На вихідних у Сербії відбулися антиурядові мітинги, під час яких громадськість вимагала відставки президента Александра Вучича та проведення дострокових виборів. Міністерство внутрішніх справ Сербії оцінило кількість присутніх у 36 000 осіб, але Архів громадських зібрань, неурядова організація, яка займається підрахунком людей на протестах, наводить цифру у близько 140 000 осіб.
«Вже саме проведення мітингу такого масштабу є значним успіхом громадянського суспільства у Сербії, оскільки до нього приєдналися не тільки студенти і викладачі. Серед учасників антиурядового протесту були науковці, журналісти, представники ветеранських організацій та різних соціальних груп. Як потім показували медіа, молодь підтримали і літні люди, що може свідчити про велику підтримку протестів та вимог студентів серед значної частини сербського суспільства», — зазначає Тижню кандидатка історичних наук, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич.
Водночас, за її словами, протест 28 червня навряд чи матиме значні позитивні результати і викличе позитивні зрушення у Сербії, оскільки вимога щодо розпуску парламенту та призначення дострокових виборів не прозвучала для президента Вучича та сербського уряду як ультиматум.
«Можливо, тут спрацював розрахунок на те, що учасники демонстрації не будуть вдаватися до радикальних дій, хоча сам Вучич говорив про насилля з боку протестувальників. Окрім того, ультиматум відкрито не підтримали опозиційні політичні сили. Деякі з партій, які є в опозиції до правлячої Сербської прогресивної партії, наразі намагаються скористатися ситуацією із обвинуваченням Москви щодо торгівлі Сербії зброєю через треті країни для України. Відповідно, такі політики більше зосереджені на тому, аби критикувати президента і уряд, але не підтримувати учасників протесту. Хоча, потенційно, для опозиційних партій перевибори могли б стати в нагоді, аби спробувати поміняти політичний ландшафт в Сербії і похитнути монополію Вучича на владу», — зазначає Катерина Шимкевич.
Протести були мирними, допоки поліція не застосувала щодо протестувальників світлошумові гранати та перцеві балончики. У неділю поліція повідомила, що 48 офіцерів отримали поранення, а 22 протестувальники звернулися за медичною допомогою. Міністр внутрішніх справ Сербії Івіца Дачич заявив, що з 77 затриманих осіб 38 залишилися під вартою, більшості з них було висунуто кримінальні звинувачення, пише видання Al Jazeera. Вучич звинуватив організаторів у підбурюванні до насильства та нападі на поліцейських, назвавши їх «терористами», які «намагалися повалити державу».
Protests in #Serbia now 🇷🇸 pic.twitter.com/krZsmeITVr
— Protest 24 (@protest_24) June 28, 2025
«Застосування поліцією світлошумових гранат і перцевих балончиків розлютило демонстрантів, але, як показують дні після протесту, не настільки, аби вони перейшли до масових блокувань по всій країні. Відбуваються локальні блокади через зведення барикад та перекриття руху на важливих транспортних шляхах. Правоохоронці розбирають барикади та затримують учасників таких акцій, але навіть це не призводить до значної радикалізації протистояння суспільства з владою», — каже Тижню Катерина Шимкевич.
Хоча, на її думку, можливо, саме на це Вучич і робив ставку, оскільки це б довело його тезу, що студенти та їхні прихильники є звичайними терористами, які прагнуть повалити владу та почати кровопролиття. «Цього не спостерігається, студенти продовжують діяти мирними методами, як робили це усі попередні місяці. Варто відзначити, що заклик студентів про загальний страйк до всіх громадян країни, які вони поширили через мережу Х, не знайшов широкого відгуку. Вкотре бачимо, що підтримка студентських дій існує, але сербське суспільство не готове прямо зараз повставати проти авторитаризму Вучича», — наголошує експертка.
Тим часом, Вучич подякував «російським друзям» за розуміння після того, як у Росії попередили про можливість «кольорової революції» на тлі масштабних антиурядових протестів. «Дякуємо нашим російським друзям за те, що вони це помітили, дякуємо Сергєю Лаврову за те, що він так добре це зрозумів, і дякуємо рідкісним чесним російським аналітикам, які помітили одне — що Вучич буде нелегким горішком», — цитує сербського президента балканська служба «Радіо Свобода».
Раніше Катерина Шимкевич уже зазначала Тижню, що у такий спосіб Вучич намагається показати, що студентські протести та їхня широка суспільна підтримка виникли не як реакція на його авторитаризм та погану політичну, суспільну та економічну ситуацію у Сербії. Крім того, Вучич, використовуючи ці наративи, доводить, що не існує опозиції, а його скинути з посади прагнуть винятково «зовнішні вороги» Сербії.
Що відомо про протести у Сербії та що з сербською опозицією?
Антиурядові протести почалися ще у листопаді 2024 року, після того, як обвалився відремонтований навіс залізничного вокзалу у місті Нові Сад, у результаті чого загинуло 16 осіб. Багато хто у Сербії звинувачує у трагедії корупційну недбалість у державних інфраструктурних проєктах. Після цього випадку Вучич і його Сербська прогресивна партія залишилися при владі з оновленою адміністрацією.
