Нинішнього політичного літа замість традиційної паузи Україна ввійшла в липневу кадрову турбулентність через перезавантаження Кабміну. Ні, його не планували міняти повністю, але на премʼєр-міністра Дениса Шмигаля справді чекала відставка. Шмигаль пробув на цій посаді понад пʼять років, що є рекордом в історії України, а тема його заміни підіймалась щоліта протягом останніх чотирьох років.
Цікаво, що й ідея замінити нинішнього премʼєр-міністра Дениса Шмигаля саме на першу віце-прем’єрку, міністерку економіки Юлію Свириденко, лунала ще торік, але тоді президент Зеленський наклав вето на таку перетасовку.
Тож реалізувалось «передбачення» лише цими днями. Інформаційна хвиля не вщухає, і в центрі її уваги — звісно, Юлія Свириденко, нова прем’єр-міністерка України. Хоча такої шаленої популярності, як свого часу інша жінка-премʼєрка незалежної України — Юлія Тимошенко, — Свириденко поки не має.
Обгортка урядової «руханки»
У якості причин зміни глави уряду та внутрішньої ротації міністрів провладні парламентарі називають трохи розмиті, непереконливі аргументи, що наводить на думку: заміна відбулась заради самого процесу.
Зокрема серед імовірних причин — втрата підтримки уряду депутатами й економічні провали.
Політологи вважають, що відставка Шмигаля є спробою відтягнути суспільний негатив від президента, що наростає в ході затягування війни та загострюється після кожного масованого обстрілу московитами міст і сіл України, — й, відповідно, дещо підвищити довіру до влади.
Тож 17 липня ВРУ проголосувала за нову премʼєр-міністерку Юлію Свириденко. Наскільки відомо, її кандидатура була єдиною, яка розглядалася на цю посаду.
Самостійна «людина Єрмака»
Нову очільницю уряду Юлію Свириденко сприймають як технократку, котра має довіру серед західних партнерів та авторитет у бізнес-середовищі. Експерти зазначають, що її призначення може стати сигналом для МВФ, ЄС і США про готовність України до нової хвилі економічних реформ. Також аналітики прогнозують, що за каденції Свириденко Кабмін отримає новий імпульс для цифровізації, дерегуляції, розвитку державно-приватного партнерства.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що Свириденко має «суттєво оновити роботу Кабміну». Втім, різні політичні експерти сходяться на думці, що значних змін у політиці уряду від таких кадрових перестановок не відбудеться. Головно через те, що центр ухвалення рішень в Україні — це Офіс Президента України (ОПУ), а Свириденко нібито є людиною, лояльною до його голови Андрія Єрмака.
Зокрема, керівник правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко звертає увагу, що Юлія Свириденко, яка колись була заступницею керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, справді вважається креатурою з його орбіти.
Водночас, як зазначив професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань, не варто скидати з терезів і те, що Свириденко — молода й енергійна політикиня, яка принесе з собою те, що зветься «свіжою кров’ю», та нові підходи до вирішення питань. Утім, він також наголошує: ключовими аспектами все ж лишаються розподіл сил між Офісом Президента й Кабінетом Міністрів, а також лояльність Свириденко до Єрмака.
Що ж до Кабінету Міністрів, то, на думку кандидата політичних наук, політолога Ігоря Рейтеровича, його трансформація — радше точкова та не спричинить кардинальних змін у самих міністерствах.
«З професійної точки зору очікувати якихось значних змін не варто. Це більше про боротьбу різних груп впливу, які є в оточенні президента. І якщо вийде так, як заплановано, ми матимемо Кабмін, який повністю контролюватиме виключно одна група, — вважає політолог і скептично додає: — Це не гарантує реальних змін, бо переглядати всю урядову структуру ніхто зараз не буде. Та й з точки зору економії це дуже сумнівна історія».
Роль угоди про копалини
Юлія Свириденко проявила себе як кризова менеджерка та прихильниця прозорості. Вона позиціонує себе як самостійна персона в ухваленні важливих рішень. І водночас вважається, що Свириденко не є частиною старої політичної гвардії.
Тож ми можемо зрозуміти зацікавленість США в тому, щоб саме Юлія Свириденко очолила Уряд. Важливим аргументом є й те, що саме вона підписувала угоду про надра. Нагадаємо, у квітні 2025 року від імені України Юлія Свириденко підписала з міністром фінансів США Скоттом Бессентом угоду про створення інвестиційного фонду відбудови США-Україна. На укладення цього договору пішло чимало часу, а одного разу воно навіть було зірване через публічну суперечку президентів в Овальному кабінеті.
