Поки що світові медіа обережні в оцінках того, як може розгортатися нове загострення конфлікту на Близькому Сході. Іран та Ізраїль уже другий день продовжують обмінюватися ударами. Утім, одним із найбільших питань, яке задають собі світові медійники та експерти є те, чи означають удари 13 червня по Ірану кінець ядерної програми, чи навпаки пришвидшать процес створення режимом ядерної зброї.
Алекс Ватанка, старший дослідник Інституту Близького Сходу, найстарішого аналітичного центру США, що досліджує регіон, у своєму коментарі зазначає, що з часів революції 1979 року керівництво Ірану не зазнавало таких нищівних втрат за такий короткий проміжок часу (вже підтверджено загибель керівника Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Хоссейна Саламі та кількох вищих командирів). «Нещодавні операції Ізраїлю — особливо вбивство лідера ХАМАСу Ісмаїла Ханії в Тегерані у 2024 році — продемонстрували його переважну перевагу в розвідці. Моссад, схоже, діє майже безперешкодно в Ірані, зокрема і в столиці», — пише Ватанка. На думку експерта, нездатність Ірану захистити своє вище військове керівництво вражає і ставить питання: чи означає це системну некомпетентність чи глибшу нездатність протистояти Ізраїлю, який має підтримку США та переважає в розвідці? Також, як пише експерт, багато іранців сумніваються в здатності режиму довести справу до кінця, «особливо після неодноразових принижень за 14 місяців, що минули відтоді, як Ізраїль вперше завдав удару по посольству Ірану в Дамаску в квітні 2024 року, в результаті якого загинуло кілька ключових командирів КВІР».
«Ізраїль вдався до зухвалої, але страшної авантюри», — пише The Economist. Раніше премʼєр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху мав репутацію «лідера, який не схильний до ризику, але цей удар був зухвалим, навіть безрозсудним», — пише видання. Автори матеріалу відзначають, що Ізраїль мав право вжити заходів, щоб не дати Ірану отримати бомбу. Окрім того, п’ятничні удари можуть мати нищівні наслідки для режиму в Тегерані. «Вони також загрожують цілою низкою непередбачуваних наслідків, зокрема й такими, що можуть бути поганими для Ізраїлю і Америки», — пише The Economist.
«Будь-хто знайомий з новітньою історією Близького Сходу, не може сумніватися, що Ізраїль має рацію, вбачаючи в Ірані загрозу», — зазначає видання, — «Діяльність ісламської республіки має згубні наслідки для регіону через підтримку терористів, войовничих ополчень і деспотичних режимів, зокрема й режиму Башара Асада в Сирії. Верховний лідер, аятола Алі Хаменеї, неодноразово погрожував знищити Ізраїль. Іран підтримав ХАМАС, який 7 жовтня 2023 року здійснив смертоносну атаку на країну з Гази.
Іранська бомба все це погіршила б. Вона може підштовхнути країни Близького Сходу, такі як Саудівська Аравія, до пошуку власної зброї».
Тим не менш удари Ізраїлю по Ірану — це величезна авантюра, вважають автори статті в The Economist. З одного боку, нагальність таких дій може бути і не такою вже й великою, як вважає Ізраїль. І це риторичне питання ставлять у багатьох публікаціях світових медіа.
По-друге, на думку The Economist, удар також є авантюрою через його потенційні регіональні та глобальні наслідки. «Хоча Іран зараз менш здатний до удару у відповідь, ніж колись, він все ще може завдати великої шкоди. Вже 13 червня Іран випустив понад 100 безпілотників проти Ізраїлю. Іран може атакувати країни Перської затоки, які є американськими союзниками або приймають американські бази. Він все ще може попросити допомоги хуситів, своїх маріонеток в Ємені. І він також може провести кампанію терору проти ізраїльських або єврейських інтересів по всьому світу. Якщо це переросте в регіональну війну, це може мати наслідки для стабільності і — через ціни на нафту — для решти світу. Як би дивно це не звучало, але крах прогнилого іранського режиму, як би його не ненавиділи в самій країні і в регіоні, також може бути вкрай дестабілізуючим. Іран – велика і складна країна без історії демократії. Ніхто не може сказати, що може вийти з хаосу», — зазначає The Economist.
Американський експерт із ядерної зброї та старший дослідник Колумбійського університету (США) Річард Нефью у своїй статті для Foreign Affairs зазначає, що після років прогнозувань про те, що буде, якщо Ізраїль завдасть ударів по Іранській ядерній програмі (чи призведе це до пришвидшення і Іран врешті отримає ядерну зброю, чи врешті буде обезсилений настільки, що більше ніколи не зможе її створити), врешті світ може отримати відповідь.
