Як країна аутсорсерів перетворилася на одного з лідерів ринку DefenseTech
У 2010-х і на початку 2020-х український ІТ-сектор здебільшого являв собою низку компаній, які займалися ІТ-аутсорсингом — виконували замовлення закордонних клієнтів. Загалом в Україні працювало небагато продуктових компаній, за невеликим виключенням у вигляді Ajax Systems чи Grammarly. А досягнення українського ІТ подекуди вимірювали через угоди з поглинання з боку техногігантів (купівля Looksery), стару славу S.T.A.L.K.E.R. з 2007-го й дещо хаотичні спроби цифровізації державних послуг. Ринок був переповнений пропозиціями «стати айтівцем за 3 місяці й заробляти $3 тис.», нішеві медіа захоплено розповідали про 45-річних світчерів (тих, хто перейшов працювати в ІТ), а ще часто публікували списки «наші люди у світовому ІТ», згадуючи українські корені Яна Кума, засновника WhatsApp, чи Влада Яценка з Revolut.
У 2022 році ситуація змінилася кардинально. Ми зрозуміли, що головними досягненнями першого року війни України технологічної були інтернет, що працює під час блекаутів, «Нова пошта», яка доставляє посилки майже на передову, розгалужена й зручна система електронних платежів, яка перетворила нас на націю донейтерів і тих, хто купує супутник, дрони і, якби могли, то придбали б інші види зброї. Було логічно очікувати, що аутсорсний ІТ-сектор перестане існувати як явище, адже працювати в умовах тривалих вимкнень світла дуже складно.
Останні два роки показали, що український ІТ-експорт дійсно дещо зменшився, а аутсорсингові компанії були вимушені скорочувати персонал. Натомість за цей період в Україні спостерігалося вибухове зростання нового напряму — DefenseTech, або MilitaryTech, технологічних розробок, призначених для воєнних цілей. Проте не лише війною живе український ІТ-сектор. Давно очікувана гра S.T.A.L.K.E.R. 2, яку випустили в листопаді 2024 року, побила купу рекордів щодо цікавості до цього продукту. Українські стартапи й далі отримують інвестиції. Якщо до цього додати «Резерв+» та «Армія+» — спроби цифровізувати військовий облік і документообіг, то стає зрозуміло, що українське ІТ за останні два роки не лише вижило, а й успішно перебудувалось у контексті нових умов. Цей сектор залишається важливим для економіки країни та її захисту. Тому Тиждень вирішив підсумувати основні досягнення українського ІТ останніх років. У цьому рейтингу ми говоритимемо не лише про продукти українських розробників. Ми вважаємо важливими й такими, що заслуговують на згадку, процеси та події, пов’язані з технологіями в Україні, які не є продуктом українського ІТ-бізнесу. Ідеться про рух, спрямований на відмову від російського програмного забезпечення, важливим елементом якого є успішна протидія українського суспільства російському Telegram.
DefenseTech, або MilitaryTech: нова Big Thing українського ІТ
Валерій Залужний у заявах не раз називав повномасштабне вторгнення війною технологій. Протистояння дронів, роботів та елементів штучного інтелекту — саме цим сьогодні багато в чому є російсько-українська війна. Тож потреба створювати захист на полі бою в такому контексті стала поштовхом для розвитку в Україні нового напряму технологічного ринку — DefenseTech, або MilitaryTech. Таку назву отримали технології, які використовують у військовій справі й на полі бою.
Зростання інвестицій у DefenseTech сьогодні є загальносвітовим трендом. В Україні теж є поки єдиний інвестиційний фонд D3 Venture Capital, який вкладається в українські DefenseTech-розробки: фонд уже профінансував сім стартапів. Експерти оцінюють, що 2024 року розмір інвестицій в українські воєнні технологічні розробки може скласти $50 млн.
