Кабінет міністрів ухвалив рішення про підписання угоди між Україною та Сполученими Штатами про створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, документ міститиме шість ключових позицій.
Зокрема, фонд відбудови буде спільною власністю та спільно управлятиметься урядами США та України, українські надра та ресурси залишаються українськими. Україна буде вносити до Фонду 50 % майбутніх надходжень від своїх природно-ресурсних активів, а США робитимуть внески до Фонду у вигляді коштів, фінансових інструментів та інших активів, критично важливих для відбудови України.
П’ятий пункт — зібрані Фондом кошти будуть інвестувати винятково в проєкти відбудови України. Крім того, угода нібито враховує українські зобов’язання у межах євроінтеграційного процесу.
За попередніми даними, Україна та США мають підписати документ 28 лютого. Однак у ній немає жодної згадки про гарантії безпеки з боку Штатів, на яких спочатку наполягав Київ в обмін на згоду.
Що про цю угоду пише західна преса?
Британське видання The Economist зазначає, що після двох тижнів тиску Україна може вважати, що вона вміло вистояла в бою з голими кулаками, хоча рамкова угода, яка стала результатом цього процесу, є дещо розмитою і здебільшого теоретичною.
«Існує багато прогалин. Проте, домовившись про щось, Україна забезпечила Трампу результат, відійшла від краю прірви і виграла час. У світі, в якому вона несподівано опинилася, це дуже багато важить», — наголошують журналісти.
Видання Politico пише, що Трамп може отримати менше, ніж він розраховував, оскільки оцінки передбачуваних мінеральних багатств України ґрунтуються на застарілих дослідженнях радянських часів, які не враховували життєздатність або вартість їх розробки.
«Хоча країна повідомляє про понад 20 000 розвіданих родовищ і ділянок корисних копалин, лише близько 8 000 з них були оцінені як життєздатні. З них менше половини експлуатувалися до повномасштабного вторгнення Росії в Україну три роки тому», — зазначає видання. Однак навіть якщо подальша розвідка підтвердить існування цінних покладів корисних копалин, їх видобуток займе багато часу і значних коштів.
За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, Китай, який переробляє майже 90 % рідкісноземельних металів у світі, має «майже монополію» на цьому етапі ланцюжка поставок. Більшість великих виробників рідкоземельних металів, включаючи США, не мають власних ноу-хау або інфраструктури, необхідних для переробки мінералів, що змушує їх покладатися на Пекін.
«Розвиток інфраструктури для цього в Україні, навіть за наявності американських інвестицій, займе роки і, ймовірно, буде менш ефективним, ніж транспортування корисних копалин до Китаю для переробки. Додайте до цих інвестицій мільярди доларів, необхідні для очищення території від мін і вибухових речовин, що може зайняти більше десяти років, а також для відновлення необхідної інфраструктури для підтримки гірничодобувного сектору — від доріг до електростанцій», — пише Politico.
Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung також зазначає, що багато природних ресурсів розташовано поблизу фронту, тож це ставить питання і про те, чи мають американці достатньо фінансових ресурсів.
«Зокрема, великі запаси літію розташовані або близько до фронту, або на окупованій Росією території. Чи знадобиться американська зброя або навіть війська, щоб захистити або навіть відвоювати їх?», — йдеться у матеріалі.
Крім того, видання зазначає, що Трамп чітко дав зрозуміти, що його не особливо цікавить, з ким вести бізнес — з Києвом чи Москвою.
«Однак він також знає, що має більше важелів впливу на українців, оскільки вони залежать від американської військової допомоги. Тому Зеленський готовий піти на все, щоб перетворити ворожого йому Трампа на союзника, принаймні економічно, в надії забезпечити собі місце за столом переговорів про майбутнє України», — наголошує Neue Zürcher Zeitung.
Водночас видання The New York Times цитує політологиню з Колумбійського університету й провідну експертку з мирних угод Вірджинію Пейдж, за словами якої, попит на мінеральні багатства України, поки країна перебуває у скрутному становищі, викликає «відчуття мафіозного кришування бізнесу».
Крім того, шість експертів з мирних переговорів, з якими поговорила NYT, не змогли пригадати випадків, коли Штати чи будь-яка інша країна вимагали від свого партнера офіційної угоди про оплату під час війни.
«Трансакційна дипломатія Трампа посилає повідомлення союзникам про те, що Сполученим Штатам не можна довіряти», — пише медіа.
Тим часом, видання NBC News зазначає, що Росія запропонувала адміністрації Трампа потенційну угоду, відповідно до якої Вашингтон отримав би право власності на природні ресурси окупованих українських регіонів, зокрема у Донецькій та Запорізькій областях. За словами американських чиновників, представники Путіна презентували цю ідею на зустрічі в Саудівській Аравії 18 лютого. Адміністрація Трампа не зобовʼязалася укласти американсько-російську угоду, але й не виключила її.