Не дати Китаю стати лідером ШІ-ринку — основна мета обмежень на експорт напівпровідників, запроваджених у США. Проте час показує, що й ці санкції виявилися не особливо успішними.
Нещодавно журналісти Wall Street Journal розповіли історію про те, як китайські компанії винайшли новий метод обходу американських санкцій, пов’язаних із напівпровідниками. У березні чотири китайські інженери прилетіли до Малайзії, кожен із валізою, набитою 15 жорсткими дисками з 80 терабайтами даних. На орендованих серверах у малайзійському дата-центрі вони навчили ШІ-модель і повернулися додому з даними, які стали параметрами використання цієї ШІ-моделі. Виявилося, що цей метод уже давно випробуваний китайськими ШІ-компаніями. Вони реєструють підставні фірми в Малайзії, відправляють інженерів-програмістів туди, забиваючи їхні валізи жорсткими дисками, а назад приводять дані, за допомогою яких уже в Китаї розгортають власну LLM (велику мовну модель) — ту величезну базу даних, з якою спілкуються сервіси типу ChatGPT чи Gemini. Ця операція триває близько восьми тижнів, причому значний час забирає налаштування серверів, які працюватимуть із привезеними в такий спосіб даними.
Ця майже шпигунська історія стала наслідком протистояння між США та Китаєм за панування на ринку штучного інтелекту. А воно неможливе без технічної складової, необхідної для роботи ШІ-інструментів — напівпровідників або чипів. Від обережних спроб обмежити експорт напівпровідників до прямих заборон на постачання чипів до Китаю та навіть пропозицій встановлювати GPS-трекери на мікросхеми — так виглядає війна чипів, що триває між США та Китаєм. Та всі ці кроки — це лише частина зусиль американської влади, спрямованих на стримування доступу китайських компаній до чипів для штучного інтелекту. Адже без них розвиток власних ШІ-рішень у Китаї суттєво ускладнюється. Однак практика свідчить, що ці обмеження не завжди ефективні. Ба більше, успіхи Китаю у створенні власних ШІ-продуктів ставлять під сумнів результативність американської стратегії. Водночас зупинка цього протистояння малоймовірна, адже перемога у «чиповій війні» має стратегічне значення для обох сторін.
Еволюція експортного контролю США
Підхід уряду США до обмеження експорту чипів штучного інтелекту значно посилився за останні шість місяців після того, як адміністрації Байдена та Трампа запровадили деякі кроки, що посилили ці обмеження. У грудні 2024 року адміністрація Байдена запровадила новий пакет санкцій на постачання мікросхем пам’яті високої пропускної здатності (HBM) — саме тих, які застосовуються в роботі програм штучного інтелекту. Запроваджені правила передбачали вимоги перед провайдерами чипів звітувати перед урядом щодо експорту їхньої продукції.
Згодом, у січні 2025 року, були вжиті додаткові заходи, в тому числі «Правило поширення ШІ» (AI Diffusion Rule), яке встановило трирівневу систему глобального доступу до передового обладнання та моделей ШІ. Це правило поділило всі країни світу на три рівні залежно від їхньої небезпеки для США. Країни першого рівня отримували необмежений доступ до передових чипів, другого — стикалися з обмеженнями на кількість чипів, а країнам третього рівня, серед них Китай, Росія, Іран та Північна Корея, було повністю заборонено доступ до цих технологій.
У травні 2025 року адміністрація Трампа скасувала Правило поширення штучного інтелекту часів Байдена, посилаючись на побоювання, що воно задушить американські інновації та зашкодить дипломатичним відносинам з десятками країн. Цьому передували звернення американських техногігантів, які просили скасувати ці обмеження. Натомість адміністрація оголосила про плани застосувати більш цілеспрямований підхід, зосереджуючись на посиленні експортного контролю, спрямованого спеціально на Китай із одночасним сприянням співпраці з надійними іноземними партнерами.
Антикитайська боротьба та цілеспрямовані санкції
Після послаблення загальних обмежень адміністрація Трампа зберегла і навіть посилила обмеження на експорт чипів штучного інтелекту саме до Китаю. У квітні 2025 року вона запровадила додаткові вимоги до ліцензування чипа Nvidia H20 — продукту, спеціально розробленого для китайського ринку для дотримання попередніх експортних обмежень, фактично відрізавши Китай від доступу навіть до цих менш потужних альтернатив. Окрім того, американська влада запровадила нові обмеження — не лише на конкретний тип чипів, але й на програмні засоби, інструменти для виготовлення чипів та обладнання для виробництва мікросхем.
У нових вимогах міститься заборона таким компаніям, як Nvidia та AMD, продавати свої найсучасніші процесори штучного інтелекту китайським компаніям. Передовсім ідеться про чипи Nvidia A100, H100 та згодом H20, які є важливими для навчання та розгортання складних моделей штучного інтелекту. Зокрема, уряд США заявив, що чипи H20 потребують експортної ліцензії для постачання в Китай.
Згодом увагу американських регуляторів привернули чипи Huawei Ascend. Американське Бюро промисловості та безпеки (BIS) видало рекомендації, в яких зазначалося, що використання процесорів штучного інтелекту Ascend китайської телекомунікаційної компанії Huawei «будь-де у світі» без ліцензії порушує експортний контроль США. Цим самим американські урядовці визнали, що у світі зростає вплив Huawei на ринку чипів штучного інтелекту, адже її продукти сприймаються як альтернатива графічним процесорам Nvidia. Тож уряд посилив контроль за розповсюдженням цих чипів та заявив, що саме їхнє використання — а не лише експорт чи продаж — може розцінюватися як порушення.
