Мюнхенська безпекова конференція розпочне свою роботу у п’ятницю 14 лютого. Серед світових лідерів, які цьогоріч відвідають захід, буде і віцепрезидент США Джей Ді Венс, і лідери ЄС, а також представники ключових країн так званого Глобального Півдня — Індії та Китаю. Президент України Володимир Зеленський також планує відвідати цей захід. Нещодавно глава Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсґен зазначив, що «світова політична ситуація мало коли викликала стільки хвилювань, як цього року». Він порівняв сьогоднішні часи з періодом Карибської кризи на початку 1960-х років.
Сьогодні все частіше під час дискусій щодо майбутнього і зовнішньої політики можна почути, що світ рухається у напрямку багатополярності, а отже має не одного чи двох ключових акторів, а набуває кілька таких полюсів. Більше того, такі твердження часто сприймаються вже як істина. Як зазначають автори цьогорічного звіту Мюнхенської безпекової конференції, наразі світ не є багатополярним, утім самі процеси «мультиполяризації» формують його порядок денний. Цьогоріч розділи звіту, окрім вступного, присвячені ймовірним ключовим гравцям багатополярного світу (згідно із баченням авторів дослідження): США, Китаю, Євросоюзові, Росії, Індії, Японії, Бразилії та Південній Африці.
Китай, Індія і Росія: різні візії під соусом багатополярності
Одним із ключових прихильників багатополярного світопорядку є Китай. «Багатополярність та економічна глобалізація є домінуючими тенденціями розвитку людського суспільства», — цитує звіт міністра закордонних справ Китаю Ван Ї. Однак автори зазначають, що для багатьох на Заході риторика Китаю щодо багатополярності — це прикриття для конкуренції зі США. «Завдяки крадіжкам, субсидіям, що спотворюють ринок, і стратегічному плануванню Пекін зараз лідирує в багатьох галузях, які визначатимуть геополітичне панування в 21 столітті», — цитує звіт на той час ще сенатора, а нині Держсекретаря США Марко Рубіо.
На сьогодні Китай є найбільшим торговельним партнером для понад 120 країн. Окрім того, через ініціативу «Один пояс, один шлях» він має вплив на 150 країн, завдяки інвестиціям в інфраструктуру. Це добре помітно у країнах Латинської Америки та Південної Азії. За допомогою цієї подвійної стратегії, зазначають автори звіту, Пекін ізолює свою економіку від зовнішнього тиску.
Ще одним активним прихильником візії багатополярності є Індія, для якої це бачення нерозривно пов’язане із бажанням знайти собі місце серед ключових світових держав. Попри прогрес останнього часу, економічне зростання, країна стикається також із численними викликами. Зокрема, попри те, що нині Індія пʼята економіка світу, країна все ще бореться із високим рівнем бідності, низькою зайнятістю серед молоді та жінок та низкою інших економічних проблем.
«На відміну від Пекіна і Москви, Нью-Делі не «намагається атакувати міжнародну систему в тому вигляді, в якому вона зараз побудована», — зазначають автори звіту. — «69 % індійців, опитаних для Мюнхенського індексу безпеки в липні 2024 року, погодилися, що наявні міжнародні правила відповідають цінностям і потребам їхньої країни. Замість того, щоб критикувати міжнародні правила і принципи, критика Нью-Делі спрямована на домінування Заходу в міжнародному порядку і на те, як він стримує амбіції Індії та інших країн Глобального Півдня».
Росія, як пишуть автори звіту, бачить багатополярний світ, сформований «цивілізаційними державами». Однак невідомо, як довго вона протримається у цій своїй геополітичній ролі, оскільки стикається із наростанням економічних проблем та імперським «перенапруженням».
«Багато чого може залежати від того, наскільки сильно міжнародне співтовариство буде готове тиснути на Росію», — наголошують автори звіту.
США та Західний Світ
Президентство Дональда Трампа принесе радикальні зміни для Заходу і ми вже це можемо спостерігати. Для Трампа створений США після Холодної війни світопорядок є поганою «угодою» і його друга каденція ймовірно відкриє нову сторінку американської зовнішньої політики. «Ми зробили інші країни багатими, в той час як багатство, сила і впевненість нашої країни зникли за горизонтом», — цитують автори документа американського президента. Окрім того, його заяви щодо можливих захоплень територій Гренландії, Канади чи Мексики перетворюють Вашингтон із «острівця стабільності на ризик, від якого слід застрахуватися».
«Для НАТО трампізм також матиме величезні наслідки. Хоча формальний вихід США з Альянсу малоймовірний, довіра до статті 5 і ядерної парасольки США під питанням, оскільки Трамп запропонував обумовити гарантії колективної оборони НАТО витратами членів Альянсу на оборону на рівні п’яти відсотків ВВП», — пишуть автори звіту.
ЄС є уособленням ліберального світопорядку, саме тому зміни у бік багатополярності та ідеологічна поляризація в межах самого Євросоюзу є для нього великим викликом.
«Війна Росії проти України та зростання націоналістичного популізму в багатьох європейських суспільствах, серед іншого, ставлять під загрозу ключові елементи ліберального бачення ЄС», — зазначають автори документа.
З точки зору економіки, торговельна війна між США та Китаєм може мати небезпечні наслідки, адже Китай може засипати ЄС своїми дешевими субсидованими товарами, які будуть обкладені митом у США, і таким чином зруйнувати промисловість ЄС.
Ймовірний перехід до багатополярного світопорядку є значним потрясінням для Японії, яка глибоко вірила у «ліберальний інтернаціоналізм і першість США». Тим не менш, як зазначають автори звіту, низка нещодавніх заходів (зокрема, послаблення пацифістських обмежень минулих десятиліть) свідчить про готовність Японії захищати себе і порядок, який вона цінує.
Багатополярний, однополярний чи безполярний?
Для багатьох аналітиків світ і далі залишається однополярним, де США є єдиною супердержавою, що домінує над іншими. Деякі цифри свідчать на користь цього твердження. Так, за даними SIPRI, на США й далі припадає 40 % світових витрат на оборону. Так само є й ті, хто бачить його двополярним, де Китай зайняв місце СРСР. Є й ті, хто говорить про відсутність полярності (nonpolarity). На думку прихильників цього бачення, «сьогоднішній клуб великих держав має набагато менший вплив, ніж у минулому».
Разом зі звітом аналітики Мюнхенської безпекової конференції презентують також власний Індекс безпеки, який визначає сприйняття глобальних ризиків різними акторами. В контексті бачення панівного світопорядку близько третини респондентів цьогорічного Мюнхенського індексу безпеки вважають, що ми живемо у світі, де США все ще є домінуючою наддержавою; ще третина — натомість, що у світі, де домінують США і Китай. Близько чверті вважають, що ми живемо у світі, де інші держави, окрім США і Китаю, можуть мати сильний і незалежний вплив на світові справи. Цікаво, що 80 % опитаних зійшлися на думці, що нині США, Китай і Росія є великими державами.
Окрім того, як пишуть автори документа, в ідеологічному плані майбутній порядок може бути й набагато заплутанішим. «Можливо, нам доведеться жити у світі, де співіснуватимуть кілька порядків і де мало залишиться від майже універсальних правил, принципів і моделей співпраці. Звичний для Заходу у часи по завершенні Холодної війни ліберальний порядок може продовжувати існувати і в такому хаосі, але його сфера дії дедалі більше обмежуватиметься Заходом, або тим, що від нього залишиться», — пишуть автори безпекового звіту.