У не надто оригінальних кінокомедіях обов’язково має бути сцена, в якій хтось із персонажів послизнеться на банановій шкірці і дуже видовищно упаде, спричинивши сплеск радості серед свідків цієї події. Власне кажучи, ми вкотре стаємо свідками такої події, яка цього разу відбувається переважно в ЗМІ.
Я вмикаю вранці BBC News і що ж я чую і бачу після breaking news про атаку на Дніпро російською міжконтинентальною балістичною ракетою і ордеру Міжнародного кримінального суду про арешт прем’єр-міністра і колишнього міністра оборони Ізраїлю, а також одного із лідерів «Хамасу» через вчинення ними воєнних злочинів? Третьою найважливішою подією дня є продаж на аукціоні сучасного мистецтва у Нью-Йорку роботи італійського художника Мауріціо Каттелана «Comedian/Комік».
А в ролі «Коміка» виступив справжнісінький банан, приклеєний срібною армованою стрічкою до стіни приміщення, в якому відбувався аукціон. Ніби нічого нового чи шокуючого, якби не ціна, за яку «банан» Каттелана купив крипто-мультимільйонер — лише $5,2 млн, а разом зі зборами акційного дому «Sotheby’s» — $6,2 млн.
«Банан-комік» отримав сертифікат автентичності й інструкцію інсталяції для майбутніх власників: як замінити банан — якщо вони цього захочуть — щоразу, коли той згниє. П’ять хвилин швидких торгів, що почалися з $800 000, а закінчилися, коли уродженець Китаю Джастін Сан висловив переможну пропозицію. Новий власник заявив, що має намір з’їсти банан, щойно залагодить усі формальності. Так раз і назавжди зникне необхідність будь-якої реставрації цього об’єкта мистецтва.
Банан фірми «Dole», приклеєний до стіни аукціонного дому «Sotheby’s» у середу ввечері, купили того ж дня на найближчій розкладці з фруктами на Верхньому Іст-Сайді, Мангеттен, за 35 центів. Продавець, чоловік із Банґладешу, сказав, що не знав, що один із його бананів продадуть за ціною, у кілька тисяч вищою, ніж вона була початково.
Джастін Сан купив другий екземпляр «Коміка», який уперше здобув розголос на Art Basel Miami Beach у 2019 році. Тоді три варіанти роботи Каттелана продали приватним колекціонерам по $120 000 кожен, а третю купив нью-йоркський Музей Ґуґґенгайма.
Запрошена для коментування події мистецтвознавиця у студії BBC News звивалася, як в’юн, намагаючись пояснити, чи і чому «банан» Каттелана — це витвір мистецтва. Коріння жесту художника вона знайшла в творі Марселя Дюшана «Фонтан» (1917), який був ні більше, ні менше, пісуаром, що свідомим рішенням художника був названий твором мистецтва. Цей жест Дюшана започаткував довгу дискусію, що є витвором мистецтва і за яких обставин можна використовувати це поняття. Як виявляється, через понад сто років потому, ми досі міркуємо, цього разу в глобальному медіа-вимірі, що є, а що не є мистецтвом, і що важливіше — скільки варто заплатити за право продовжити цю дискусію.
Симптоматично те, що $6,2 млн за «банан» заплатив колекціонер, який заробив не малі статки як творець платформи криптовалюти TRON. У цьому жесті «криптомистецтво» зустрілося з «криптовалютою».
65-річний Каттелан, відомий багатьма попередніми скандальними інсталяціями, обґрунтував іронію своєї концептуальної роботи так: «Мене хвилює те, що після першого продажу художник уже не отримує прибутків, оскільки твір змінює власника. Аукціонні доми й колекціонери отримують прибутки, тоді як автор, який творить той предмет, що рухає ринок, виводиться за дужки».
Коментар Каттелана вкотре веде нас до суті контраверсії, чим, власне кажучи, є мистецтво XXI ст. Як бачимо, йдеться передовсім про ринок мистецтва з усіма його секретами.
Ми в найкращому разі можемо зі сміхом спостерігати, як вкотре хтось послизнувся на банановій шкірці, цього разу всього лиш за $6,2 млн, що для пана Сана, вочевидь, якась зовсім незначна сума, яку можна порівняти з 35 центами, які банан коштував у ятці іммігранта з Банґладешу.
