Зокрема, політолог Віктор Небоженко вважає, що «День гніву» був соціальною акцією, котра має перспективи продовжуватися і далі.
«Звісно, назва абсолютно не відповідає проведеній акції. Надивившись іноземних новин з арабських країн, люди і собі хотіли спробувати. Втім, сама спроба самоорганізації різних верств населення в соціальний протест абсолютно обумовлене і цей процес наростатиме через соціально-економічну нестабільність в Україні», – зазначив він.
За його словами, такими акціями громадяни мало чого зможуть добитися від влади.
«Результати будуть скоріше за все після усвідомлення владою наслідків власних дій щодо соціально-економічної ситуації в країні. Звісно, зручніше проводити певні екстремістські провокації, проте це не знімає відповідальності з влади і дуже далеке від справжніх соціальних проблем простого українця», – додав він.
Натомість керівник центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що ця акція мала політичний характер.
«Це була політична акція, спрямована на особистісні і групові інтереси її організаторів. В акції брали участь ті, хто організовував і підприємницький майдан. Зокрема, Олександр Данилюка. Він вже висував суто політичні вимоги і намагався стати політичним лідером. Після першої невдалої спроби зробив другу. Мені здається, що він досить амбітний і, можливо, хоче стати таким собі Лехом Валенсою. Проте для цього потрібна харизма і ретельна підготовка», – зазначив Фесенко.
Окрім цього, експерт зазначає, що про причину проведення акції свідчить час і місце її проведення.
«Більшість експертів звернули увагу на дуже дивний вибір початку цієї акції – субота, біля Верховної ради, коли вона не працює. Це скоріше нагадувало пікнік чи політичну тусовочку біля Верховної Ради. Це і є причиною такого несерйозного ставлення до цієї акції з боку суспільства», – стверджує Фесенко.
Однак політолог припускає, що організатори акції можуть бути пов’язані з чинною владою.
«Я досить критично ставлюся до різних конспіраторських схем. Втім, очевидно, що, наприклад, під час проведення акції на 9 травня – був запрограмований конфлікт. Демонстрація подій у Львові була антидотом, певною прививкою для громадян, щоб вони з підозрою ставилися до інших протестних акцій, зокрам і в Києві. Однак про «День гніву» знали заздалегідь. Я не думаю, що це була провокація з боку влади. Навпаки здавалося, що у владі трохи побоювалися і через це привернули увагу до подій 9 травня, а 14 травня вдалися до запобіжних заходів. Звісно, я припускаю, що деякі люди, які могли стояти за протестувальниками могли співпрацювати з владою», – додав він.
Нагадаємо, 14 травня в Києві під час акції «День гніву» її учасники намагалися підійти до будівлі ВР, аби встановити намети – громадські приймальні народних депутатів. Міліція вилучала намети протестувальників. Адже, як заявили у Головному управління МВС України в місті Києва заявили, що акція проводиться несанкціоновано.
Внаслідок цього сталася бійка між учасниками акції і правоохоронцями. Співробітники міліції затримали шістьох учасників "Дня гніву". Щодо затриманих було складено адміністративні протоколи, після чого їх було звільнено.
15 травня організатори акції вирішили розійтися і приєднатися до весняного маршу протесту, який відбудеться 19 травня.