У російській Пензі близько 4-ї години ранку 8 вересня пролунали щонайменше чотири вибухи, які вивели з ладу єдину систему магістральних нафтопроводів. Дві головні труби, які могли пропускати по два мільйона барелів щодня, перестали працювати. Також було пошкоджено ще дві труби газогону регіонального значення. У розвідці зазначають, що ці газогони постачали паливо для російських військових обʼєктів, задіяних у війні проти України.
Загалом протягом останнього місяця Україна завдала понад десяток ударів по системі нафтопереробки та розподілу пального у Росії, і темпи цієї кампанії продовжують триматися на рівні. 40 % українських цілей для ударів великої дальності цього року становили саме російські НПЗ, а решта була спрямована на інфраструктуру зберігання та перекачування, пише The Economist.
За деякими оцінками, до 20 % нафтопереробних потужностей Росії виведено з ладу — принаймні тимчасово. Найбільших втрат завдає знищення крекінг-установок, що розщеплюють сиру нафту на бензин, дизель і авіаційне пальне, адже їх важко замінити в умовах санкцій.
Наслідки українських атак вже відчутні: заправки порожніють, у різних регіонах Росії утворюються черги за пальним. Найгостріше дефіцит пального помітний у віддалених регіонах, зокрема на Далекому Сході та на півдні Росії, де водії змушені переходити на дорожчі марки через нестачу бензину А-95, пише The Guardian.
Оптова ціна на бензин зросла на 54 % у порівнянні з початком року і сягнула рекордного рівня. Російська влада також призупинила експорт бензину. Втрати доходів ще більше поглиблюють фінансові проблеми Росії: дефіцит бюджету за перші сім місяців 2025 року досяг $61,4 млрд. У деяких регіонах країни було запроваджено нормування бензину через купони, які видають певним організаціям.
Зробити українську кампанію успішною дозволив різкий стрибок у виробництві дронів-камікадзе. Експертка з українських систем озброєння Олена Крижановська зазначила The Economist, що дрон великої дальності FP-1, який вперше представили у травні й який нині становить близько 60 % глибоких ударів по території Росії, вже виробляють зі швидкістю 100 одиниць на день. Він несе бойову частину масою 60–120 кілограмів, а з легшим зарядом може долати до 1600 кілометрів. Удари також завдають важчі й дорожчі дрони «Лютий».
Попри те, що повномасштабна паливна криза, яка могла б завдати серйозної шкоди економіці та армії Росії ще не настала, британський стратег Лоуренс Фрідман застерігає, що Кремлю буде важко впоратися з наслідками атак на НПЗ, якщо кампанія триватиме такими темпами.
«Сама по собі вона не стане вирішальною, але в поєднанні зі ослабленою економікою та українськими силами, які стримують російський наступ, це посилить тиск на Путіна», — вважає він.
Хоча дефіцит пального створює серйозні незручності та політичні проблеми для Кремля, аналітики застерігають: наразі він навряд чи зірве воєнні зусилля Росії чи роботу важкої промисловості. Усе через те, що більшість промислового флоту та військової техніки працює на дизельному паливі, а не на бензині, і в Росії досі є його надлишок.
Водночас ситуацію додатково ускладнюють атаки України по залізничній інфраструктурі у Росії, які призвели до частих затримок у руху поїздів та порушили роботу вантажних потягів, що перевозять пальне. Збої у залізничному та авіасполученні також змусили людей частіше користуватися автомобілями, що ще більше підвищило попит на заправках, зазначає The Financial Times.