Скорочення допомоги з боку Вашингтона може різко зміцнити позиції Москви в регіоні та поставити під загрозу інтереси безпеки Європи. Про це повідомляє видання Politico.
Кроки адміністрації Трампа щодо ліквідації Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) — призупинення більшості теперішньої іноземної допомоги на 90 днів до розгляду та відправлення майже всіх його співробітників в оплачувану відпустку — безпосередньо впливають на поточні гуманітарні проєкти та проєкти розвитку в усьому світі.
Наслідки будуть особливо сильними в Європі, де USAID пообіцяло надати допомогу на суму 17,2 мільярда доларів у 2023 році, левова частка якої надійшла до країн Східної Європи, що межують з Росією.
Заморожування міжнародної допомоги, введене президентом США Дональдом Трампом, призведе до зникнення фінансування груп громадянського суспільства у Східній Європі, підриваючи продемократичні ініціативи та створюючи для Росії можливість посилення впливу на регіон. Адже ці гроші використовуються для фінансування проєктів, які стосуються демократичних реформ, енергетичної інфраструктури та запобігання хворобам.
Аналітики попереджають, що такі країни, як Вірменія, Грузія та Україна, де тінь Росії нависла, різко зміцнять позиції Москви та посилять наратив про ненадійних західних партнерів.
У 2023 році агентство пообіцяло надати Східній Європі 16,8 мільярда доларів допомоги. Основна частина — 16,4 мільярда — прийшла Україні, за нею йдуть Молдова — 211,5 мільйона доларів і Грузія — 91,4 мільйона доларів. Більша частина допомоги була спрямована на проєкти зміцнення громадянського суспільства та верховенства права та стимулювання економічного зростання; екстрена допомога склала майже 1 мільярд доларів, і майже пів мільярда було спрямовано на енергетичну інфраструктуру.
Хоча ще не ясно, скільки цієї допомоги вже скорочено чи знаходиться під загрозою, невизначеність уже сіє хаос.
В Україні десятки ЗМІ, а також організацій, які займаються будь-чим – від боротьби за судову реформу до боротьби з корупцією та допомоги ветеранам війни – були змушені або скоротити, або повністю припинити діяльність. Вони ще не з’ясували, чи будуть їхні програми оновлені після закінчення 90-денного аудиту в середині квітня.
Водночас речник Єврокомісії Гійом Мерсьє заявив, що виконавча влада ЄС «уважно стежить за кризою USAID», і зачекає доки не буде «ясності щодо масштабу і фокусу діяльності USAID», перш ніж оцінювати «будь-який потенційний вплив на наші цілі». Мерсьє зазначив, що ЄС вже є «провідним донором» і «не зможе заповнити цю прогалину [у фінансуванні], залишену іншими». «Кожен у міжнародній спільноті повинен нести свою відповідальність», – сказав він.