Правлячі ліві соціал-демократи Румунії прем’єр-міністра Марчела Чолаку стали лідером на парламентських виборах у неділю, отримавши, за попередніми підрахунками, 22,5 % голосів до верхньої палати та 22,2 % до нижньої. На другому місці опинився ультраправий «Альянс за об’єднання румунів» з близько 18 % голосів, вихідцем із якого є очільник першого туру президентських виборів Калін Джорджеску.
Чолаку привітав результат своєї партії та заявив, що це доказ того, що 19-мільйонна країна може дотримуватися проєвропейського курсу. «Це важливий сигнал, який румуни надіслали політикам: продовжувати розвивати країну за європейські гроші, але в той же час захищати нашу ідентичність, національні цінності і віру», — сказав він.
Як пише видання Politico, результати недільного вечора показали, що «традиційний політичний істеблішмент зберіг контроль над парламентом, стримуючи сплеск ультраправих».
Раніше колишній президент країни Клаус Йоганніс переконував, що голосування фактично вирішить, чи залишиться Румунія «країною свободи та відкритості, чи зазнає токсичної ізоляції та темного минулого».
Утім, щоб керувати країною, соціал-демократи повинні будуть сформувати коаліцію. Ймовірно, прозахідна коаліція матиме достатньо місць у парламенті, щоб сформувати уряд, хоча ультраправі таки будуть значною силою у законодавчому органі. Про ширшу коаліцію буде важко домовитися на тлі розбіжностей щодо реформ і заходів, необхідних для скорочення величезного бюджетного дефіциту країни, який зараз є найвищим в ЄС і становить 8 % від економічного виробництва.
Професор політології Університету імені Бабеша-Боляй Серджіу Міскоу вважає, що СДП, швидше за все, відіграватиме центральну роль у будь-яких коаліційних переговорах.
«Але результати вказують на найбільш фрагментований політичний спектр з 1990 року», — додає він у коментарі Reuters. На думку видання, це є відображенням поглиблення соціальних розбіжностей у Румунії, яка має одні з найбідніших регіонів ЄС.
Тим часом, румунський соціолог Гелу Думініке заявив, що події могли розвиватися набагато гірше.
«Це просто виграна битва. Після опитувань, які я координував у 2020 році, ми бачили, що 30 % населення Румунії дотримується екстремістських поглядів. Ще 40 % були глибоко орієнтовані на європейські цінності та ЄС. Решта були амбівалентними. Цього разу амбівалентним вдалося знайти аргументи, щоб проголосувати за Європу. Але це лише етап, а не впевненість», — переконаний він.
За словами румунського експерта, через чотири роки все виглядатиме інакше.
«Ми матимемо період криз (політичних та економічних), які залишать глибокі розколи в суспільстві, вони будуть поглиблюватися. Кількість розчарованих зростатиме, як і кількість бідних. Політичні лідери, схоже, не готові прислухатися до голосу народу, а політичний клас все ще залишається нереформованим. Суверенні рухи продовжуватимуть каталізувати невдоволення. І вони будуть представляти себе як “справжнє рішення” для Румунії. І багато хто їм повірить», — додав він.
Проте те, хто сформує уряд, залежатиме від того, хто переможе на президентських виборах у Румунії, адже саме президент призначає прем’єр-міністра. Щодо цього питання, то все має вирішитися сьогодні: якщо Конституційний суд анулює перший тур президентських виборів, то заново його можуть провести вже 15 грудня.
Водночас це скасування результатів виборів може посилити політичні суперечки всередині Румунії, оскільки традиційні правлячі партії країни — Соціал-демократична та Національна ліберальна партії — намагаються маніпулювати голосуванням, щоб дати собі другий шанс здобути пост президента.