Голова Форуму Україна британського королівського Інституту міжнародних відносин Chatham House Орися Луцевич застерігає від спокуси «швидкого миру», про який багато чути від майбутнього американського президента Дональда Трампа. «Представники кампанії новообраного президента Дональда Трампа вихваляються тим, що він може завершити війну в Україні за 24 години, збільшили очікування щодо швидкого припинення вогню. Але без надійних гарантій безпеки Заходу, узгоджених заздалегідь, припинення вогню було б прелюдією до більшої катастрофи», – вважає дослідниця.
На її думку, якщо на президента Зеленського настільки посилиться зовнішній тиск, що він погодиться на скороспілу угоду про припинення вогню, наслідки такого рішення можуть виявитися далекосяжними. «Залишити Україну в підвішеному стані, без оборонної угоди або чіткої домовленості про колективну безпеку стало б політичним самогубством для президента. Зеленський наразиться на сильну негативну реакцію українського суспільства, що платить за війну високу ціну».
Але якими могли б розглядатися прийнятні, реальні гарантії безпеки для України, якщо Дональд Трамп вирішить заблокувати, принаймні на певний термін, долучення України до НАТО?: «Рішенням могло б стати створення коаліції країн, які готові надалі постачати зброю Україні, навчати українських військовиків, інвестувати у спільне виробництво зброї і при потребі розмістити контингент на території України. Важливо, щоб там були задіяні ядерні держави, такі як Британія та США», – зазначила у коментарі Тижню Орися Луцевич.
Дослідниця наголосила, що попри великі втрати (приблизно 700 000 мертвими або пораненими) та незважаючи на те, що за майже три роки війни РФ не вдалося повністю взяти під контроль бодай Донецьку область, російське керівництво не демонструє жодних ознак деескалації. Москві не йдеться про припинення війни, можливо — про нагоду виграти час, щоб покращити економічну ситуацію та відновити армію.
«Найімовірніше, Путін погодиться на припинення вогню лише в тому випадку, якщо буде впевнений, що зможе «завершити роботу» з переведення під свій контроль цілої України. Ймовірно, він намагатиметься зробити це, маніпулюючи наступними виборами – як це зробила Росія в Грузії після першого вторгнення й окупації 20 % її території в 2008 році та минулого року,» – вважає Орися Луцевич.
За відповідних політичних умов, грузинській досвід міг би спроєктуватися на Україну, з метою встановити маріонетковий режим у Києві.
«Припинення вогню за нинішньою лінією фронту залишило б Росії контроль над ключовими активами, підриваючи економічний потенціал України, – нагадує політологиня. – Критичні корисні копалини – ще одне поле битви. Україна володіє третиною всіх європейських родовищ літію, а дві шахти зараз окуповані Росією. Україна також виробляла 7 % світового виробництва титану. Запорізький титано-магнієвий комбінат знаходиться в небезпечній близькості від лінії фронту. Росія вже включила цей регіон у свою конституцію як частину Росії».
Наскільки реально буде узгодити інтереси Києва та Вашингтону, після інавгурації Трампа? Це не буде легко, але шанс є. Для цього, наголошує Орися Луцевич, Україна та її європейські союзники мусять переконати американського лідера, що найкраща інвестиція в американську безпеку — це поразка Путіна.
«Якщо Трамп надасть непереконливі гарантії та поступиться вимогам Путіна, український суверенітет буде фатально підірваний – і США, швидше за все, незабаром зіткнуться з осмілілим автократом, налаштованим на нову війну», – вважає заступниця директора Chatham House.