Західні країни запроваджують санкції проти Росії ще з часів війни в Грузії 2008 року. Та ці санкції — завжди незначні, запізнілі й без належного механізму виконання.
Такого сумного висновку дійшла журналістка агентства Bloomberg Стефані Бейкер у своїй новій книжці «Покарати Путіна: внутрішня кухня глобальної економічної війни для повалення Росії» (Punishing Putin: Inside the Global Economic War to Bring Down Russia). Авторка розповідає захопливу історію, яка, щоправда, викликає лють. Стільки зусиль талановитих і сумлінних чиновників на Заході! Стільки потенційних мішеней з огляду на російську економіку й наявність активів поплічників режиму за кордоном. А ставки нині вище нікуди: як для України, так і для всього світу!
Утім, підводячи підсумки на 1000-й день повномасштабного вторгнення в Україну, можна сміливо стверджувати, що санкції провалилися. Росія поступово знищує Україну. Обходить санкції або просто змирилася зі стерпним економічним тягарем війни.
У своїй яскравій книжці Бейкер описує і промовисті приклади ухиляння від податків, і гадані бастіони західної фінансової доброчесності.
Вона вирушила чартерним судном на Кіпр, де московська юридична фірма читає потенційним клієнтам лекції про те, як уникнути санкцій, зареєструвавши компанію в офшорній юрисдикції, як-от на Сейшельських островах.
У Дубаї Бейкер випробувала на власному досвіді, як легко відмити гроші, купуючи і продаючи золото.
Авторка розповідає, як російський олігарх Олег Дерипаска, що потрапив під санкції, організував своїй дівчині пологи в США — причому двічі. Інсайдери російського режиму можуть бути запеклими критиками Заходу, але однаково хочуть забезпечити своїх дітей перевагами американського паспорта. Чи не найбільше обурюють історії про некомпетентність західних чиновників. Британська Національна кримінальна агенція провела обшук в особняку олігарха на півночі Лондона. Але виявилося, що ордер на обшук був неправильно заповнений. Зрештою правоохоронці виплатили олігарху компенсацію за вторгнення в приватну власність, а також були змушені відшкодувати йому витрати на юридичні послуги. «Попри всі свої жорсткі заяви про застосування санкцій, британська влада продемонструвала, що не здатна провести елементарний обшук», — з гіркотою пише Стефані Бейкер.
Трохи більш обнадійлива частина розгорталася минулого тижня в Лондоні, на щорічній церемонії вручення премії Магнітського, організованій фінансистом-активістом сером Вільямом Браудером. Колишній вболівальник Путіна перетворився на ворога — набагато ефективнішого за більшість державних органів, згаданих у книжці Бейкер. Підхід Браудера полягає в тому, що слід атакувати не уряди, а окремих осіб. На його думку, найгіршим людям у світі не можна дозволяти відмивати награбоване в нашій фінансовій системі або приїжджати до нас і витрачати статки. Внесіть їх до візових чорних списків і заморозьте їхні активи! Ці санкції і щорічні правозахисні премії вшановують пам’ять юриста Сергія Магнітського, забитого до смерті в російській в’язниці 16 листопада 2009 року у віці 37 років.
Магнітський розслідував справу російських посадовців, які захопили компанії Браудера і з їхньою допомогою провернули масштабну податкову махінацію. Браудеру вже забороняли в’їзд у Росію як особі, що становить «загрозу для національної безпеки», за викриття корупції в компаніях, очолюваних друзями Путіна. Браудер витримав кремлівські наклепи і спроби екстрадиції. Його церемонії нагородження славилися не лише присутністю знаменитостей і впливових осіб, а й посиленою охороною.
Цю людину недаремно хвалять за ефективну діяльність. Але коли він починав, західні уряди (зокрема США і Британія) не дуже його любили. Ідея націлювання на окремих осіб видавалася єретичною. Це могло створити прецедент. І так, власне, і сталося. Більше десятка країн уже прийняли санкції Магнітського. Далі буде більше.
Західним урядам варто наслідувати Браудера, вдаючись до істотно більш інноваційного і рішучого підходу. Санкції проти «поплічників» на Заході, які виконують брудну роботу Росії, є особливо перспективним напрямком атаки. Але слід поквапитися. Україна тим часом стікає кров’ю.