Ракета-дрон “Пекло” може летіти зі швидкістю 700 кілометрів на годину
Допомагає в розвитку українського DefenseTech кластер оборонних технологій Brave1, діяльність якого доволі успішна. Ще одним критерієм успішності українського DefenseTech є понад двісті DefenseTech-компаній, які долучилися до спеціального податкового режиму «Дія.City».
Серед конкретних прикладів українських сучасних воєнних розробок — дрони-ракети «Пекло», роботизований бойовий комплекс Droid TW 12.7 з кулеметом Browning 12.7, морські дрони MAGURA V5, ракетний дрон «Паляниця». Ще одна важлива розробка українських інженерів — безпілотний наземний роботизований комплекс «Тарган».
Морський дрон-камікадзе Magura V5
За останні роки створили багато незвичайних розробок воєнного призначення у сфері програмного забезпечення, серед них — бойова система управління тактичної ланки «Кропива» або автоматизована система внесення, оброблення й передавання інформації з використанням штучного інтелекту Griselda.
Ще дві цікаві розробки — уже створена командою DeepState UA OSINT-система Kolossal для військового призначення, яка аналізує відкриті джерела інформації, і майбутня платформа для ситуаційної обізнаності й управління ризиками в режимі реального часу, яку розробляє компанія Mantis Analytics і на яку вона отримала інвестиції в розмірі $240 тис. від фонду Nezlamni.
«Резерв+» та «Армія+»: як Україна вчиться цифровізувати армію
У 2024 році українські застосунки «Резерв+» та «Армія+» стали важливими інструментами для військовозобов’язаних, призовників і резервістів, бо дали зручний доступ до інформації та можливість оновлювати військово-облікові дані, а ще для комунікації та цифровізації процесів у війську.
Призначений для спрощення оновлення військово-облікових даних «Резерв+» завантажили понад 1,5 млн разів лише на червень, через місяць після його запуску. У вересні 2024 року застосунок «Резерв+» встановили приблизно 3,4 млн користувачів.
Однак, попри успіхи, користувачі скаржаться на технічні проблеми, як-от некоректне відображення даних і труднощі з авторизацією. Це призвело до низького рейтингу застосунку серед користувачів — всього 2,6 зірки з 5. Проте, враховуючи проблеми з мобілізацією та оновленням облікових даних, «Резерв+» можна вважати досягненням українського ІТ.
Застосунок «Армія+», який представили в серпні 2024 року, також став важливим інструментом мобілізації та управління військовими ресурсами. Цей цифровий продукт має на меті полегшити життя військовиків, зокрема через функцію електронних рапортів. Лише в серпні 2024 року до застосунку приєдналися 264 військові частини, що стали використовувати електронні рапорти для своїх підрозділів.
Ідея спрощення адміністративних процедур і покращення ефективності управління, закладена в застосунку «Армія+», є спробою цифровізувати деякі рутинні операції в армії. Хоча військовики скаржилися на певні труднощі із застосунком, його появу теж можна вважати досягненням українського ІТ-сектору часів війни.
S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. Як гра стала головним амбасадором України у світі
Одним із найзначніших досягнень української ІТ-індустрії 2024 році став вихід гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. Ця гра, створена студією GSC Game World і представлена 20 листопада, стала не лише одним з найпопулярніших ігрових релізів 2024 року. Гра стала справжнім символом стійкості української ігрової індустрії в умовах війни й довела, що українські розробники здатні створювати якісний контент, який може конкурувати на світовій арені. За перші два дні після релізу продали понад 1 мільйон копій, а гра встановила рекорд на Twitch з понад 416 тисячами глядачів у день виходу. Гра встановила кілька рекордів. За два дні після анонсу досягла піка в 117 928 одночасних гравців на Steam, що перевищило попередні рекорди серії, зокрема оригінальна S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl мала лише 2300 гравців одночасно. Згодом максимальна кількість людей, що грали в S.T.A.L.K.E.R. 2 одночасно, перевищила 121 тис. — це рекорд для українських ігор.