«Поки що збитки від ізраїльських атак на іранські об’єкти виглядають неоднозначно. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, найнебезпечніший іранський об’єкт зі збагачення урану у Фордо був атакований, але немає підтвердження того, що його оборона була прорвана або що кілька тисяч центрифуг були зруйновані. Також немає жодних ознак того, що Ізраїль вивів з ладу іранські запаси збагаченого урану. Якщо цей запас все ще доступний, і якщо іранські центрифуги все ще працюють, Тегеран може бути здатний відновити програму створення ядерної зброї за лічені тижні. Іран може, наприклад, відправити свій запас 60-відсоткового збагаченого урану до Фордо (або секретного об’єкту) для подальшого збагачення, що швидко дасть йому достатньо урану для створення бомби», — пише експерт.
Утім, збагачений уран — не єдине, що потрібно для виготовлення ядерної бомби. «Йому також потрібне технологічне обладнання, яке може перетворити уран на метал, сформувати з нього компоненти зброї, а потім створити саму зброю. Зробити все це в розпал війни буде складно, особливо з огляду на те, що світ десятиліттями намагався відмовити Ірану в необхідному обладнанні», — пише Нефью. Утім, як він також зазначає, є дуже багато таємної інформації щодо ядерної програми Ірану.
Для іранських ЗМІ повідомляти новини у пʼятницю було нелегко. Ще зранку вони перебували у заціпенінні — тільки в обід почали зʼявлятись офіційні реакції і намагання замʼяти шок від того, що за кілька годин Ізраїль ліквідував топ командування Корпусу Вартових Ісламської Революції і кількох дуже важливих науковців-ядерників.
Невдовзі на державному телебаченні зʼявився Алі Хаменеї, Верховний Лідер Ірану. «Іранська нація не пробачить крові наших мучеників, і ми не допустимо загрози нашого неба», — заявив він. Вдень почали зʼявлятися погрози. Відносно «помірковане» видання Shargh опубліковало відозву президента Пезешкіяна, який заявив, що «сіоністський режим» (так іранські державні видання завжди називають Ізраїль) зробив «величезну помилку» і «поплатиться за свою дурість». Він теж зазначив, що ізраїльський «напад на Тегеран та інші міста Ірану» призвів до «загибелі жінок і дітей, і невинних громадян», дуже побіжно згадавши про, як він це назвав, «мученицьку смерть науковців-ядерщиків».
Новинне агенство Tasnim, яке є дуже наближеним до Корпусу Вартових Ісламської Революції, опублікувало кілька статей в традиційному, сповненому оптимізму дусі пропаганди Ісламської Республіки. «Іран розпочав масову атаку на Тель Авів та інші міста сіоністів – вся окупована Палестина (так іранські медіа часто називають Ізраїль) червона від повітряної тривоги». Агентство теж поспішило ствердити, що «ядерні обʼєкти в Натанзі не постраждали, окрім невеличких пошкоджень на поверхні».
IRNA, державне агентство новин, як і Tasnim поспішило запевнити, що Іран начебто завдав руйнівного удару у відповідь: «незважаючи на те, що ворог заявив, що ліквідував наші цілі, вони були не в змозі протистояти хвилі військової відповіді Ісламської Республіки Іран».
Як і Tasnim, IRNA поспішила заявити про начебто «ефективну роботу ППО» в небі над Тегераном, незважаючи на десятки відео з влучанням і навіть відео з будинків ліквідованих військових КВІРу.
Схожі наративи підхопило й державне агентство Mehr – ввечері в пʼятницю вони опублікували статтю про «сотню ракет проти сіоністського режиму», які запускали «відважні воїни нашої країни».
Водночас жодне з видань навіть не спробувало пояснити те, як Іран за лічені години втратив майже усе топ командування КВІРу, включно з Хоссейном Саламі, який всього місяць назад погрожував будь-кому, хто загрожуватиме Тегерану «воротами в пекло». Практично всі ЗМІ Ісламської Республіки соромʼязливо оминули питання того, як Ізраїлю вдалось провести мабуть чи найефектнішу операцію після ліквідації командування Хезболли минулого року.
Загалом, реакція іранських ЗМІ в Ірані коливалась від намагання переконати читачів, що Ізраїль начебто завдав ударів по цивільних мешканцях, «напавши на жінок і дітей», до жвавих стверджень, що «іранські ракети вже досягли Тель Авіву» і «ворог не справляється», при цьому час від часу скорботливо згадуючи вчорашнє поповнення в довгому пантеоні «мучеників» Ісламської Республіки.