Як вважає Фесенко, Юлія Свириденко не лише вдало провела переговори, але й вибудувала «конструктивні та ефективні» стосунки з Бессентом, який, за оцінками експерта, є однією з ключових фігур у адміністрації Трампа.
«Я думаю, що це є вирішальним чинником, чому саме її просувають на посаду прем’єр-міністра. Вона буде одним із головних контактерів з адміністрацією Трампа з економічних питань», — переконаний Фесенко.
Водночас стався збіг: саме напередодні цього урядового «дійства» Україну відвідав представник Дональда Трампа Кіт Келлог. Чимало українців сподівались, що він «везе» для Києва ППО, але більше схоже на те, що Келлог приїхав формувати чи переформатовувати владу. У цьому пакеті — також імовірна підготовка до виборів.
Тож Юлія Свириденко — вочевидь, кандидатура Держдепу, хочемо ми цього чи ні. І також не має великого значення, чи є вона протеже Єрмака, а чи проєктом соціального ліфту, — головне, що її підтримують американці.
Політичні сходи
Отже, до свого обрання головою Уряду України чернігівчанка Юлія Свириденко очолювала Міністерство економіки та обіймала посаду першої віцепрем’єрки з 4 листопада 2021 року. До цього — з грудня 2020 року — працювала в Офісі Президента заступницею його керівника Андрія Єрмака.
Свою політичну кар’єру Юлія Свириденко розпочала у 2015-му з роботи в Чернігівській обласній державній адміністрації. Спочатку працювала радницею голови ОДА, згодом — начальницею департаменту економічного розвитку. А у 2018 році стала виконувачкою обов’язків голови ОДА.
У 2019-му Юлія Свириденко обіймає посаду заступниці міністра розвитку економіки Тимофія Милованова в уряді Олексія Гончарука.
Ще за рік вона стала заступницею керівника Офісу президента Андрія Єрмака, а наступного року, у листопаді 2021-го, — міністеркою економіки та першою віцепрем’єр-міністеркою України.
І сьогодні підпис під спільним зі США меморандумом, який закріплює намір укласти угоду про спільний видобуток українських корисних копалин, уже вважається досягненням Юлії Свириденко. Саме він приніс їй упізнаваність за кордоном.
Нові виклики в старих хутрах
Влада сигналізує, що перезавантаження Кабміну — не просто чергова ротація на тлі війни, економічних викликів та суспільної втоми. Тому кадрові зміни слід сприймати як сигнал про готовність держави до нової фази реформ і боротьби за стабільність.
Особливо гостро це відчувається на тлі затяжної війни, коли кожне управлінське рішення має стратегічне значення.
Сама ж Свириденко окреслила три пріоритетні завдання, які поставив перед нею та оновленим урядом президент Володимир Зеленський:
- зміцнення економічного потенціалу України;
- розширення програм підтримки українців;
- масштабування виробництва власної зброї.
Оновлений Кабмін зіткнеться з низкою складних завдань — від стабілізації бюджету до боротьби з інфляцією і забезпеченням фінансування оборонного сектору. Однак, за даними аналітичних матеріалів, уряд уже затвердив зміни до бюджету, що передбачають рекордне фінансування сфери безпеки та оборони — їх збільшено на понад 400 млрд грн. Основні кошти мають піти на потреби Міноборони, МВС, розвідки, а також до резервного фонду для непередбачених витрат. Водночас зростає потреба в залученні міжнародних інвестицій, розвитку державно-приватного партнерства та цифровізації економіки.
Скепсис і надії суспільства
Знекровлене війною, українське суспільство сприймає кадрові зміни в уряді неоднозначно. З одного боку, є запит на оновлення та потреба в свіжих ідеях, з іншого — нікуди подітись від скепсису щодо реальних змін, адже ключові рішення все одно ухвалюватимуться в Офісі Президента. А ми маємо досвід.
Соціологи також підготувались до перезавантаження Кабміну. Відповідні опитування свідчать: більшість українців очікують від нового уряду не лише кадрових ротацій, а й реальних результатів — від стабілізації цін до покращення соціального захисту та кращої підтримки армії.
А от політолог Ігор Рейтерович вважає, що зміна прем’єра також має «піарну складову», спрямовану й на внутрішню аудиторію.
«Громадянам цю історію продають як певні зміни, імпульс, висновки. Але по факту нових ідей не буде. З Урядом буде точно так само, як зі зміною ексголовкома ЗСУ Валерія Залужного на чинного командувача Збройними Силами Олександра Сирського», — вважає Рейтерович.
Тому насправді головний виклик для премʼєр-міністерки Юлії Свириденко та оновленого уряду полягає в необхідності довести, що зміна керівного обличчя на Грушевського та ротація міністрів є початком реальних реформ, а не черговою перестановкою заради перестановки.