«Трамп диктує, Орбан блокує, Європа терпить, – іронічно узагальнює французький часопис Le Point. – Між війнами на Близькому Сході, відсутністю обіцяного Трампом миру в Україні та важкими торгівельними переговорами із США, європейські лідери переживають одну кризу за іншою, але мусять тримати курс. І це не просто». Проте не все так погано в європейському домі. Більшість держав почали ставитись до власної безпеки серйозніше.
«Задовольняємо американського людожера, як можемо», – зізнається Le Point, натякаючи, що обіцянка збільшити оборонні бюджети з 2 до 3,5 % ВВП може виявитись цяцянкою на радість Трампу. Натомість програма Safe (Security for action for Europe, 150 мільярдів позик на оборону) – очевидний прогрес в оцінці геополітичної ситуації та викликів. Йдеться про спільний європейський закуп на зброю, в якому крім держав-членів ЄС братимуть участь Норвегія, Велика Британія та Україна.
Військові експерти наголошують на унікальності цього нового інструменту європейської безпеки. Мова про прямі інвестиції у виробництво засобів протиракетної оборони, безпілотних літальних апаратів, боєприпасів… Умова фінансування з фондів ЄС: мінімум 65 % вартості придбаної системи озброєння має бути вироблено в державі-члені Євросоюзу, в Україні або в країні Європейського економічного простору чи Європейської асоціації вільної торгівлі.
Те, що Україна, попри капризи Орбана, є рівноправною частиною програми – великий позитивний символ. Навіть якщо Москві руками Угорщини вдається гальмувати початок переговорів про вступ України до Євросоюзу, реальна безпекова співпраця вже активно відбувається. І тут важливо, що Київ не тільки користується з підтримки партнерів, але й розміщує в себе або сусідніх країнах спільні виробництва з виготовлення зброї. Для себе та на експорт. Така співпраця вже започаткувалась з британцями, німцями, французами, литовцями, данцями та представниками інших країн, про що не завжди кажуть публічно, бо ж іде війна.
Програма Safe заохочує європейців інвестувати у виробництво зброї у себе вдома, а не купувати її на зовнішніх ринках та, зокрема, в Штатах. Це не буде аж так легко, бо не факт, що американці мовчки відмовляться від звичних ринків. Ба більше: Дональд Трамп, коли вимагав від європейців збільшити оборонні бюджети до 5 %, розраховував також, що ці гроші підуть на замовлення для американських фірм. Можливо, так би воно і сталося, але Трамп також дуже постарався налаштувати проти себе Європу, через шантаж довкола американської участі в НАТО та митні війни. Тому все тільки починається. Як пожартувала Леся Оробець, Трамп може виявитися українським агентом, тільки дуже глибоко законспірованим.
Згідно з прогнозами українського уряду, до кінця року мають запрацювати «десятки спільних оборонних підприємств». Вигода для європейських виробників зрозуміла: в Україні можна знайти не лише кваліфіковану робочу силу на менші гроші, але й відразу ж випробувати зброю в дії. Робота в Україні – це також унікальний досвід, навчання та вдосконалення власних військових фахівців. Для Києва спільні військові виробництва зміцнюють обороноспроможність та створюють нові робочі місця, що теж важливо.
На Форумі оборонних індустрій у Гаазі Володимир Зеленський заявив, що потенціал України у сфері оборонного виробництва перевищив $35 млрд – це майже тисяча найменувань продукції. Йдеться про модерну артилерію, бронетехніку, дрони… Кількість виробів могла б суттєво збільшитись, якщо знайти додаткові кошти.
Поступово європейські політики та експертне середовище приймають як факт, що Росія не задовільнилася б лише Україною, якби змогла її захопити повністю. Те, що Москва готує напади на інші європейські держави, відкрито кажуть представники німецької, британської, французької розвідок. Врешті, найважливішим результатом саміту НАТО в Гаазі, який щойно закінчився, можна вважати те, що Росію нарешті офіційно визнано джерелом загрози на континенті.
А Орбан… Ну що Орбан? Він також успішно гуртує проти себе політичних лідерів та підштовхує ЄС до змін у системі голосування. Горе навчило Україну знаходити в проблемах нові можливості. Ми радо ділимось цим передовим досвідом з партнерами, – європейськими, трансатлантичними та всіма іншими. Світ все більше розуміє, що з українцями вигідно працювати та цікаво дружити. Як зазначила данська прем’єрка Метте Фредеріксен у Гаазі, «безпека Європи починається з сильної України». Наука, за яку Україна щодня платить кров’ю, все більше засвоюється.