Відтоді протести зосередили свої вимоги на необхідності проведення дострокових виборів замість чергових, запланованих на 2027 рік. Протестувальники також наголошують, що ці вибори потрібно зробити чесними шляхом проведення низки реформ. Йдеться зокрема про перегляд списків виборців, рівний доступ до засобів масової інформації для всіх учасників політичного життя та заходи щодо запобігання підкупу виборців.
Інші вимоги також включають реформування системи освіти, визнання студентських об’єднань — відомих як пленуми — юридичними особами, забезпечення справедливої оплати праці для всіх працівників освітньої сфери та повагу до автономії університетів.
Раніше Тиждень писав, що опозиція у Сербії дуже роздріблена, важко виокремити конкретних лідерів чи політичні сили, які б змогли сформувати сильну опозицію правлячій Сербській прогресивній партії. Однак важливо зауважити, що Вучич прекрасно розбирається у політичних тенденціях, адже ще взимку він оголосив про створення нової політсили, яку презентував тільки навесні. Це політичний рух «Ми — голос з народу», появу якої можна трактувати як бажання Вучича де-факто дистанціюватися від Сербської прогресивної партії.
— Arhiv javnih skupova (@javniskupovi) June 28, 2025
«Президент країни бачить, що авторитет цієї партії впав, тому він пішов на зміну прем’єра та часткове оновлення уряду. У такий спосіб посаду втратив голова Сербської прогресивної партії Мілош Вучевич. Новий прем’єр Джуро Мацут не належав до 2025 року до жодної політичної сили, а потім став одним із засновником політичного руху “Ми — голос з народу”. Це був стратегічний хід Вучича, який доводив суспільству, що стати головою уряду може не тільки професійний політик. Окрім того, він зробив першу публічну презентацію представника з політичного руху “Ми — голос з народу”. Мацут озвучує наративи, які дозволяють стверджувати, що він повністю на стороні чинного президента. Так він може показувати, що “Ми — голос з народу” підтримує і буде підтримувати Вучича й надалі», — каже Тижню Катерина Шимкевич.
За її словами, для сербського президента наявність цієї політичної сили є важливою, бо на виборах до парламенту вона може відтягнути голоси від Сербської прогресивної партії. Однак не варто виключати, що ця партія буде у майбутньому в коаліції з нею.
«Не видається можливим, що ця політсила набере таку популярність, яку має наразі правляча партія. Хоча Вучич провів досить активне турне з цього приводу взимку та весною по віддалених регіонах Сербії, популяризуючи себе та говорячи про створення абсолютно нової політсили. Для Вучича важливо мати ще одну підконтрольну політичну силу, аби відтягувати голоси від опозиції, яка не демонструє тенденцій та бажання до об’єднання», — каже Катерина Шимкевич.
Отже, Сербська прогресивна партія продовжує зберігати монополію на владу, але руками Вучича вона наразі дещо руйнується. Однак це роблять спеціально, щоб демонструвати ЄС і США достатній рівень демократії у Сербії і говорити, що громадяни Сербії можуть обирати й інші політичні сили.
«В опозиції шансів на те, аби стати популярними і очолити в майбутньому уряд, немає. Для цього партії мають різні цілі і завдання у своїй діяльності, готові швидко переключитися на більш тісну співпрацю з РФ. Вучич і його оточення це прекрасно розуміють, тому продовжують грати на подібних нюансах, підсилюючи власні позиції в політикумі», — наголошує Катерина Шимкевич.
Яка доля дострокових виборів у Сербії?
На думку Катерини Шимкевич, не можна говорити про те, що Вучич готовий у 2025 році оголосити дострокові вибори до парламенту, оскільки він не впевнений, що рух «Ми — голос з народу» набере необхідну кількість голосів, щоб пройти до парламенту. А це автоматично означало би поразку Вучича і черговий підрив його авторитету у Сербії.
«Звісно, що в антиурядових виступах, які тривають, питання відставки уряду і проведення нових виборів до парламенту є головним, але без підтримки політичної опозиції добитися втілення цієї вимоги, видається неможливим. Вучич наразі зайнятий великими інфраструктурними проєктами, підготовкою до проведення міжнародної виставки EXPO-2027, пошуками шляхів нормалізувати ситуацію всередині країни. Вибори можливі, якщо населення від локальних мирних акцій блокування та створення барикад зможе перейти до ширшої боротьби за повалення авторитаризму Вучича та правлячої партії», — каже керівниця Аналітичного центру балканських досліджень.
Попри те, що сербські громадські діячі та експерти мають дещо іншу думку, слабкість опозиції та міцні позиції влади у суспільстві не дають підстав для однозначного ствердження, що Вучич втече або проголосить дострокові вибори. Однак такий сценарій не варто відкидати, якщо протести триватимуть і будуть поширюватися країною.