
Найважливіше ж те, що обидва рішення фіксують новий підхід до регулювання цифрових ринків. Замість спроб механічного розділення компаній регулятори дедалі більше зосереджуються на контролі над використанням даних та алгоритмів. Це створює прецедент для майбутнього регулювання ШІ-платформ. Вони вже сьогодні перетворюються на нові центри цифрової влади, які потенційно можуть виявитися ще потужнішими за традиційні пошукові системи.