Франція звертається до своїх громадян, аби зміцнити власну оборонну галузь. Як повідомляє тутешнє Міністерство економіки, держава пропонує французам інвестувати від 500 до кількох тисяч євро на розвиток оборонного сектору країни. На підтримку галузі BPIfrance (державний інвестиційний банк) створив у травні новий фонд, який опікуватиметься великою мережею з 4500 малих і середніх підприємств, а також декількох великих промислових груп, розташованих по всій території країни. 800 з них визначені Міністерством фінансів як «стратегічні або критичні». Бюджет фонду – 450 мільйонів євро. Фонд не впливатиме на стратегію компаній, які він фінансуватиме.
«Вкладені гроші мусять залишатись у фонді не менше п’яти років, – пояснює BFM TV. – Проте це вигідна справа, бо оборона має чи не найбільший вплив на решту економіки: 1 євро інвестицій приносить 2 євро ВВП за кілька років, що сприяє зростанню та зайнятості». Військова індустрія має гарантовані державні замовлення. Економісти припускають мінімальну прибутковість у розмірі 5 % на рік, лиш самі гроші з депозиту не можна буде відразу зняти.
На рішення інвестувати в оборонну галузь чи ні впливають не лише фінансові розрахунки, але також – патріотичні аргументи та етичні обмеження. «Війна в Україні наочно демонструє, що суверенітет тримається на здатності себе захистити, – каже у розмові з Тижнем шестидесятирічна Катрін. – Для мене вкласти кошти в одне з підприємств оборонного сектора — це можливість підтримати обороноздатність країни, не вступаючи до війська».
Натомість інший знайомий вагається щодо купівлі акцій оборонної фірми з пацифістських міркувань. «Я розумію, війна, загрози, Трамп, Путін, але мені психологічно важко інвестувати в знаряддя руйнації, – зізнався він Тижню. – Ми ж підписали стільки договорів з роззброєння! І що тепер їх розірвати та викинути? Я народився після Другої світової, мене виховано в дусі боротьби за роззброєння». Такі побоювання зовсім не поодинокі, тому Міністерство оборони Франції змушене всіляко роз’яснювати, що переведення економіки на воєнні рейки не означає долучення до бойових дій.
«В умовах геополітичної нестабільності Франція прагне повернутися до «воєнної економіки», яка зможе відновити її промислову незалежність, – пише економічний часопис L’Usine nouvelle. – Від малих і середніх підприємств до великих оборонних концернів, така зміна курсу передбачає стимулювання виробничих потужностей для задоволення зростаючих потреб у боєприпасах, обладнанні та складних системах. На європейському рівні також гостро постало питання промислового та військового суверенітету, оскільки комфорт безумовного американського захисту зникає».
Французькі фахівці оборонної галузі наголошують, що ринок зброї нині — дуже конкурентний. Такі держави, як Південна Корея та Туреччина активно набирають обертів.
Проте певні успіхи в переході на воєнні рейки у французів є. Якщо до повномасштабної війни в Україні гармати Caesar вироблялись лише в кількості дві на місяць, наприкінці 2023-го їх уже виготовляють 6 на місяць, і до кінця нинішнього року заплановано цей показник подвоїти. Міністерство оборони всіляко рекламує цей успіх, при тому не забуває наголосити, що «екземпляри, передані Україні, добре зарекомендували себе на практиці». Виробництво ракет Mistral також зросло з 20 до 40 одиниць на місяць. Генеральне управління озброєнь (DGA) прагне зближення цивільної та військової промисловості для забезпечення оборонного сектора, тож зокрема заохочує виробництво дронів.
«У 2024 році військові витрати в світі досягли рекордного рівня в 2 718 мільярдів доларів, що на 9,4 % більше, ніж у 2023 році», – нагадує щоденний французький часопис La Croix. Згідно з висновками Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (Stockholm international peace research institute, Sipri), це найбільше зростання з часів закінчення холодної війни. «Якщо зосередитися на конкретних регіонах, то можна побачити, що це зростання особливо помітне у двох регіонах: Європі (+17% за рік) та на Близькому Сході (+15%). Війна в Україні, що триває понад три роки, та конфлікт між Ізраїлем і Хамасом, що спалахнув у жовтні 2023 року, мали значний вплив на ситуацію».