Поважний вік не завжди означає мудрість. А особливо, коли мова йде про тих, хто має доступ до влади. Перший приклад, що напрошується – звісно Путін. Закомплексований кагебіст прагне зруйнувати світовий порядок, активізував загрозу атомної війни на планеті, знищив сотні тисяч людей, перепсував життя ще багатьом мільйонам та загрожує проблемами цілим поколінням, як у його власній країні, так і за межами.
Звісно, що є й позитивні приклади. Деяким народам і країнам щастить набагато більше. Бо, по-перше, не всі люди поважного віку при владі перетворюються в монстрів. По-друге, багато спільнот, обираючи собі владу, віддають перевагу таки молодим лідерам, справедливо вважаючи, що їхнє правління може бути ефективнішим.
І все ж, світом керують переважно старі люди, пише The Economist у своєму дослідженні. Середній вік голів держав — 62 роки, а найстаріший правитель на планеті – лідер Камеруна 91-річний Поль Бій. Трохи молодшими є прем’єр-міністр Бангладеш Мохаммад Юнус і Емір Кувейту Мішааль I аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах — їм по 84 роки. На рік молодшим є президент Намібії Нанголо Мбумба — 83 роки. І зовсім юними в цій компанії можна вважати президентів США Джо Байдена, Зімбабве Еммерсона Мнангагву, Екваторіальної Гвінеї Теодоро Обіанг Нгема Мбасого та Кот-д’Івуару Алассана Драмане Уаттара. Їм всього лишень по 82 роки. На їхньому фоні диктатор з Буркіна-Фасо Ібрагім Траоре, якому 36 років – узагалі дитина. А наш Володимир Зеленський у свої 46 років – підліток.
Похилий вік багатьох світових лідерів привернув увагу в 2024 році, коли 81-річного Джо Байдена змусили відмовитися від участі в президентських перегонах в Америці через побоювання щодо його розумової спритності. Але потім американці обрали Дональда Трампа, який у свої 78 років теж не є вельми юним.
Пан Байден далеко не найстаріший лідер у світі. Як вже зазначено вище, Полю Бійя, який очолює Камерун з 1982 року, зараз 91 рік. Дві найбільш густонаселені країни світу, Китай та Індія, також мають лідерів за 70 років.
Починаючи з 2025 року, світові лідери у середньому стають старшими, ніж будь-коли. За останні п’ять десятиліть середній вік усіх лідерів зріс з 55 до 62 років. Але в демократичних країнах спостерігається протилежна тенденція. Середній вік вільно обраних лідерів становить 59 років, що трохи менше, ніж п’ятдесят років тому. У 1975 році жодному лідеру демократичної країни не було менше ніж 45 років. Сьогодні таких троє. А втім, у 1975 році жодному лідеру демократичної країни не було понад 75 років. Тепер п’ятеро подолали цю межу, включаючи Джо Байдена та його наступника. Америка взагалі є винятком серед демократій. Вона не тільки обирає старших президентів, її законодавці є найстаршими у світі. Нова адміністрація навряд чи це змінить.
І все ж, світова тенденція до старіння лідерів здебільшого зумовлена автократією. Зараз середній диктатор на 64—12 років старший, ніж у 1975 році. Це не дивно, оскільки автократичні лідери історично не бажали відмовлятися від влади. Досягнення медицини за останні 50 років дозволили лідерам жити довше, 11 автократів сьогодні старші 75 років.
Але ті самі сили, що дозволяють лідерам жити довше, впливають і на населення в цілому. У той час як середній лідер на сім років старший, ніж 50 років тому, середній вік громадян теж зріс на одинадцять років.
Лідери похилого віку не обов’язково є проблемою. Досвід може принести мудрість. Але фізичне та розумове уповільнення з віком неминуче. Дослідження показали, що літні політики менше турбуються про потреби молоді, витрачають менше на допомогу дітям і більше на виплати для людей похилого віку.
Збільшення очікуваної тривалості життя в усьому світі разом зі зниженням народжуваності означає, що лідери в середньому стали більше схожими на населення, яким вони керують. У наступні роки світові лідери ставатимуть дедалі старішими. До прикладу, у 1975 році середня різниця у віці між лідерами та їхніми підданими становила 42 роки, тепер 39.