Криваві землі: про серіал «Первісна Америка»

14 Січня 2025, 13:26

У новому вестерні «Первісна Америка» (American Primeval), який днями вийшов на стримінговій платформі Netflix, ідеться про один з найжорстокіших епізодів війни в Юті — про різанину в Маунтін-Мідовз 1857 року. Тоді в окрузі Вашингтон безжально перебили 120 мирних переселенців, які їхали з Арканзасу до Каліфорнії, включно із жінками й дітьми. За цим злочином стояли індіанці племені паюти й мормони («мормонська міліція»). Було засуджено одного із соратників проповідника Бріґема Янґа — Джона Д. Лі. Нагадаю, Янґ був другим президентом Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (1844–1877), організатором переселення мормонів у район Великого Солоного озера й будівництва Солт-Лейк-Сіті. Про цю страшну різанину Джек Лондон розлого напише у своєму романі 1915 року «Міжзоряний мандрівник» (розділ XII): «Я заснув з гнітючою думкою про страшну долю, яка неначебто судилася нам, і в моїй дитячій уяві Брігем Янг мав вигляд страшної лиховісної істоти, справжнього сатани з рогами й хвостом». Режисер і виконавчий продюсер серіалу — Пітер Берґ («Вогні нічної п’ятниці», «Уцілілий»), виконавчий продюсер — Ерік Ньюман («Наглядач», «Нарко»), сценарист — Марк Л. Сміт («Опівнічне небо», «Легенда Г’ю Гласса» / «Уцілілий», «Оверлорд»). Сценарист серіалу той самий, який разом з Алехандро Ґ. Іньярріту написав і зняв у 2015 році сагу про помсту, що принесла «Оскар» за найкращу чоловічу роль Леонардо Ді Капріо, а також режисеру й оператору.

Серіал розповідає про битви за американські кордони, про чоловіків і жінок, що боролися за контроль над новим світом, який вони намагалися збудувати. Події відбуваються в жорстоких пустелях і в густих лісах, серед прерій і снігів Північної Америки. Шлях мандрівників до «свободи» (Каліфорнії) пролягає через жорсткі й криваві сутички, які трапляються на перетині культур, релігій та інтересів різних громад. Особлива увага прикута до домінування мормонів і насильницького пропагування їхніх звичаїв, особливо багатоженства. Джек Лондон у своєму романі «Міжзоряний мандрівник» писав: «Краще в лахмітті дістатись до Каліфорнії, ніж покласти тут свої кістки, а це безперечно станеться, коли почнемо з ними [мормонами] заводитись». Перед прем’єрою серіалу режисер Берґ висловився так: «Я з нетерпінням чекаю можливості перенести глядачів у динамічну, напружену та найзахопливішу історію про виживання, яку тільки можна розказати. Ми входимо в черево звіра». Протягом шести серій мати із сином тікають від свого минулого, прагнучи потрапити у світле майбутнє. Але, як усім відомо, американську мрію / американський Сіон виборювали не тільки молитвами, а й великою кров’ю. «Криваві землі» в назві цієї рецензії (алюзія на бестселер Тімоті Снайдера — Ред.) — характеристика американської землі обітованої. Вкотре ми переконуємося, що Дикий Захід побудований не тільки (і не стільки) на вірі християн (пуритан), як про це люблять розказувати консерватори й представники євангелічних спільнот, а ще й на геноциді, насиллі, убивствах, рабстві, мисливстві за головами, знеціненні людського життя, расизмі, релігії як політиці, брудних домовленостях, сумнівних грошах, мародерстві, обмані тощо. Наприкінці наведу кілька цитат зі щоденника капітана Едмунда (зіграв Лукас Нефф), який той веде протягом своєї служби аж до самої смерті в серіалі. Ці записи, як ніщо інше, характеризують те, що свого часу проходила Америка і як її «праотці» виборювали своє місце під сонцем.

«Що сильніше я намагаюся зрозуміти це місце, то менше мені це вдається. Почуття двоякі, і зробити це дедалі складніше. Мир і невинність програють битву ненависті та страху. Мир зараз — це майже розкіш. Мало людей на цих землях знають про співчуття. Чуйність стає черствістю, і, боюся, ці зміни тепер незворотні. Щодня мене тут охоплює глибокий біль від нескінченної і безмежної нестачі любові. Так мало людей на цих землях знають про благодать. Навкруги лише жорстокість» (3 серія).

«Я зрозумів, що ці землі мають велику силу, від якої ми, цивілізовані люди, не можемо захиститися. Ці землі проникають усередину нас: у наші кістки, нашу кров і навіть глибше. Вони захоплюють наші душі» (4 серія).

«Єдине, що викликає більше занепокоєння за хитрий розум Бріґема Янґа, — це його почуття справедливості так званої землі обітованої. Його бажання контролювати Форт-Бриджер відображає його бажання контролювати всю територію Юти. Як Форт-Бриджер, так і Юту. Як Юту, так і всю мормонську релігію. Якщо йому дозволять перемогти, ця беззаконна земля порине в ще більшу темряву. Я боюся цієї темряви, бо жодна людина, жінка, дитина, не вбережеться від її гніву» (5 серія).

«Вчора на світанку я спостерігав, як грізлі перепливав річку Кейн. Я бачив, як сонце освічувало золотом хутро за його вухами, як золотий ореол сяє навколо його величезної голови. Я почувався смиренним і був вражений силою та грацією цієї величної істоти. Мене охопило відчуття, що цією землею керують такі колосальні сили, про які ми навіть не здогадуємося. Є відповіді на запитання, які поки що лишаються за межами нашого розуміння. Я сподіваюся, що для всіх з нас існують мирні й прекрасні можливості. Я сподіваюся, що краса, яку я бачив у цих землях, має силу більшу, ніж темрява. Я сподіваюся, що в наші найтемніші і найважчі дні ця любов послужить надійним прихистком, який виведе нас із круга страхів, які штовхають людей у ці темні, моторошні та самотні куточки пекла. Я сподіваюся, що велика сила любові спасе нас усіх» (5 серія).