У Румунії 24 листопада відбувся перший тур президентських виборів, результат яких приголомшив багатьох та геть не збігся з цифрами екзитполів. Так, лідером перегонів несподівано став ультраправий проросійський кандидат Калін Джорджеску — самовисуванець, якого не підтримувала жодна партія. За інформацією ЦВК Румунії, він отримав 22,95 % голосів, хоча напередодні деякі опитування громадської думки пророкували йому лише близько 5 %, а частина соцопитувань його навіть не вносила до переліку.
Друге місце з відривом у кілька сотих відсотка від наступного кандидата посіла представниця ліберал-консерваторів Елена Ласконі, отримавши 19,17 % голосів. Вона є кандидаткою від проєвропейської та проукраїнської політичної сили USR, вважає корупцію однією з найбільших проблем Румунії, а також підтримує збільшення витрат на оборону і продовження допомоги Україні.
Що ще відомо про Каліна Джорджеску?
Джорджеску — професор, міжнародний консультант з питань сталого розвитку, який більше десяти років працював у різних організаціях ООН. «Економічна невизначеність, нав’язана румунському народу протягом 35 років, сьогодні стала невизначеністю для політичних партій», — сказав він у своїй першій реакції після закриття виборчих дільниць, назвавши такий результат «дивовижним пробудженням» румунського народу.
Джорджеску виступав за зменшення залежності Румунії від імпорту, підтримку фермерів і збільшення внутрішнього виробництва продуктів харчування та енергії. Він також стверджував, що ЄС і НАТО не представляють належним чином румунські інтереси, і заявляв, що війною Росії в Україні маніпулюють американські військові компанії.
У 2022 році Джорджеску переконував, що американський протиракетний щит, розташований у південному румунському селі Девеселу, є частиною політики конфронтації, а не мирним заходом. Президент Росії Путін тоді говорив те саме.
«Він сказав тоді, що не має підтримки з боку Росії, але відчуває близькість до її культури, та описав Путіна як “людину, яка любить свою країну”. Джорджеску також заявив, що захоплюється Угорщиною, тому що вона вміє вести переговори на міжнародному рівні», — пише видання Politico.
Крім того, Джорджеску зазнав жорсткої критики за свої коментарі на підтримку фашистського руху Румунії ХХ століття, часів, коли країна була союзницею нацистів за диктатора Антонеску.
Для того, щоб згуртувати навколо себе виборців, політик використовував TikTok. «Йому вдалося переконати їх завдяки поєднанню месіанської промови, виголошеної в елегантній манері, щоб скористатися розчаруванням людей», — вважає політичний аналітик Раду Магдін, якого цитує видання.
Крістіан Андреї, політичний консультант із Бухареста, сказав Associated Press, що несподівана результативність Джорджеску виглядає як «великий протест чи повстання проти істеблішменту». «Джорджеску не має порядку денного, але має нечіткий і популістський маніфест із позиціями, які “виходять за межі нормального дискурсу”», — додав він.
На думку заступника виконавчого директора аналітичного центру Українська призма Сергія Герасимчука, така ситуація склалася через те, що більшість голосів, які Джорджеску отримав, — це голоси протестного електорату, якому не сподобалась діяльність великої коаліції мейнстримних партій: соціал-демократів та націонал-лібералів.
«І ось увесь цей протестний електорат побачив у бюлетені слово “незалежний” і проголосував за нього (це дещо нагадує Німеччину, де противники великої коаліції соціал-демократів і християнських демократів стали голосувати за “Альтернативу для Німеччини”», — додає він.
Чого очікувати від румунських виборів далі?
Результати недільних виборів стали однією з найбільших несподіванок у посткомуністичній Румунії: лідери двох найбільших партій — лівих соціал-демократів і правоцентристських лібералів, які входять до коаліційного уряду, — були усунуті в першому турі, пише видання Reuters.
Як зазначає Сергій Герасимчук у коментарі для Тижня, ще напередодні виборів чимало румунських лібералів казало: якщо до другого туру пройдуть одіозний Джордж Сіміон і неідеальний Марчел Чолаку — доведеться закрити очі і проголосувати за «менше зло» — Чолаку.
«Тоді більшість із них не могла припустити, що до другого туру пройде не одіозний Сіміон, а Келін Джорджеску — прихильник диктатора-фашиста Антонеску. Але є й гарна новина — поруч із ним у другому турі прогресивна, проєвропейська Елена Ласконі. Тож є високі шанси, що за неї проголосують, окрім її прихильників, ще й прихильники ліберальних кандидатів — Ніколае Чуке та Мірче Джоане. Високовірогідно, що й частина прихильників Марчела Чолаку теж віддасть їй свої голоси, аби не дати перемогти крайнім правим», — зазначає він.
Додає, що шок першого туру може мобілізувати усіх ліберальних виборців і змусити «есдеків» голосувати за правоцентристку.
«Шанси на перемогу у Ласконі високі. Прогресивна діаспора голосуватиме за неї — тут сумнівів немає. Головне зараз мобілізувати виборця у самій Румунії, а також шукати точок дотику між політичною силою Ласконі USR та мейнстрімними політсилами — PNL та PSD», — зазначає Сергій Герасимчук у коментарі для Тижня.
Крім того, 1 грудня у Румунії відбудуться і парламентські вибори. «Перший тур президентських виборів показав — у крайніх правих будуть хороші результати. Щоб протистояти їм, усім центристам треба буде поєднувати зусилля. USR вже була в урядовій коаліції з PNL та PSD і пішла звідти, гучно грюкнувши дверима. Тепер може настати потреба шукати компромісів знову, адже альтернативою можуть стати румунські нацисти та фашисти на марші», — додає експерт.
Наступний тур президентських виборів призначено на 8 грудня. Попри те, що президент країни, якого обирають на п’ять років, відіграє переважно символічну роль, він має значний вплив на такі сфери, як зовнішня політика, національна безпека та призначення суддів у країнах Європейського Союзу і НАТО. Тож від результатів виборів залежатиме те, якою буде нова політика одного із сусідів України.
«Поки мейнстримні політичні сили інтригують та ставлять одна одній елегантні підніжки — “темні попутники” виборця беруть гору над здоровим глуздом і ведуть своїх лідерів до перемог. І якщо Європу чекає велика війна, то наближається Європа до неї вкрай ослабленою», — наголошує Сергій Герасимчук.