За нинішньої пори року північні води Європи холодні (5°C). Але геополітика розпалюється. Як повідомила Wall Street Journal, минулого місяця російський корвет «Меркурій» запустив сигнальні ракети, щоб відвернути увагу німецького військового гелікоптера. Тижнем раніше військово-морські судна країн-членів НАТО затримали китайський суховантаж Yi Peng 3 за підозрою в навмисному протягуванні якоря для того, щоб перерізати два кабелі передачі даних на дні Балтійського моря. Відтоді китайське судно стоїть на якорі (очевидно, за вказівкою пекінської влади) в Каттегаті — акваторії між Данією і Швецією.
Wall Street Journal також цитує слідчих, які стверджують, що російська розвідка «схилила» китайського капітана торгового судна до диверсії. Західні чиновники хочуть допитати екіпаж. Китай поки що відмовляється. Тим часом Росія відправила «Меркурій», який зазвичай супроводжує вантажні судна, що порушують санкції в Середземному морі, і тепер корабель веде електронне спостереження.
Класична атака у «сірій зоні», за порогом збройного конфлікту. Випадок складний. Нелегко знайти винних і визначити мотиви. Атака може швидко призвести до ескалації, якої західні можновладці бояться понад усе. Тому будь-яке реагування видається проблематичним. Проте бездіяльність створює жахливий прецедент: нападники лишаються безкарними.
Однією з масштабних проблем є міжнародне право. Конвенція ООН з морського права (UNCLOS) забезпечує надійний захист будь-якому судна в міжнародних водах. Право «мирного проходу» дозволяє суднам безперешкодно пересуватися. Якщо країни-члени НАТО для своєї зручності порушать цей принцип в Європі, Комуністична партія Китаю буде в захваті. Може почати втручатися в торговельне судноплавство біля берегів Тайваню. Навколо самоврядного острова проводяться грандіозні китайські військово-морські навчання, що можуть бути репетицією блокади. Змусити країни Заходу знехтувати UNCLOS було б чудовим стартовим майданчиком для таких дій.
Інша проблема — політична. Ніхто не хоче першим вступати в бійку з тонкошкірою і мстивою Комуністичною партією Китаю.
Схоже, глухий кут влаштовує всі сторони. Але це далеко не оптимальний варіант. Дефіцитні ресурси застрягли. Швеція вже відкликала свої кораблі берегової охорони з Каттегату для виконання інших завдань.
Таким чином випливає справжня проблема: країни Заходу не знають, як реагувати на атаки. Якщо точніше, то більшість країн Заходу. Естонія з 1998 року стала піонером жорсткішого підходу до російських каверз. Естонська поліція безпеки публікує щорічний звіт із детальним описом викритих каверз і змов. Естонія переслідує шпигунів і зрадників, а не замовчує їхні діяння. І пійманих злочинців суворо карають. Нещодавно 47-річного чоловіка на ім’я Аллан Гантсом засудили до шести з половиною років ув’язнення. Це сумнозвісний прокремлівський активіст, який із жовтня 2023 року організовував акти вандалізму, зокрема розбив вікна автомобіля міністра внутрішніх справ. Однак його звинуватили не просто в хуліганстві, а в діяльності на користь російської військової розвідки ГРУ, звідси й тривалий термін ув’язнення.
Тож один із варіантів реагування: повноцінні суди в естонському стилі. Невинний прохід повинен бути «швидким і без зупинок», а також не може завдавати шкоди «миру, безпеці або порядку» в прибережних державах. Тут простір для діяльності знайдуть юристи. Інші варіанти: позов до суду на компанію Ningbo Yipeng Shipping, якій належить Yi Peng 3, а також вторинні санкції проти тих, хто страхує, заправляє або розвантажує її судна.
Але реальне стримування означає реальні витрати і ризики. Країни Заходу досі прагнуть знайти «чарівну пілюлю»: ефективне, етичне і безболісне реагування. Та чарівних пілюль, так само як Санта Клауса, не існує, чого не скажеш про атаки на нашу систему прийняття рішень, які стають дедалі серйознішими.