Президент США Дональд Трамп повідомив, що провів телефонну розмову з Путіним. За його словами, вони обговорювали Україну, Близький Схід, енергетику, штучний інтелект, силу долара та багато інших тем.
«Ми обидва розмірковували про Велику Історію наших Народів і про те, що ми так успішно разом воювали у Другій світовій війні, пам’ятаючи, що Росія втратила десятки мільйонів людей, і ми також втратили дуже багато! Кожен з нас говорив про сильні сторони наших країн і про велику користь, яку ми колись матимемо від спільної роботи», — зазначив Трамп, не згадавши про значну кількість жертв серед українців.
«Путін десятиліття проводив активну інформаційну кампанію на те, аби нинішню агресію приховати за пропагандою про участь Росії в перемозі над нацизмом. І здається це дало результат», — відреагував на цю тезу український історик Володимир В’ятрович.
Крім того, за словами Трампа, він разом із Путіним погодилися, що хочуть зупинити мільйони смертей. «Президент Путін навіть використав девіз моєї кампанії: “ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД”. Ми обидва дуже в це віримо. Ми домовилися працювати разом, дуже тісно, включно з відвідуванням країн один одного. Ми також домовилися, щоб наші команди негайно розпочали переговори, і ми почнемо з того, що зателефонуємо президенту України Зеленському, щоб повідомити його про розмову, що я зараз і зроблю», — додав американський президент.
Деталями розмови з Трампом поділився Володимир Зеленський.
«Тривала розмова. Про можливості досягти миру. Про нашу готовність працювати разом на рівні команд. Про наші технологічні можливості, зокрема дрони та інші сучасні виробництва. Вдячний Президенту Трампу за інтерес до того, що ми можемо зробити разом. Обговорили нашу розмову зі Скотом Бессентом і підготовку нашої нової угоди щодо безпеки та економічної й ресурсної взаємодії. Президент Трамп поінформував мене про деталі своєї розмови з Путіним», — написав він.
Крім того, президент додав, що Україна більше за всіх хоче миру. «Визначаємо наші спільні з Америкою кроки, щоб зупинити російську агресію та гарантувати надійний, тривалий мир. Як сказав Президент Трамп, let’s get it done. Домовились про подальші контакти та зустрічі», — додав Зеленський.
Розмова Трампа із Зеленським та Путіним: які реакції?
У західній пресі вже активно з’являються реакції на розмови Трампа. Видання The New York Times у своїй публікації наголошує на тому, що Трамп «давно скептично ставиться до України і ніколи не був прихильним до Зеленського».
«Здається, українці стикаються з зусиллями, в яких вони мають мало важелів впливу. Дзвінок між Путіним і Трампом відбувся того ж дня, коли міністр оборони США Піт Хегсет, виступаючи в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, заявив, що відновлення кордонів України в тому вигляді, в якому вони були до 2014 року, коли Росія окупувала Крим, є “нереалістичною” метою для України. Пан Хегсет додав, що США не підтримують прагнення України приєднатися до НАТО у межах реалістичного мирного плану», — констатує видання.
Водночас The New York Times підкреслило, що для Путіна цей дзвінок став важливою віхою, що ознаменувала крах спроб Заходу дипломатично ізолювати його після повномасштабного вторгнення в Україну.
Видання The Economist видало статтю із заголовком «Україну викреслили з переговорів між Америкою та Росією». Журналісти уточнили, що за кілька годин до розмови взяли інтерв’ю у Зеленського, який попередив, що переговори без України будуть небезпечною зрадою.
«Зеленський визнає, що досі не розуміє справжніх намірів нової адміністрації Трампа. Він застерігає американців не тримати Україну поза увагою. На його думку, це було метою Путіна з самого початку, і він побоюється, що Білий дім може бути легко введений в оману: “Якщо Росія залишиться наодинці з Америкою, Путін з Трампом або їхні команди, вони отримають маніпулятивну інформацію”», — пише видання.
Своїми реакціями діляться й українські експерти та волонтери. «Перше, що кидається в очі, коли читаєш заяву Трампа про розмову з Путіним – це абсолютно нерівнозначний обмін. Я розумію, що отримав від цієї розмови Путін, але я не розумію, що отримав Трамп? Це якесь потужне падіння мордою в калюжу наших американських партнерів. Причому, ніхто їх до цього не спонукав. Трамп радісно кинувся в брудну калюжу сам!», — написав волонтер, рекрутер Сергій Марченко.
