Непогано, але недостатньо. Таким є підсумок екстреного європейського саміту, організованого Британією. На відміну від французьких зусиль два тижні тому, саміт не обернувся фіаско. Та головним прорахунком стало те, що не запросили Естонію, Латвію і Литву. Країни, які давно мали рацію щодо Росії, а зараз перші на черзі на лінії вогню й обурені таким нехтуванням (офіційні пояснення зводяться до перекладання провини і виправдань у стилі «мою домашку з’їла собака»).
Та принаймні лідери країн Балтії були поінформовані першими. Кір Стармер виклав їм свій мирний план, що складається з чотирьох кроків і є завуальованою протидією спробі Дональда Трампа домовитися з Росією напряму через голови українців і колишніх європейських союзників Америки.
План видається перспективним. Ключовий його елемент: більше грошей і зброї для України, що забезпечить їй військову перевагу і створить більше головного болю для Владіміра Путіна. Якби європейці були рішучішими і щедрішими на початку війни, вона б уже закінчилася.
Та поки що незрозуміло, наскільки «коаліція охочих», що складається з європейських і не тільки європейських країн, може і буде сприяти захисту України після припинення вогню. Без переваги бойової потужності Сполучених Штатів іншим країнам бракує військових м’язів, щоб зробити це належним чином. Отож, доведеться розраховувати передусім на стримування. План, який незабаром оприлюднять, розроблений експертами з військової авіації і повинен переконати європейські уряди надати їхні військово-повітряні сили для захисту західних і південних територій України від російських ракетних атак. Поєднання військово-повітряних сил, ракет великої дальності й артилерії, а також рішучої готовності політиків застосувати їх у разі необхідності може вистачити для того, щоб переконати Владіміра Путіна не повертатися за другою порцією.
Це величезна авантюра. Якщо гарантії виявляться порожніми, то не тільки Україна приречена, але й довіра до Європи буде зруйнована. Щоб запобігти такому розвитку подій, будь-яка американська допомога була б дуже доречною, але за нинішніх умов вона видається малоймовірною. Дійсно, ворожа риторика адміністрації Трампа змушує багатьох європейських лідерів потай побоюватися, що їм слід розглядати США як супротивника, а не як союзника.
Читайте також: Чи може Велика Британія стати мостом між Трампом і Європою?
Навіть у найкращому випадку серйозна оборона і стримування коштуватимуть великих грошей. Добре, що Рейчел Рівз попросила урядовців розглянути можливість створення Банку переозброєння. Цей план, спочатку запропонований польським високопосадовцем кілька місяців тому, покликаний залучити на оборону 100 мільярдів фунтів стерлінгів або більше за рахунок міжнародного банку. Серед прихильників цієї ідеї є країни, що не входять до складу ЄС, як-от Велика Британія і Норвегія. Проєкт має принаймні шанс вирватися з безкінечних європейських чвар і вагань.
Навіть за нинішнього апокаліптичного періоду багато європейських країн так і не вийшли на належний рівень витрат на оборону. Депутат-консерватор Расмус Ярлов, який очолює комітет з питань оборони у парламенті Данії, днями виступив на радіо Times, назвавши зусилля Німеччини «катастрофою». Він зазначив, що його країна надала Україні допомогу обсягом 2,2 % свого ВВП, що становить близько 1 500 євро на особу, а німці виділили 0,8 %, тобто лише третину цієї суми. «У війні немає призу за друге місце», — сказав він. Оборонна катастрофа зараз означатиме набагато більші витрати в майбутньому. Парадокс полягає в тому, що навіть близькі союзники продовжують запекло сперечатися у час, коли першочергову роль відіграє єдність.
Проблема сьогоднішнього саміту полягає в тому, що на ньому робилися заяви, а не ухвалювалися рішення.
Спочатку зустріч замислювалася для того, щоб поінформувати запрошених союзників про візит сера Кіра Стармера до Білого дому. З огляду на те, що розпад трансатлантичного альянсу висвітлюється в прямому ефірі, приватної інформації, якою можна було б поділитися, залишилося небагато.
Викладені вчора плани Стармера — «досить туманні», зазначив високопосадовець з прифронтової держави, і додав, що «вони повинні діяти швидше». Наприклад, чому б не заарештувати 27 мільярдів фунтів стерлінгів заморожених активів російського центрального банку, що зберігаються на британських рахунках. Це продемонструвало б серйозність намірів.
Читайте також: Трамп дав зелене світло клептократам
Після від’їзду лідерів з Лондона усі чекали засідання Європейської ради 6 березня. На відміну від лондонського саміту, це засідання інституції, яка ухвалює рішення. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пропонує створити новий фонд на 20 мільярдів євро, що складатиметься з добровільних внесків і забезпечуватиме військові потреби України. Інші ідеї полягають у тому, щоб перекинути гроші з кліматичного бюджету на оборону, а також послабити фіскальні правила ЄС, щоб дозволити більше військових витрат. Але для цього треба подолати заперечення приязного до Кремля угорського лідера Віктора Орбана.
Європейці все говорять і говорять, а вороги тим часом наступають.