Європейський Союз намагається перестати бути тільки регулятором сучасних технологій і впевнено рухається у своїх спробах конкурувати із США та Китаєм на ринку штучного інтелекту. Технологічне відставання від Америки, помножене на особливо жорсткі європейські закони, стало серйозною проблемою для ЄС, якого називають головним світовим регулятором у сфері ІТ. Останні спроби подолати відставання в сегменті технологій штучного інтелекту так само можуть постати перед такими перепонами, як європейські закони. Проте зростання інвестицій у ШІ — і в розробку моделей, і в інфраструктуру, створення унікальних відкритих проєктів, спрямованих на подолання цифрового розриву для всіх країн — членів ЄС, а найголовніше, поява європейського аналога ChatGPT, який показав доволі непогані результати тестування, можуть свідчити про те, що Європа принаймні намагається прокинутися й заявити про себе як про гравця на ШІ-ринку.
Технологічні ШІ-виклики для Європи
Поки світ уже третій рік поспіль учиться жити з технологіями прикладного штучного інтелекту, Європа за цей час у притаманному їй стилі технологічної поведінки спромоглася лише створити закон, який регулюватиме використання тої технології. Європейський закон про штучний інтелект (AI Act) — один із запобіжників для впровадження ШІ в Європі. Він з’явився задовго до спроб Євросоюзу створити власні ШІ-проєкти. Загалом у цьому нормативному документі присутні очевидні позитивні аспекти, наприклад забезпечення безпеки, справедливості й прозорості в інструментах штучного інтелекту та їхньому використанні в різних сферах життя. Тож компаніям, які не лише створюють власні ШІ-продукти, а й намагаються їх зробити доступними в ЄС, треба враховувати вимоги AI Act.
Не лише через законодавчі обмеження наразі Євросоюз не можна розглядати як повноцінного гравця на ринку штучного інтелекту. Інша проблема ЄС — обчислювальна інфраструктура, яка поки що поступається американським і китайським технологічним гігантам. Те, що той не має власних потужних дата-центрів, вимагає від європейських компаній співпраці з Amazon Web Services, Google Cloud або Microsoft Azure. Це суперечить ідеї цифрового суверенітету й порушує питання безпеки даних.
До цих проблем варто додати відтік талантів у США й недостатні приватні інвестиції. Щоб перетворити регіон зі споживача ШІ-продуктів на повноцінного гравця на ринку, Євросоюзу доведеться подолати всі ці проблеми. Останні кроки, які він анонсував, — це якраз спроба перебороти ці виклики.
ШІ-стратегія ЄС: розвиток технології та захист цифрового суверенітету
Понад рік тому Європейська комісія започаткувала ініціативу GenAI4EU. Її глобальна мета — сприяти застосуванню генеративного штучного інтелекту в усіх галузях. Проєкт GenAI4EU передбачав підтримку стартапів, що працюють в галузі генеративного ШІ, пошук нових сфер застосування цих інструментів, а ще сприяння розвитку етичних і прозорих моделей ШІ.
Ще одну важливу ініціативу ЄС представили вже в лютому 2025 року. Йдеться про проєкт OpenEuroLLM із відкритим кодом. Його головна особливість полягає не лише в принциповому дотриманні моделі відкритості, а й у тому, що цей проєкт передбачає створення великих мовних моделей для всіх 24 офіційних мов ЄС й мов країн-кандидатів. Проєкт OpenEuroLLM стане результатом співпраці понад 20 організацій, які очолять лінгвісти Ян Гайіч із Карлового університету й Петер Сарлін — керівник фінської ШІ-лабораторії Silo AI.
Майбутній проєкт зосереджується не лише на спробі забезпечити цифровий суверенітет і створити власні європейські ШІ-продукти, щоб зменшити залежність від інструментів інших країн. На думку його авторів, одна з головних цілей — це зберегти лінгвістичне й культурне розмаїття ЄС в цифровому просторі.
Інвестиції в європейський ШІ
Початок 2025 року також приніс новини про інвестиції саме в європейські ШІ-проєкти. Ще 2024-го Євросоюз повідомив про інвестиції в межах програм Horizon Europe і Digital Europe в розмірі €1 млрд щорічно на дослідження й інновації в галузі штучного інтелекту на додаток до €134 млрд з боку Recovery and Resilience Facility на цифрову трансформацію.
Проте, навіть попри ці вкладення, рівень інвестицій у штучний інтелект в Європі відстає від світових конкурентів. У 2024 році глобальне фінансування стартапів зі штучним інтелектом досягло $35 млрд, але лише 6 % з них спрямували на компанії з ЄС. Головна стратегія ЄС на 2025 рік — виправити цей перекіс.
