Російське втручання до політичного життя європейських країн досі не є очевидним для багатьох високих чиновників у Брюсселі, – зазначає західна преса. Поза тим, недавні президентські вибори в Молдові, Грузії та Румунії підштовхують до констатації масштабів московських впливів.
«Кремль залучає відомих західних блогерів та лідерів думок до поширення російської пропаганди, – б’є на сполох французький геополітичний аналітик та колишній військовий Луї Дюкло. – Гібридна війна Росії вирує безпосередньо в наших телефонах, в наших мережах. Саме маніпулюючи думками, Путін хоче схилити європейців, і зокрема французів, до того, щоб зменшити підтримку України». Він попереджає, що виборчі маніпуляції в Молдові та Румунії — зовсім не виняток: «Російська дезінформація організована на континентальному рівні в Європі і спрямована на дестабілізацію наших урядів та інституцій. Росія не хоче миру, як вона каже, а навпаки — шукає шляхів дестабілізації та сіє ненависть».
«Злочин був майже ідеальним, – пише про румунські вибори впливовий французький тижневик L’Express. – Бракувало зовсім небагато, щоб Калін Джорджеску, практично невідомий кандидат на президентських виборах, став президентом Румунії, завдяки маніпуляційним кампаніям у соціальних мережах, зокрема тіктоці. Маючи заледве 1 % підтримки на початку листопада, цей проросійський прихильник конспірології вийшов на перше місце в першому турі через три тижні, здобувши… 23 % голосів та не витративши жодної копійки на свою кампанію». За даними румунських спецслужб, за цим несподіваним успіхом стояла “інша держава”, що готувала цю хитромудру спецоперацію впродовж тривалого часу – з 2016 року. Орієнтовна вартість — кілька мільйонів євро, один з виконавців — російський пропагандистський ресурс Sputnik. Якби Конституційний суд Румунії в останній момент не скасував другий тур і не переніс голосування, ще одна держава ЄС, слідом за Угорщиною та Словаччиною, потрапила б у тенета московського впливу.
L’Express робить висновок: «Безпрецедентна маніпуляційна кампанія в Румунії засвідчує: Брюссель не має ефективної зброї проти гібридних атак… Здається, що європейська виконавча влада досі не усвідомила масштабів широкомасштабної гібридної війни, яку здійснює Кремль проти Заходу». Онлайн платформа, що покликана боротись з політичними маніпуляціями в мережі, не має механізмів, які здатні були б зупинити технології, що себе виявили в Молдові, Грузії, Румунії. Нещодавно НАТО визнало гібридні атаки з боку Росії «провідною проблемою для демократій». Але як протидіяти проти цієї загрози? Чіткі механізми поки що не напрацьовані.
17 грудня Брюссель оголосив про початок розслідування проти тіктоку. Скільки воно триватиме — невідомо, бо ЄС не встановив відповідних часових рамок. Тим часом Москва зі своїми союзниками розвиватимуть подальшу бурхливу діяльність з дестабілізації європейців. «У разі доведених порушень Комісія може накладати штрафи в розмірі до 6 % від річного обороту порушника. У випадку повторних порушень платформа навіть теоретично може дістати заборону працювати в Європі», – роз’яснює французький щоденний часопис La Croix.
«Режим Владіміра Путіна веде свою гібридну війну в самому серці Європейського Союзу, – наполягає щоденна французька газета Le Monde. – Щоб віднадити його від її продовження, треба реагувати рішуче». Грузинська керівниця держави Саломе Зурабішвілі вимагає нових виборів. Вона пообіцяла не йти з посади, попри те, що її повноваження закінчуються 31 грудня. «Як і під час української революції на Майдані в 2014 році, грузинські протестувальники звинувачують владу в бажанні утримати свою країну в орбіті Росії,» – пише Le Monde. Але підтримка від Брюсселю розчаровує. «Брак твердої позиції , очевидно, грає на руку Кремлю, який не приховує свого бажання тримати пострадянський простір під своїм контролем. Погляньмо правді в очі: режим Владіміра Путіна веде свою гібридну війну і проти нас також».