Гра також стала найприбутковішою за тиждень з моменту релізу, обійшовши популярні анонси, як-от Counter-Strike 2 і Dota 2. За перші два дні після запуску майже 80 % рецензій на гру були позитивними. Більшість гравців високо оцінили атмосферу й емоційний резонанс гри після 15-річного очікування. Важливим елементом гри стало те, що вона вплітає в ігролад елементи української культури й історії. Через це S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl не лише розвага, а й важливий культурний продукт, який просуває Україну на світовій арені. У попередніх версіях S.T.A.L.K.E.R. була російська мова інтерфейсу, ця ж версія її не матиме.
Українські стартапи й далі розвиваються
У 2024 році українські стартапи залучають значні інвестиції всупереч викликам, пов’язаним з війною та глобальною економічною нестабільністю. Лише за перший квартал 2024 року українські стартапи отримали понад $42 млн інвестицій, понад $35 млн залучили в другому кварталі.
За останні роки вісім українських стартапів стали єдинорогами (так називають стартапи з оцінкою в понад $1 млрд), серед яких Grammarly й GitLab. Серед потенційних нових єдинорогів називають Ajax, SoftServe, Intellias.
Успішне представлення українських стартапів під час найбільшої технологічної конференції Web Summit 2024 втілилося у визнання першого застосунку для консультацій лікарів в Україні. Застосунок HealUA, створений організацією Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) у співпраці зі стартап-студією Empat, представили в програмі Startup Alpha, він отримав відзнаку Impact Startup за вагомий внесок у глобальне здоров’я та соціальну значущість.
Українська війна з Telegram
Події навколо Telegram в Україні не можна віднести однозначно саме до успіхів українського ІТ-ринку. Адже ця історія не про створення чи досягнення якихось рубежів, а про відмову від більш ніж контроверсійного продукту з російським слідом. Проте успіхи спільноти активістів, які понад два роки говорили, писали, давали інтерв’ю та досліджували українську Telegram-залежність, можна вважати доказом сили громадянського суспільства в Україні. Адже вони змогли не лише вкотре довести зв’язок Telegram з російською владою, а й переконати спецслужби, урядовців, чиновників, що розв’язувати проблему Telegram треба, можливо, такими не дуже популярними й демократичними методами, як заборона й блокування. Наслідком цього стала заборона використовувати цей сервіс у ЗСУ, спеціалістам, що працюють на критичних підприємствах, цілій низці університетів. А ще окремі компанії та медіа стали відмовлятися від цієї платформи за власною ініціативою.
Звісно, у цій історії велику роль зіграв арешт засновника Telegram Павла Дурова (який відбувся за дивним збігом обставин у День Незалежності, 24 серпня) і претензії до нього з боку французьких спецслужб. З того часу Telegram змінився дуже сильно: сервіс не лише прибрав деякі суперечливі функції (як-от «Люди поблизу», яка давала змогу бачити користувачів Telegram, що перебувають неподалік), а й заявив про співпрацю зі спецслужбами й допомогу в деанонімізації користувачів, яких підозрюють у вчиненні злочинів.
Хоча справжньою перемогою анти-Telegram коаліції в Україні можна буде вважати зникнення анонімних Telegram-каналів, але до цього, на жаль, поки далеко.
Технологічна стійкість
Досягнення українського ІТ-сектору 2024 року свідчать про його стійкість та адаптивність в умовах складних викликів, з якими зіткнулася країна. Попри зниження обсягів експорту IT-послуг на 5 %, як порівняти з попереднім роком, українські компанії залучають нових клієнтів і реалізують інноваційні проєкти, зокрема у сфері генеративного штучного інтелекту та воєнних технологій.
Поява нових стартапів, інвестиції у miltech-проєкти, цифровізація армії — усе це є доробком на майбутнє й свідчить про те, що після завершення війни український ІТ-сектор може стати одним з найбільш динамічних у світі.