В умовах повномасштабної війни Росії проти України підтримка західних держав залишається критичним чинником стійкості українського спротиву. У центрі уваги часто опиняються великі гравці Європейського Союзу та НАТО, однак особливо важливими для нас є позиції сусідніх країн, зокрема Словаччини та Угорщини.
Риторика як прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, так і прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо щодо України відома давно – і вона досі залишається проросійською. Так, наприклад, кілька днів тому перший заявив, що, мовляв, росіяни перемагають, а українці разом із Європою вже практично програли війну. Орбан також знову додав, що казати, що Україна готова до членства в Євросоюзі, – це «велика помилка чи дурість».
Однак громадська думка в Угорщині є більш полярною та не такою однозначною, як це припускають результати референдуму Voks2025 щодо вступу України в ЄС, яке проводив Орбан. Згідно з ним, нібито 95 % учасників відхилили б цю подію. Втім, як повідомляє Інститут Publicus, більшість угорців за певних умов таки підтримали б вступ України до Європейського Союзу.
Згідно з результатами, 38 % респондентів прямо підтримують членство України в ЄС, 57% виступають проти і 5 % не змогли відповісти. Однак серед тих, хто відповів «ні», 24 % були б готові підтримати вступ, якщо війна з Росією закінчиться. «Це означає, що в цілому більшість угорського суспільства відкрита до вступу — особливо якщо питання війни буде вирішено», – пише угорське видання Kontroll.
Звісно, рівень підтримки значною мірою залежить від політичної приналежності. Так, 97 % виборців «Фідесу» відкидають членство України в ЄС, тоді як 62 % виборців опозиції підтримують його – 67 % прихильників партії «Тиса» (Тиждень раніше писав про успіх Петера Мадяра та його політсили) та 77 % виборців Демократичної коаліції.
Важливим елементом урядової комунікації є твердження про те, що вступ України до ЄС буде шкідливим для Угорщини. Згідно з урядовими матеріалами, кошти ЄС будуть перерозподілені, угорські фермери втратять субсидії, а дешева робоча сила та злочинність загрожуватимуть країні. За даними Publicus, цей наратив зачепив багатьох: 46 % угорського населення вважає, що вступ України до ЄС матиме негативний вплив на Угорщину. Однак серед широкої громадськості немає більшості, яка б розглядала вступ України як негативний для своєї країни.
Щодо жителів Словаччини, то згідно з опитуванням громадської думки, проведеного компанією Ipsos для незалежної організації Central European Digital Media Observatory (CEDMO), понад 18 % громадян Словаччини виступають за перемогу Росії у війні проти України. Водночас лише третина опитаних хоче, щоб перемогла саме Україна.
Найменше Україну підтримують виборці правлячої партії Smer, яку очолює Роберт Фіцо. Лише 3 % з них хочуть перемоги Києва, тоді як 43 % бажають перемоги Росії. Серед виборців позапарламентського руху «Республіка» ситуація схожа: 6 % підтримки проти 44 %. Це ж стосується і коаліційної Словацької національної партії – 31 % її виборців підтримує перемогу Росії, і лише 4 % – України. Дещо більше українців підтримують виборці коаліційної партії «Голос» – 27 % за перемогу України проти 14 % на користь Росії.
Найбільш приязно до України ставляться прихильники опозиційного руху «Прогресивна Словаччина» (75 %) та позапарламентської партії «Демократи» , яку очолює ексміністр оборони Ярослав Надь (63 %). Серед виборців Християнсько-демократичного руху 53 % підтримують Україну, і лише 4 % – Росію. Щодо партії «Свобода і солідарність», то 50 % опитаних виступають за Україну, 4 % – за Росію. Також Україну підтримують 47 % виборців Словацького руху.
Опитування зафіксувало і цікаве спостереження щодо віку респондентів: лише 7 % молоді у віці 16-24 років підтримують перемогу Росії, тоді як у віковій групі 35-44 років таких уже 18 %. Коли йдеться про словаків віком 55-64 років, то серед них 20 % є прихильниками Росії, а серед тих, чий вік є більшим за 65 років – 26 %.
Утім, Словаччина та Угорщина, попри їхню складну внутрішню динаміку, залишаються ключовими сусідами для України. Тому робота з громадською думкою, розвиток контактів на рівні громадських ініціатив, університетів тощо критично важливі для формування довготривалої прихильності до України та стримування впливу проросійських наративів.