Ukrainian Witness завітала на позиції 22 окремої механізованої бригади, яка одна з перших перетнула кордон в Курській області в серпні 2024 року. У новому відео від «Українського свідка» військові бригади розповіли, як воювали на ворожій території.
Знайомство з військовими 22 ОМБр у відео починається з позицій артилерії, яка відома не тільки своєю влучністю, а й майстерністю маскування. Зараз бригада працює на Харківському напрямку, пильнує наш кордон. «Після Курщини тут набагато спокійніше, – починає одразу Віталій «Вольт», командир батареї 22 ОМБр. – Коли там (на Курщині) починалося, ми робили постійні перекати. Один день на одному місці, а на наступний — переміщувалися далі, й далі…». Розрахунок САУ «Гвоздика» рухався постійно, іноді за день приходилося і два рази змінювати позицію. Бувало, що за день робилося до 100 пострілів, снарядів для роботи вистачало. Через таку інтенсивність бойових дій на сон військовикам лишалося не більше 3-4 годин на добу.
Василь «Піксель», топогеодезист, розказав, як все починалося для бригади. Спочатку їх вивели з Донецької області в Сумську на відновлення. «Нас поставили на кордоні. З’являлися цілі — ми працювали по них. Трималось все в великій таємниці. Коли нам надали снаряди, перша думка була, що буде наступ, тільки з їхньої сторони. Але коли з ночі все почалось, я був здивований. Навіть в Донецьку такого не бачив. І ми працювали, і інші частини працювали, і гради, і авіація наша… Бувало таке, що ми попадали у техніку (ворога) на ходу. І найприємніше, коли наша піхота виходила на нас і дякувала».
«Від артилерії дуже багато залежить. Як кажуть, піт артилериста — це кров піхоти. Ми навіть на Донеччині так не працювали, як на Курщині», – каже Дмитро «Кент», старший навідник.
Нещодавно він був у відпустці в рідному Херсоні, і через три будинки від його дому ФПВ-дрон скинув боєприпас. «З війни на війну», – з сумом каже Дмитро про свою поїздку.
Марго Потапова, журналістка Ukrainian Witness, зустріла на позиції свого давнього знайомого Дмитра, старшого навідника, з яким рік тому робила репортаж біля Бахмутської новорічної ялинки. Він розповів, як важко приходилося на Курщині: «Копали все вручну. Там не було таких лісів, як у нас. Посадки на 10-12 метрів завширшки, і все. Дуже важко було ховатися. Спасало те, що було літо і була зелень».
Щоб артилерія вела вогонь, хтось має їй давати координати. Про цю сторону роботи розповів «Рой», командир відділення БПЛА 22 ОМБр, пілот екіпажу «Лелеки» – розвідувального дрону. «Ми очі механізованої бригади, і для нас операція почалась задовго до 6 серпня. Ми літали за кордон і дивились, що там і як побудовано, де і що укріплено, де особовий склад противника, як працює РЕБ, як розташовані укріпрайони, де яка техніка стоїть, які шляхи відходу, майбутні шляхи перетину кордону і таке інше. Потім, коли все почало відбуватися, ми супроводжували рух техніки. Працювали з бригадою за напрямком з самого початку і до самого кінця. Наш екіпаж знявся, коли бригада вже вся вийшла», – говорить «Рой».
Росіяни постійно полюють на пілотів, і було, що КАБ прилетів на льотний майданчик «Лелеки». Екіпажу прийшлося швидко міняти позиції.
Роботи у екіпажа «Роя» було багато, іноді за добу робили до 5 вильотів. На сон лишалося 3-5 годин максимум. Так, наприклад, екіпажем було виявлено ворожий гвинтокрил Ка-52, по якому потім відпрацювали. Ка-52 вигорів, пілот загинув. Також «Рой» та його побратими вдало наводили артилерію по мостах, давали розвідку по Коренево, в якому знайшли КСП десантників. Давали оцінку інженерних споруд, по яких рухається техніка, сповіщали про місця мінування. «Працювала важка артилерія, хаймарси і авіація. Ми очі, які дуже щільно і жадібно роздивляються те, на що можна навести тих, хто принесе вогонь» – каже «Рой».
«Нарешті ми будемо дивитись, як горить чужа земля, не наша… Не треба виховувати солдатів на поразках і відступах», – робить висновки «Рой» щодо Курської операції. – «Армія повинна відчувати цей смак перемоги. Треба було подивитись на ті сяючі обличчя хлопців, коли 22-а бригада брала сотню полонених. Ми навіть не могли уявити, що їх стільки в тих щурячих норах. Треба було відчути ці почуття».
22 ОМБр створена вдруге після початку повномасштабного вторгнення 2022 року. З 2023-го рік воювали на Бахмутському напрямку, взяли участь в Курській операції. Першими зайшли на територію ворога, одними з перших виявили та знищили військовослужбовців КНДР. Взяли в полон 100 ворогів. Зараз 22 ОМБр захищає державний кордон на Харківщині.