Очевидно, що такий «чиповий» тиск не залишився без відповіді. Китай розкритикував ці обмеження, заявивши, що США порушують раніше досягнуті домовленості.
Глобальне чипове GPS-стеження
На початку травня сенатор Том Коттон запропонував новий законопроєкт під назвою «Chip Location Register and Alert for National Security (CHIP-LANS) Act», що має на меті жорсткіше регулювання експорту чипів для штучного інтелекту, зокрема до Китаю.
Основна ідея законопроєкту — запровадити обов’язкове відстеження геолокації ШІ-чипів за допомогою вбудованих GPS або інших механізмів. Таким чином, американські структури зможуть бачити, де фізично використовуються експортовані чипи, і виявляти їхнє потрапляння до країн чи організацій, що під санкціями.
Крім того, експортери повинні будуть повідомляти урядові США, якщо чип не з’явиться в зазначеному місці чи якщо виявиться спроба втручання в пристрій із цією мікросхемою. Це стосується, зокрема, популярних чипів NVIDIA, які, незважаючи на санкції, все ж продовжують опосередковано надходити до Китаю.
Коттон заявив, що ця ініціатива покликана «використовувати американські технології для захисту американських інтересів», а не для зміцнення потенційного супротивника. Інший сенатор — Білл Фостер — пропонує інтегрувати в мікросхеми не лише відстеження, а й механізми дистанційного вимкнення чипів, якщо вони використовуються не за призначенням.
Неефективні обмеження
Попри старання американської влади, загалом Китай навчився доволі успішно обходити всі ці обмеження. До прикладу, китайські покупці оминають американські експортні обмеження, замовляючи новітні чипи Nvidia Blackwell через треті країни. Торговці в Китаї продавали обчислювальні системи із встановленими чипами Blackwell, одержуючи їх через треті сторони у сусідніх регіонах. Причому суми, які фігурували в цих угодах, доволі значні: до прикладу, за поставку понад десятка серверів Blackwell клієнт із Шанхаю вніс депозит близько $3 млн. Перекупники використовували компанії, зареєстровані за межами Китаю, для покупки серверів Nvidia у фірм із Малайзії, В’єтнамі та Тайвані. Ці компанії, в тому числі оператори дата-центрів та авторизовані клієнти Nvidia, купують сервери для власного використання, а частину перепродують до Китаю. У Китаї сервер Blackwell з вісьмома AI-процесорами може коштувати понад $600 тис, що вище за глобальні ціни, проте покупці готові переплачувати за товар за умови, що вони його отримають.
Окрім того, китайські компанії, що працюють на ринку хмарних обчислень, збільшують замовлення на чипи Nvidia H20, на які донедавна не було накладено експортні ліцензії, розуміючи, що і вони можуть потрапити під обмеження. А попит на надлишок у них завжди буде, з огляду на старання американського уряду.
Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CNAS) 11 червня 2025 року повідомив про нові докази масштабної контрабанди чипів штучного інтелекту, загалом кількістю від десятків до сотень тисяч чипів, ввезених у КНР у 2024 році.
Ці контрабандні чипи можуть становити значну частину технічної складової, необхідної для обчислень штучного інтелекту, придбаних Китаєм. Окрім того, онлайн-майданчики в Китаї містять численні оголошення про продаж чипів штучного інтелекту, що підлягають експортному контролю, причому одне з розслідувань виявило 132 внутрішні оголошення, багато з яких містять фотографії нібито контрабандних товарів.
Китай в пошуку альтернатив
Китай успішно шукає не лише «сірі» схеми обходу експортних обмежень. Криза чипів стала можливістю для країни у створенні власних розробок.
Серед успішних кроків, до яких вдаються китайські компанії, можна виділити використання комбінацій менш потужних чипів. Китайські дослідники вивчають методи розробки штучного інтелекту з використанням комбінацій слабших напівпровідників, не покладаючись на один тип високопродуктивного обладнання. Метод «краще дешевше, але своє», схоже, непогано спрацював у випадку Китаю.
Інший обхідний шлях — використання хмарних обчислень. Деякі китайські організації отримали доступ до передових чипів штучного інтелекту через хмарні сервіси, що дозволяє їм використовувати обчислювальну потужність без фізичного імпорту обладнання. Третій шлях боротьби з санкціями — китайські лабораторії штучного інтелекту зосередилися на розробці ефективніших алгоритмів, які можуть досягати порівнянних результатів з меншою обчислювальною потужністю.
Обмеження без обмежень
Чи вдалося США ефективно обмежити доступ Китаю до передових технологій штучного інтелекту — питання поки що відкрите. З одного боку, американські санкції дійсно ускладнили розвиток штучного інтелекту в Китаї. Але з іншого, вони стали поштовхом для швидкої адаптації. Китайські компанії вдало віднайшли та освоїли обхідні шляхи, які допомагають їм обходитися без американських технологій. Але найголовніше — ці обмеження підштовхнули китайських технологічних гігантів до створення власних чипів для штучного інтелекту. Замість покладатися на американських виробників компанії в Китаї активно інвестують у власні розробки. Так з’являються нові локальні чипи, адаптовані до умов санкцій і обмежень.
Усе це поступово формує нову реальність, у якій світ розділяється на два технологічні блоки — Захід і Китай. Кожен із них вибудовує свої ланцюги постачання, стандарти й ринки. Тож не виключено, що в якийсь момент за умови ще більшого посилення експортного контролю китайський «ШІ-тигр» прокинеться і покаже рішення, які переважатимуть американські ШІ-продукти.