26 жовтня 1955 року Національна рада Австрії ухвалила «вічний нейтралітет» як конституційний закон, який передбачає, що країна не приєднується до жодних військових союзів і не дозволяє іншим державам створювати на своїй території військові бази. Водночас на сайті австрійського парламенту йдеться про те, що нейтралітет не є частиною основних принципів Федеральної конституції, а тому країна може від нього відмовитися. Для цього потрібно понад дві третини голосів у Національній та Федеральній радах.
Дискусії щодо скасування австрійського нейтралітету пожвавилися на тлі погіршення безпекової ситуації в Європі після російського вторгнення в Україну, однак вони охоплювали лише деякі експертні кола. Втім минулого тижня очільниця МЗС Австрії Беате Майнль-Райзінгер вперше за десятиліття на такому рівні виступила за широкі публічні дебати щодо позаблокового статусу країни.
«Зрозуміло одне: нейтралітет сам по собі нас не захищає. Що захищає Австрію на тлі дедалі більш непевної глобальної безпекової ситуації і дедалі агресивнішої Росії, то це інвестиції в нашу власну обороноздатність, а також у партнерства», — заявила вона в інтерв’ю німецькому виданню Die Welt.
Однак громадська підтримка вступу до НАТО в Австрії все ще залишається низькою. Платформа Statista засвідчує, що лише 14% опитаних висловилися за це, у той час, коли нейтралітет підтримало 74%.
Як зазначив у коментарі Тижню австрійський політолог, науковий співробітник Національної академії оборони у Відні Густав Грессель, для Беате Майнль-Райзінгер та її партії NEOS це є проблемою, тому що ці 14 % — це «ліберальні інтернаціоналісти», як їх називають зараз, чи люди з вищою освітою та IQ вище середнього, як їх описували в минулому.
«Австрійська народна партія (ÖVP) і “Нова Австрія та Ліберальний форум” (NEOS) змагаються за цей електорат. Вони і загалом ведуть боротьбу за майже тих самих виборців. Однак Австрійська народна партія є партією, яка об’єднує всі верстви населення, тому не наважується виносити питання членства у НАТО на порядок денний», — вважає Густав Грессель.
У минулому NEOS могла відрізняти себе від ÖVP, наполягаючи на верховенстві права та антикорупційному порядку денному, оскільки ÖVP є доволі корумпованою. Тепер вони разом перебувають у складі уряду, тож NEOS доводиться шукати тему, за допомогою якої вони можуть відрізнити себе від ÖVP, не нападаючи на коаліційного партнера або на уряд, до складу якого вони входять. Зараз це питання безпеки, Україна та НАТО.
«Однак нейтралітет усе ще глибоко вкорінений в австрійській ідентичності, а Росія через свого посередника — Австрійську партію свободи (FPÖ) — веде пропагандистську війну проти НАТО, наполягаючи на тезі, що вступ до НАТО означатиме війну з Росією. Тож, хоча я вітаю той факт, що принаймні деякі австрійські політики чесно говорять про безпеку Австрії, ми також маємо бути чесними щодо можливого охоплення та впливу цієї дискусії, які є незначними», — наголошує у коментарі Тижню Густав Грессель.
Попри це, австрійський нейтралітет протягом останніх років адаптується до нових безпекових реалій, особливо в умовах війни в Україні. Австрія стала активною учасницею європейських оборонних ініціатив, дозволила транзит військової техніки через свою територію та надає гуманітарну допомогу. Тож хоч протягом найближчих років країна, ймовірно, утримуватиметься від формального перегляду свого статусу, австрійський нейтралітет дедалі більше функціонуватиме як дипломатичний і політичний бренд, а не як суворе обмеження у сфері безпеки.