Він також додав, що Путін давно хотів говорити з президентом США не тільки про Україну, а про спільне володіння світом. Байден не погодився, зате Трамп зразу пішов на умови російського диктатора. «Зараз багато людей писатиме, що це Трамп так хитро розводить Путіна. Врешті, хто я такий, щоб казати, що в голові Трампа, якщо цього не знає навіть він сам? Але, якщо у України є план Б, пора переходити до плану Б. Від сьогоднішнього дня США перестає бути надійним союзником. Не виключено, що перестає бути союзником взагалі», — наголосив Сергій Марченко.
Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» написав, що занепокоєння викликає те, що Путін точно тримає лідерство і веде Трампа.
«Аж занадто багато про Другу світову. Точніше так: АЖ ЗАНАДТО. Знову дивні наративи про те, що з радянської сторони були лише росіяни, знову розмови про “спільну велику історію”, знову про “силу і велич” без жодного сабстенсу. Отут уже варто задуматися, чи достатньо ми просуваємо себе і свої теми (як каже наше керівництво, таки достатньо), якщо Трампа можна затягнути в розмови про путінські псевдо-історичні конспірології? Єдине, що навіть більше насторожило — Келлога заміняють на Реткліфа в переговорах, і це не добре», — додав експерт-міжнародник.
Олександр Краєв також підкреслив, що серед плюсів те, що Трамп продовжує бачити в нас гарних співрозмовників, які також хочуть кооперуватися і спілкуватися.
«На цьому, на жаль, все. Мінуси багатопланові та обширні. Тут і порівняння з Путіним (прирівняння жертви агресії та агресора, ви серйозно?!), тут і «Боже бережи народи росії та України!», тут і сильний наголос на зустрічі із Венсом та Рубіо у Мюнхені (значить, таки до того моменту вже матимуть пенве бачення та певний драфт стратегії, що явно у виконанні Венса не буде дуже проукраїнським). Тому тепер завдання ускладнюються. Україна має не просто бути помітною в Мюнхені, Україна має приїхати на конференцію готовою, як в перший день самих переговорів», — наголосив він.
Політичний експерт, юрист-міжнародник Андрій Смолій зазначив, що де-факто система координат, в якій жив світ останні 70-80 років остаточно зруйнована: спочатку Путіним, тепер — Трампом.
«Путін повторив Трампу всі свої наративи про “першопричини” війни. А я нагадаю, що головною першопричиною є існування українців та України. А далі ви знаєте про “стамбульські” вимоги терориста №1. Так чи інакше, навряд це все наблизить “мир” в світі. Хіба що умиротворить агресора на кшталт 1937-1938 років ХХ століття у Європі. Тому навіть якщо підхід Трампа дасть тимчасовий ефект ефемерного миру, то подальші події можуть призвести до ще більш катастрофічних наслідків, при чому — по всьому світу», — написав він.
Тим часом, директор програми регіональних ініціатив та сусідства Центру «Українська призма» Сергій Герасимчук припустив, що торг був щодо візиту Трампа до Москви на 9 травня.
«Вже відомо, що там буде Сі — можна поговорити втрьох. Вже відомо, що там буде Орбан — чи то прорахував, що Трамп може бути, чи то й знав», — додав він.
«Нас може до глибини душі обурювати відсутність суб’єктності України на цьому історичному етапі – приклад: остання розмова Трампа з Путіним. Але варто згадати нещодавню історію: Вікторія Нуланд спочатку летіла до Москви на переговори з Кремлем, а вже потім наполегливо вимагала від нас — Верховної Ради та України загалом — проведення виборів на окупованих територіях ОРДЛО, – пригадує директорка з адвокації в енергетичному секторі Міжнародного центру Української перемоги (ICUV), народна депутатка восьмого скликання Вікторія Войціцька.
Коли ми намагалися проявити суб’єктність, пояснюючи, що це неможливо, пані Нуланд говорила прямим текстом: “Або ви погоджуєтесь, або залишаєтесь сам на сам із Росією”. Ось так усі 11 років до нас ставилися як до об’єкта. Сьогодні настав час тверезо подивитися в дзеркало й чесно відповісти на болючі питання: де ми насправді маємо важелі впливу на процеси? У чому вони полягають? І головне — як і коли ми повинні їх використовувати?».