Наприклад, ЄС планує розширювати свою інфраструктуру суперкомп’ютерів через Європейське спільне підприємство з високопродуктивних обчислень (EuroHPC JU) і виділити €100 млрд на оновлення інфраструктури ШІ.
Ще одна глобальна ініціатива ЄС — вкладення в розмірі €200 млрд на розвиток штучного інтелекту, що дістала назву проєкту InvestAI. Він також передбачає створення фонду на €20 млрд для будівництва гігафабрик — центрів обробки даних з потужними чипами для навчання складних ШІ-моделей. Про цю ініціативу повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на Саміті дій у лютому 2025 року. Гігафабрики ШІ — це потужні дата-центри, призначені для розробки найскладніших моделей ШІ. Ці гігафабрики будуть оснащені приблизно 100 тис. найсучасніших ШІ-чипів останнього покоління. ЄС уже відібрав кілька консорціумів для створення семи ШІ-фабрик і планує оголосити ще про п’ять.
Європейський Le Chat: достойний конкурент на ринку ШІ-чатботів
Одна з помітних подій у європейському ландшафті ШІ — це поява власних генеративних моделей ШІ й чат-ботів. Розробником першої європейської ШІ-альтернативи стала компанія Mistral AI. Її засновники — колишні співробітники Google DeepMind і Meta, які почали працювати над своїм продуктом 2023 року, залучивши понад €100 млн від європейських інвесторів.
Перший продукт Mistral AI представили у вересні 2023 року: ним стала велика мовна модель Mistral 7B. Це дало старт новим інвестиціям у проєкт при оцінці в понад $2 млрд. Із часом компанія представляла дедалі потужніші моделі й збільшувала кількість підтримуваних мов. У лютому 2024 року Mistral AI представили Le Chat — діалоговий ШІ-чатбот. У листопаді 2024-го Le Chat уже вмів не лише відповідати на запитання, а й генерувати зображення.
Важливим етапом для розвитку проєкту Le Chat стала поява в лютому 2025 року мобільних додатків для iOS та Android. Це поставило Le Chat в один ряд з іншими чатботами, наприклад ChatGPT, Claude, Google Gemini й Microsoft Copilot. Le Chat швидко досяг успіху: за два тижні після анонсу мобільних застосунків їх завантажили понад 1 млн разів.
Одночасно з випуском цих застосунків, розробники представили платні тарифні плани для Le Chat, наприклад версія Pro за ціною € 14,99 на місяць надає доступ до найпотужніших мовних моделей та одночасно дає змогу користувачам обмежити обмін даними.
Це не всі анонси, які зробили розробники Le Chat. Наприклад, компанія оголосила про угоду з інформаційним агентством AFP на використання новинного контенту цієї медіаструктури. Мета такої співпраці — зробити відповіді бота надійнішими. Розробники Le Chat підкреслюють, що вони працюють відповідно до європейських законів, зокрема з європейськими стандартами захисту даних (GDPR), і вважають це однією зі своїх конкурентних переваг.
Додатковою фішкою Le Chat може стати швидкість роботи: у Mistral AI стверджують, що Le Chat здатен генерувати відповіді зі швидкістю тисяча слів на секунду, що перевищує показники останньої моделі ChatGPT-4o. Натомість проблема продукту — відсутність голосового режиму взаємодії із чатботом.
Критерієм серйозного ставлення до Le Chat може стати новий раунд інвестування, у межах якого компанія-розробник Mistral AI дістала оцінку в $6 млрд. Одночасно із цим стало відомо про партнерство між французьким Mistral AI та німецьким ШІ-стартапом Helsing, щоб «спільно розробити системи ШІ наступного покоління для захисту Європи». Об’єднання технологій Mistral і досвід Helsing — серйозна заявка на лідерство Європи саме в сегменті військового ШІ й сфери технологій Defense Tech.
Чи можливий ШІ-ренесанс для Європи
Останні кроки ЄС, спрямовані на розвиток штучного інтелекту на континенті, — це більше, ніж просто технологічна ініціатива. Це спроба утвердити власний технологічний суверенітет і стати прикладом етичного лідерства. Підтримка власних інновацій з одночасним створенням законодавчої бази може перетворити ЄС на новатора в глобальній екосистемі штучного інтелекту.
Велика війна в Україні також може стати можливістю для європейського ШІ, який зможе випробувати власні технології на полі бою і перетворитися на передовий регіон у розвитку Defense Tech. Тому тепер головне, щоб ЄС продовжив анонсовані на початку 2025 року кроки й був готовий до можливих агресивних кроків конкурентів, наприклад до спроб поглинання європейських ШІ-стартапів.