Завжди цікаво спостерігати, що залишається від програмних промов політиків щойно мине трохи часу. Спадає піна блогерського «білого шуму», стабілізується реакція суспільства, політичні сили визначають свою позицію, а експертам нарешті потрапляє до рук фактаж та конкретика. Саме таку нагоду маємо сьогодні у Франції після недавнього звернення Макрона до нації.
Напевне, жодне зі звернень французького президента не спричинило стільки емоцій. «Він назвав Росію загрозою для Франції, прямим текстом!» – дивувались прямоті дискурсу французькі колеги, які багато чули та бачили. «Він сказав, що наша безпека не гарантована!» – не бажали вірити почутому ідеологічні пацифісти. «Росія за три роки в Україні ледь просунулася, – двозначно пожартувала Марін Ле Пен. – Де їй з такими темпами колись дістатися до Франції?». Ніби й зробила комплімент українському спротиву, та все ж дала зрозуміти, що за спокій французів мають помирати українці, і бажано — своїм коштом.
«Залишатися звичайним спостерігачем було б виявом божевілля», – визнав Емманюель Макрон і тим здобув собі додаткові 7 % підтримки. Як зазначають соціологи, зріст симпатій спостерігається в усіх політичних таборах, від крайніх правих до крайніх лівих. Відсоток президентської підтримки пронизує весь політичний спектр: +11 пунктів серед прихильників Республіканців, +5 пунктів серед прихильників Національного об’єднання (НО), +6 пунктів серед тих, хто близький до «Нескореної Франції» (LFI ), і +9 пунктів серед тих, хто відчуває себе близьким до Соціалістичної партії (PS).
Нині 31 % французів згодні з керівником держави в тому, що економіку Європи треба переводити на військові рейки, збільшувати виробництво зброї, а також — продовжувати надавати підтримку Україні.
Згідно з останнім барометром IFOP для Ouest-France, опублікованим кілька днів тому, 45 % опитаних вважають, що Макрон «добре захищає інтереси Франції за кордоном» (+6 пунктів). Стосовно України, французи загалом підтримують наше право на спротив, але більше на рівні принципів, за умови, що це не призведе до підвищення податків: 76 % схвалюють такий підхід, зокрема 34 % «повністю згодні» і 42 % «скоріше згодні». Частина опитаних зізнались, що бояться зближення Путіна і Трампа. Деякі побоюються розширення війни за межі України, а тому готові фінансово відгукнутися на заклик президента, щоб зміцнити обороноздатність країни.
Після звернення Макрона до французів, його офіс отримує рекордну кількість листів від громадян. «По 750 листів на тиждень», – уточнюють на Єлисейських полях. Дебати про роль Франції у світі відбуваються на всіх рівнях: від нескінченних телеефірів до політичних консультацій в парламенті та родинних суперечок за кавою. Геополітика стає складовою буденного життя звичайних людей.
Якщо помірковані політики Франції переважно підтримують як збільшення оборонних видатків, так і використання заморожених російських активах для підтримки України, крайні ліві та праві досить стримано ставляться до такої перспективи. «Макрон хоче воєнної економіки, але де він збирається взяти гроші? Скоротити кошти на лікарні та школи?» – закликає замислитись Манон Обрі, євродепутатка від крайніх лівих. «Гроші для нових танків є, а для лікарень нема», – наполягає вона.
Крайній правий лідер, Жордан Барделла певний час витримував паузу, проте сьогодні вранці визначився. «Очевидно, що Росія сьогодні є багатовимірною загрозою для Франції та європейських інтересів, – заявив лідер Національного об’єднання. Він згадав російське втручання до декількох виборчих кампаній та ситуацію «в Чорному морі, де французькі військові кораблі регулярно перебувають на прицілі». Тим не менш, він ще не має відповіді, «чи загрожує Росія французьким інтересам до такої міри, щоб опинитися в ситуації війни з ядерною державою». Барделла виглядає віддаленішим від Росії, ніж Марін Ле Пен, та відповідно — трохи співзвучнішим до інтересів України. «Я захищаю територіальний суверенітет України, але вважаю, що майбутнє Франції та Європи не може перетворитись на нескінченну війну», – зазначає він.
Питання конфіскації російських активів на користь України також є предметом дискусій у Франції. Міністр оборони Себастьян Лекорню пропонує мобілізувати пакет на суму 195 мільйонів євро «з відсотків від російських активів для того, щоб доставити в Україну снаряди та дрони». «За зброю для України мають платити росіяни, а не французи», – вважає він. Французький міністр економіки натомість відверто вагається, а крайні ліві — то взагалі проти, бо «цей крок не відповідає вимогам міжнародного права».
12 березня французькі центристи ініціювали дебати щодо російських активів у Національній Асамблеї Франції. Йдеться про кошти, які є частиною резервів Центрального банку Росії. Наразі вони заморожені, але не конфісковані. Попередньо колишні прем’єр-міністри Габріель Атталь та Едуар Філіп, а також генеральний секретар Соціалістичної партії Олів’є Фор висловились за те, щоб російські гроші були «повністю передані» на потреби української армії.
Європейці та США вже використовують відсотки, отримані від цих активів, для фінансування кредиту Україні в розмірі 50 мільярдів євро. Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що зараз необхідно вивчити всі можливі варіанти допомоги Україні.
За оцінками Світового банку, збитки, завдані Україні, вже перевищують 500 мільярдів євро, і цей рахунок продовжує зростати. На думку європейців, російські гроші мають бути використані як частина репарацій.
Потроху європейці починають розуміти, що затишного та безжурного старого світу більше нема. Все більше французів, зокрема, доходять висновку, що лише за спинами українців та задарма власний комфорт не вберегти. У певному розумінні, Трамп змушує західну публіку подорослішати та прийняти той факт, що за свою безпеку кожен мусить платити сам, а коштує вона зовсім не дешево.